Постанова № 52419400, 09.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року м. Львів № 813/4559/15

13 год. 32 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Гомола Л.І.;

відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Львівський міський центр зайнятості (далі - Львівський МЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) про стягнення коштів в сумі 8602,31 грн. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 05.05.2015 року по 15.07.2015 року перебував на обліку у Львівському МЦЗ та незаконно отримав допомогу по безробіттю та соціальні послуги протягом зазначеного періоду, оскільки під час реєстрації в центрі зайнятості, ОСОБА_2 не повідомив про те, що отримує пенсію за вислугу років.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні від 25.09.2015 року, суть яких зводиться до наступного. Зазначив, що на момент звернення до Львівського МЦЗ із заявою про надання статусу безробітного, був безробітним і не отримував грошового забезпечення, пенсії. Вказав, що довідку щодо призначення пенсійного забезпечення з 30.09.2013 року отримав лише 13 липня 2015 року. Крім цього, зазначив, що факт звільнення з посади оскаржується ним у суді. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позву повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі його заяви від 29.04.2015 року було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. Згідно розрахунку позовних вимог Львівського МЦЗ, сума виплаченого матеріального забезпечення та соціальних послуг - професійного навчання безробітному ОСОБА_2 за період з 06.05.2015 року по 15.07.2015 року (включно) становить 8602,31 грн.

ОСОБА_2 було подано довідку Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова №4529/10-21 від 13.07.2015 року про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 30.09.2013 року.

Львівський МЦЗ надіслав ОСОБА_2 претензію №13/4336 від 30.07.2015 року про необхідність повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю та коштів, витрачених на професійне навчання на загальну суму 8602,31 грн.

Втім, ОСОБА_2 зазначену вимогу позивача не виконав і, у зв'язку з цим, останній звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон України №5067-VI), зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №5067-VI, зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон України №1533-III) визначено, що видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»; надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення»; здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб відповідно до статті 24 1 Закону України «Про зайнятість населення»; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 вищезазначеного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ст. 43 Закону України №5067-VI статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України №5067-VI відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Як вбачається зі змісту заяви від 29.04.2015 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 9), відповідач зазначив, що «пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримую» та власноручно підписався.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 45 Закону України №5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України №1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Пунктом 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. №198 (далі - Порядок №198) визначено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.

Як зазначалось вище, відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова №4529/10-21 від 13.07.2015 року, ОСОБА_2 з 30.09.2013 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно Постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 28.11.2014 року у справі №466/635/14-а.

Таким чином, будучи особою, яка отримує пенсію за вислугу років з 30.09.2013 року, ОСОБА_2 не міг отримувати допомогу по безробіттю.

Суд критично ставиться до покликання відповідача на те, що на момент подання заяви про отримання статусу безробітного, він не отримував пенсії з огляду на наступне.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи копій постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 28.11.2014 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року, позов ОСОБА_2 до УПФУ в Шевченківському районі м. Львова задоволений, зобов'язано УПФУ в Шевченківському районі м. Львова прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 30.09.2013 року та провести нарахування та виплату починаючи з 30.09.2013 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції був присутній. Вказане рішення набрало законної сили 24.03.2015 року відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Відтак, на момент звернення до Львівського МЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (29.04.2015 року) ОСОБА_2 ще 19.03.2015 року було відомо про призначення йому пенсії за вислугу років.

Тому, з урахуванням вищенаведеного, покликання відповідача, що із заявою про видачу виконавчого листа для пред'явлення його до примусового виконання він звернувся лише в червні 2015 року (коли дізнався про ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.04.2015 року), суд не приймає до уваги.

Також, суд не враховує і покликання відповідача на той факт, що ним в судовому порядку оскаржується звільнення з роботи, оскільки підставою для стягнення виплачених Львівським МЦЗ коштів є неповідомлення про призначення і отримання пенсії за вислугу років, а не звільнення з роботи.

Відповідно ч. 1 ст. 34 Закону України №1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Оскільки відповідачем, при зверненні до Львівського МЦЗ про надання йому статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, не повідомлено щодо нарахування і отримання пенсії відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова, яка набрала законної сили 24.03.2015 року а, тому, будучи особою, яка отримує пенсію за вислугу років з 30.09.2013 року, ОСОБА_2 не міг отримувати допомогу по безробіттю.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 8602,31 грн. не погашена, позовні вимоги Львівського МЦЗ є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації : АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 8602 (вісім тисяч шістсот дві) грн. 31 коп. на р/р 37170001000584 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25555035.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15.10.2015 року.

Суддя Клименко О.М.