Постанова № 52418085, 02.10.2015, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 02.10.2015

ЄУ № 420/2489/15-а

Провадження №2-а/420/34/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бондар Ю.О.

при секретарі Котовій О.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити виплату недоотриманої суми грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду до відповідача з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити виплату недоотриманої після звільнення з військової служби одноразової грошової допомоги в сумі 184200 грн. Свої позовні вимоги він обґрунтував тим, що 02.02.2013 року він, як полковник юстиції, був звільнений з військової служби в Управлінні СБУ в Луганській області за станом здоров'я (встановлено 3 групу інвалідності). Після звільнення він отримав право на отримання одноразової грошової допомоги, розмір якої склав 334203 грн. Проте з моменту звільнення до теперішнього часу на рахунок позивача було перераховано лише 150000 грн. У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 09.06.2015 року щодо причини несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги та наявної можливості отримати її в найкоротший термін, відповідач надав лист -відповідь, який не містить жодної конкретної інформації стосовно предмету запиту, у зв'язку з чим позивач і змушений звертатися до суду.

Представник позивача в судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягав, дав пояснення відповідно обставин, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення, в якому просив розглянути справу без їх участі, позовні вимоги не визнали, в задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що інтереси позивача не були порушені та йому надано право на отримання одноразової грошової допомоги, яку він частково вже отримав. Проте, у зв'язку з тим, що на даний час у системі СБУ потреби для виплати одноразової грошової допомоги за зазначеною статтею витрат значно перевищують обсяги фінансування на вказані цілі, виплата допомоги проводиться частинами.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2, полковник юстиції,проходив військову службу на різних посадах в Управлінні Служби безпеки України в Луганській області та був звільнений з військової служби за станом здоров'я 02 лютого 2013 року. Згідно посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 18.03.2013 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів військової служби (а.с.9). Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №403192 від 25.04.2013 року йому було встановлено третю групу інвалідності з 23.04.2013 року у зв'язку з травмою, отриманою при виконанні службових обов'язків (а.с. 10).

З системного аналізу викладеного вбачається, що позивачу, у чинність ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 9 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» як особі офіцерського складу, якамає право на пенсію за цим Законом та звільняється зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що всупереч наведеним вище нормам законодавства позивачу не виплачена в повній мірі одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

09.06.2015 року представником позивача було направлено адвокатський запит керівнику фінансового підрозділу Служби безпеки України, у якому він просив повідомити причини несвоєчасної виплати позивачу одноразової грошової допомоги після звільнення його з військової служби та про наявну можливість отримання невиплаченої суми допомоги та перерахувати її у найкоротший термін на його банківський рахунок за реквізитами, що додаються (а.с. 5).

Згідно листа начальника Фінансово -економічного управління Служби безпеки України від 24.06.2015 року №21/3/2-2303 запит представника позивача від 09.06.2015 року було надіслано відповідачу для опрацювання (а.с. 11).

Судом встановлено, що 24.07.2015 року відповідач надіслав лист -відповідь №63/24/15935 представнику позивача, в якому повідомив, що виплати одноразової грошової допомоги позивачу у 2014 році здійснювались у межах наявних грошових коштів, що надходили до УСБУ в Луганській області за відповідною статтею витрат (а.с. 3). Проте, відповідачем конкретно не було зазначено, коли саме позивачу будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в повному обсязі.

Згідно відповіді на усний запит помічника начальника Управління (з правової роботи) УСБУ в Луганській області на підставі висновку, затвердженого першим заступником Голови СБУ Тоцьким В. в 2013 році через касу УСБУ в Луганській області позивачу було виплачено 167105,00 грн., що підтверджено відомістю про виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Управління з січня по грудень 2013 року, направленою до ФЕУ СБУ (реєстр. № 63/23/61-4 від 11.01.2014 року); та, при наявності відповідних бюджетних асигнувань, належний ОСОБА_2 залишок одноразової грошової допомоги у сумі 167097,76 грн. буде перераховано йому на картковий рахунок (а.с. 25).

Судом встановлено, що згідно відомості про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, по Управлінню СБ України у Луганській області за січень -грудень 2013 року(далі -Відомість) позивачу сплачено за останній звітний місяць 167105,00 грн., а залишок одноразової грошової допомоги, належний до виплати позивачу становить 167097,76 грн. (а.с. 26). Тобто, відповідач визнає наявність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, але згідно Відомості залишок до сплати складає 167097,76 грн., а не 184200 грн., як зазначено позивачем в адміністративному позові.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем в повній мірі не доведено правомірність своїх дій.

Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 року № 975 (далі -Порядок) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, тобто, в даному випадку, - 23.04.2013 року.(а.с. 10).

Згідно п. 16 Порядку фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 07.11.05 р. «Кечко проти України», від 29.06.2004 року «Справа «Жовнір проти України», від 29.06.2004 року «Справа «Півень проти України») свідчить про те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, оскільки державний орган не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Тобто посилання відповідача на відсутність достатніх бюджетних асигнувань за цією статтею виплат, є необґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 6 ,69-72, 128, 158 - 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити виплату недоотриманої суми грошової допомоги задовольнити частково.

Визнати дії Управління Служби безпеки України в Луганській області щодо неповної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні полковнику юстиції ОСОБА_2 неправомірними.

Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Луганській області здійснити виплату ОСОБА_2 недоотриманої суми одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 167097 (сто шістдесят сім тисяч дев'яносто сім) грн. 76 коп. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок: ТОБО №10012/199 філія -Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», ідентифікаційний код 1956217517, МФО 304665, код банка 09304612, номер карткового рахунку 26258501097802.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разізастосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанціїна бирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: