Постанова № 52412995, 28.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року 810/3926/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" (далі - позивач) з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 №0000862204 (далі - оскаржуване рішення).

В обгрунтуванні позивачем своїх позовних вимог зазначено, що вважає протиправними та необгрунтованими висновки вказані в акті перевірки документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Лідер Медіа Груп» за № 741/22-4/38903507 від 29.05.15(далі - акт перевірки), відповідно оскаржуване рішення винесене на підставі акту перевірки - незаконними, тому просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Заперечення відповідача грунтуються на тому, що реальність здійснення господарських операції позивача з одним із його контрагентів документально не підтверджено, а тому вважає свої дії законними, висновки акту перевірки разом із оскаржуване рішення обгрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач про причини неявки, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, суд не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу № 470 від 15.05.15, згідно п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України(далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Лідер Медіа Груп» за період з 01.07.14 по 31.12.14. За результатами перевірки був складений Акт перевірки від 29.05.15, в яком встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 703 241,00 грн. в т.ч. по періодах за липень 2014 року на суму 143 487,87 грн., за серпень 2014 року на суму 430 881,93 грн., за вересень 2014 року на суму 28 575,84 грн., за жовтень 2014 року на суму 15 857,52 грн., за листопад 2014 року на суму 30 963,49 грн. та за грудень 2014 року на суму 53 478,33 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено оскаржуване рішення, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 879 052,23 грн., а саме, за основним платежем у сумі 703 241,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціям у сумі 175 811,23 грн.

До такого висновку відповідач прийшов у зв'язку документальним не підтвердженням господарських операцій, та як наслідок незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат по податку на прибуток по операціям позивача з ТОВ «Лідер Медіа Груп».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Лідер Медіа Груп» укладено ряд договорів щодо виготовлення, розміщення та розповсюдження рекламної продукції, а також проведення рекламної компанії. На підтвердження виконання даних договорів позивач надав відповідачу акти приймання-передачі виконання робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, що підвереджується актом перевірки, копі вказаних документів наявні в матеріалах справи.

В Акті перевірки відповідач на підставу незаконності формування податкового кредиту з ПДВ та витрат по податку на прибуток посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.12.14 № 1835/26-59-22-02/38871470 «Про результати документально: позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лідер Медіа Груп» з питань дотримання вимог податкової -', законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Стиль Медіа» за період з 01.07.14 по 31.08.14» та податкову інформацію отриману від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від № 249/26-59-22-02 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лідер Медіа Груп» за період листопад 2014 року.

Відповідно до акту від 26.12.14 № 1835/26-59-22-02/38871470 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві приходить до висновку, що ТОВ «Лідер Медіа Груп» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за липень та серпень 2014 року, у зв'язку з отриманням по постачальнику ТОВ «Лідер Медіа Груп» - ТОВ «Стиль Медіа» інформації від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про не підтверджено реальність здійснення господарських ТОВ «Стиль Медіа», по якому в свою чергу отримано податкову інформацію від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту ТОВ «Стиль Медів» - ТОВ «КРЕАЛТРЕЙД», у зв'язку з чим ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві робить висновок, що правочини укладені ТОВ КЕАЛТРЕЙД» з контрагентами, в тому числі з ТОВ «Стиль Медіа», порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Відповідно до податкової інформації від 19.02.15 № 249/26-59-22-02 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві приходить до висновку, що ТОВ «Лідер Медіа Груп» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за листопад 2014 року, у зв'язку з отриманням по постачальнику ТОВ «Лідер Медіа Груп» - ТОВ «Стиль Медіа» інформації, про те, що ТОВ «Стиль Медіа» сформовано податковий кредит в листопаді 2014 року за рахунок "дроблених" податкових накладних (менше 10 тис. грн.) на загальну суму 7 821 724,38 грн., що виписано постачальниками, у зв'язку з чим не можливо встановити номенклатуру придбаного товару.

Разом з тим, відповідач дійшов висновку, що операції між позивачем та ТОВ «Лідер Медіа Груп» не можливо підтвердити із врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів ТОВ «Лідер Медіа Груп».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 ст. 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99, № 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996 ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно розділу 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №288 від 24.05.95, зареєстрованого Мін'юстом 05.06.95 №168/704, первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує або підтверджує господарську операцію, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства приводить суд до висновку про необгрунтоване твердження відповідача з приводу нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Лідер Медіа Груп», а також про документально непідтверджене формування податкового кредиту, оскільки з матеріалів справи слідує, що відповідач не вчиняв фактичних дій по дослідженню реальності господарських операцій, а свої висновки обгрунтовує формальним посиланням на податкову інформацію.

Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, всебічно та об'єктивно дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що прийняте оскаржуване рішення є безпідставним та незаконним, разом з тим, що відповідачем не надано належних доказів та доводів правомірності винесеного рішення, суд вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 93 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.06.2015 №0000862204.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" (код ЄДРПОУ 38903507) сплачений ним судовий збір в сумі 487(чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

4. Копію постанови направити сторонам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.