Рішення № 52412843, 15.10.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/967/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1771/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Безбородько В.А.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря: Яковин М.Я.,

з участю: представника ПАТ КБ "ПриватБанк" -

Рокетської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Надвірнянського районного суду від 18 червня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явлено до ОСОБА_3 вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, укладеного сторонами 04.02.2013 року, який складається із заяви про відкриття поточного рахунку, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 02.04.2015 року становить 39114,42 грн. Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється сплачувати вказану заборгованість, позивач просив її стягнути в примусовому порядку, а також судові витрати.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 18 червня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 34114,42 грн заборгованості та 391,14 грн судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням в частині зменшення судом заборгованості по пені, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неналежну оцінку судом доказів по справі. Апелянт вважає, що у суду не було підстав для зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не наведено доказів його важкого матеріального стану, його бажання достроково здійснити погашення заборгованості, а також доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, на думку апелянта, судом не було враховано того, що розмір неустойки може бути зменшений, якщо він значно перевищує розмір збитків. Посилаючись на незаконність даного рішення, просить його змінити в частині зменшення пені та задовольнити в цій частині позов, стягнувши з відповідача пеню в повному розмірі у сумі 7231,94 грн та судові витрати по справі.

ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення було направлено у встановленому законом порядку і завчасно. Про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи ОСОБА_3, як того вимагає ч. ст.77 ЦПК України, суду не повідомив. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" Рокетська С.В. в засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала. Крім того, представником Банку зауважено, що пеня за невиконання ОСОБА_3 кредитних зобов'язань нарахована тільки за останній рік перед зверненням з позовом, тобто за період з 05.05.2014 року по 02.04.2015 року. У зв'язку із наведеним просить апеляційну скаргу задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника Банку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягуючи з нього 34114,42 грн кредитної заборгованості, з яких: 18300 грн - кредитна заборгованість, 11112,49 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2469,99 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом та 2231,94 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань, суд першої інстанції виходив із того, що розмір пені слід зменшити на 5000 грн на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем відповідача. Однак, повністю з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2013 року між сторонами було укладено кредитний договір, який складається із Заяви про відкриття поточного рахунку, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку (а.с. 26-42).

У зв'язку із неналежним виконанням умов договору кредиту, а саме несплатою ОСОБА_3 платежів за договором кредиту, виникла заборгованість, яка станом на 02.04.2015 року становила 39114,42 грн, з яких 18300 грн - кредитна заборгованість, 11112,49 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2469,99 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом та 7231,94 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань.

Із змісту ч.3 ст.551 ЦК України вбачається, що зменшення неустойки судом допускається за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. Крім того, у названому пункті постанови Пленуму ВССУ роз'яснено, що істотними обставинами в розумінні частини 3 статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У зв'язку із наведеним, колегія суддів зауважує, що відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявою про зменшення розміру пені, однак належно її не обґрунтував та документальних доказів свого важкого матеріального стану ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав. Крім того, відповідач не представив суду належних доказів того, що він не має роботи та не отримує кошти, необхідні для погашення кредитної заборгованості. Також, на думку колегії суддів, немає підстав вважати, що невиконанням протягом тривалого часу умов кредитного договору відповідач не спричинив банку матеріальної шкоди. Сума пені, визначена Банком є пропорційною до розміру інших видів кредитної заборгованості, і вона не перевищує розміру збитків, спричинених банку.

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній справі ухвалив рішення в зазначеній частині з порушенням вимог норм матеріального і процесуального права. Тому рішення в оскарженій частині не може бути залишено без змін. По даній справі в названій частині у зв'язку із вище наведеним є правові підстави для ухвалення нового рішення про стягнення з відповідачів пені у повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218; 307, 309, 313, 314, 316, 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 18 червня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 пені та визначення загальної суми боргу скасувати.

Ухвалити в зазначеній частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 39114,42 грн загальної кредитної заборгованості, з яких 7231,94 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко