Ухвала суду № 52410543, 06.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1634/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

06 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

представників позивача: Синиці О.О., Глівінської С.Й.,

представника відповідача: Мельник А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Енергооблік" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 23 березня 2015 року №93-23, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №35-25-2015 від 23 березня 2015 року, зобов'язання внести до інтегрованої картки платника по податку на прибуток відомості про сплату позивачем сум податку на прибуток за 2014 рік в сумі 53985,17 грн., авансового внеску по податку на прибуток за 2015 рік в сумі 255430 грн. та переплату по податку на прибуток в сумі 6014,83 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" перебуває на обліку як платник податків у Жмеринській ОДПІГУ ДФС у Вінницькій області.

З 12.09.2014 ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" є клієнтом Вінницького відділення ПАТ "Укргазпромбанк", про що укладено договір банківського рахунку №8432 від 12.09.2014 року. Відповідно до цього договору позивачу у Вінницькому відділені ПАТ "Укргазпромбанк" був відкритий поточний рахунок №26002084321 у національній валюті (а. с. 18-24).

З метою виконання зобов'язань по сплаті платежів до державного бюджету (податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток) ТОВ "ІТЦ "Енергооблік", як зазначає позивач, подало до ПАТ "Укргазпромбанк" платіжні доручення для переказу коштів: №620 від 02.03.2015- авансовий внесок податку на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн.; №621 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн.; №622 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн.; №623 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн.; №624 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн., №625 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн.; №626 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн.; №627 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн.; №628 від 03.03.2015 року - податок на прибуток за 2014р. в сумі 10000 грн.

Позивач виявив, що станом на 11.03.2015 року ПАТ "Украгазпромбанк" не провело переказ коштів до бюджету з невідомих для позивача причин.

В зв'язку із наведеним ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" 11.03.2015 року подало до сплати нові платіжні доручення про сплату податків, а саме: №637 - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 10000 грн., №638 - авансовий внесок податку на прибуток за 2015 рік к сумі 10000 грн., №639 - податок на прибуток за 2014 рік у сумі 60000 грн., №640 - авансовий внесок податку на прибуток за 2015 рік у сумі 100000 грн., №641 - авансовий внесок податку на прибуток за 2015 рік к сумі 100000 грн., №642 - авансовий внесок податку на прибуток за 2015 рік к сумі 55430,0 грн. (а. с. 25-30).

Ці платіжні доручення були прийняті банком до виконання, про що свідчить відмітка банківської установи, однак, банк здійснив переказ коштів до бюджету лише у розмірі 20000 грн., а саме: 12.03.2015 року податку на прибуток у сумі 10000 грн., 25.03.2015 року авансові внески з податку на прибуток у сумі 10000 грн.

23.03.2015 року Жмеринська ОДПІГУ ДФС у Вінницькій області прийняла щодо позивача податкову вимогу №93-23 про сплату податкового боргу в сумі 73795,91 грн., рішення про опис майна у податкову заставу №35-25-2015 та направила лист з вимогою надати правовстановлюючі документи на майно, що належить підприємству №2618/10/02-05-13 від 25.03.2015 року.

Не погодившись з прийнятою податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав грошові зобов'язання з податку на прибуток та авансових платежів із зазначеного податку і не може бути притягнений до відповідальності через невиконання банком своїх обов'язків щодо переказу грошових коштів до бюджету України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.16.1.4 ч.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України до обов'язку платника податків належить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ч. 8.1 ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Статтями 1066-1068 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем ініційовано переказ коштів на сплату податків в межах визначених Податковим кодексом України строків. В свою чергу, ПАТ "Укргазпромбанк" не забезпечив перерахування коштів на відповідні рахунки Державного бюджету України.

За таких обставин, несвоєчасна сплата податків відбулась не з вини ТОВ "ІТЦ "Енергооблік".

Листом, адресованим Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач повідомив податковий орган про подання платіжних доручень до ПАТ "Укргазпромбанк", які були прийняті останнім до виконання, що свідчить про виконання обов'язку зі сплати податків (а. с. 89-90).

П. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що у випадку порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, заборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє посилання податкового органу на Порядок взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міндоходів України, Мінфіну України від 04 грудня 2013 року №760/1031, відповідно до якого відображення надходжень коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань платників податків проводиться в інформаційній системі органів доходів і зборів датою зарахування зазначених коштів на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, у день отримання від таких органів відомостей про зарахування та повернення коштів з відповідних рахунків.

Вказаний порядок регулює правовідносини, які виникають між органами доходів і зборів та органами Державної казначейської служби.

В свою чергу, як встановлено судом, позивачем вчинено усі необхідні дії для сплати податкового зобов'язання у строки, встановлені Податковим кодексом України, вина позивача у ненадходженні коштів до бюджету відсутня, а тому, посилання на зазначений Порядок не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2015 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.