Ухвала суду № 52410333, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р.Справа № 646/9240/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.08.2015р. по справі № 646/9240/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова (далі - УПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова, відповідач), в якому просив визнати неправомірними дії УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з 80%, та рішення про відмову в проведенні перерахунку розміру пенсії, виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, зобов'язати УПФУ у Червонозаводському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії, виходячи з 90% від суми місячної заробітної плати, починаючи з 05.06.2014 року, та виплатити грошові кошти в сумі 9044,76 грн., визнати незаконними дії відповідача, пов'язані зі стягненням з позивача, як працюючого пенсіонера, 15% від суми нарахованої пенсії та рішення про відмову в нарахуванні та виплаті зайво стягнутих з нього сум, зобов'язати УПФУ у Червонозаводському районі м. Харкова припинити стягнення з позивача, як з працюючого пенсіонера, який перебуває на посаді в СБ України, 15% від суми нарахованої пенсії, повернути зайво стягнуті грошові кошти із розрахунку 904,48 грн. на місяць, починаючи з 01.04.2015 року, визнати незаконними дії відповідача, пов'язані зі стягненням з позивача 15% з суми належної йому пенсії, яка перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення та рішення про відмову в нарахуванні та виплаті зайво стягнутих сум, зобов'язати УПФУ у Червонозаводському районі м. Харкова припинити стягнення з позивача 15% з суми належної йому пенсії, яка перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, повернути зайво стягнуті грошові кошти із розрахунку: за період з 01.02.2015 року по 01.04.2015 року- 356,38 грн. на місяць, з 01.04.2015 року по 220,71 грн. на місяць.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.08.2015 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення позивачу перерахунку пенсії, виходячи з 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, починаючи з 05.06.2014 року.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, пов'язані зі стягненням з позивача, як працюючого пенсіонера, 15% від суми нарахованої пенсії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова припинити стягнення з ОСОБА_1, як з працюючого пенсіонера, який перебуває на посаді в СБ України, 15% від суми нарахованої йому пенсії, та повернути зайво стягнуті з нього грошові кошти, починаючи з 01.04.2015 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова припинити стягнення з позивача податку на доходи в розмірі 15 % з суми належної йому пенсії - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в зазначеній частині та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Отже, в даному випадку, суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 07 вересня 2010 року по теперішній час перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова та йому була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90% від заробітної плати на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати в органах прокуратури.

25.04.2014 року позивача звільнено з органів прокуратури Харківської області на підставі п. 4 ч. І ст. 36 Кодексу законів про працю України та ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію, про що він відповідним чином повідомив Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова та надав довідку про доходи.

Маючи прокурорський стаж 20 років 9 місяців та 0 днів, позивач звернувся до відповідача з довідкою про заробітну плату та необхідними документами для перерахунку йому пенсії, проте з 01.07.2012 та з 29.04.2014 йому була призначена пенсія за нормами вказаного Закону, в редакції Закону №3668, тобто в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

05.06.2015 року позивач звернувся до відповідача з вмотивованим листом, у якому, з метою досудового врегулювання спірних відносин, просив провести йому перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, починаючи з 05.06.2014 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та здійснити відповідні виплати.

УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова листом від 18.06.2015 р. за №7056/3302 відмовило позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що з 01.07.2012 року та з 29.04.2014 року проведено перерахунок пенсії за нормами Закону, в редакції Закону №3668, тобто в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, оскільки Законом №3668 не передбачено інших норм розрахунку пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668.

Крім того, відповідно до ст. 164.2.19 Податкового кодексу України, відповідачем було утримано податку на доходи фізичних осіб.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова припинити стягнення з позивача податку на доходи в розмірі 15 % з суми належної йому пенсії, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України ґрунтується на принципі збалансованості, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIIІ, відбулися зміни в Податковому кодексі України, які стосуються оподаткування пенсійних виплат.

Введення податку на доходи фізичних осіб з базою оподаткування, до якої віднесено суми пенсій (включаючи суму індексації, доплат, підвищень та інш.) або щомісячного грошового утримання, розмір яких перевищує 3654 грн. на місяць - у частині такого перевищення, запроваджено з метою дотримання вимог ст. 7 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 164.2 ПКУ, яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: п.п. 164.2.19. - суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплат.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" № 80 від 28.12.2014 року встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн., а тому згідно з Податковим кодексом України та Законом № 71, базою оподаткування у 2015 році є суми перевищення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, розмір яких є більшим, ніж 3654 грн. на місяць.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу, що підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст. 9.1.2 ПКУ органи Пенсійного фонду України з 01.01.2015 року набули статусу податкового агента.

Як орган державної влади, відповідно до вимог статті 19 Конституції України, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова зобов'язане діяти на підставі, в межах та в спосіб, передбачений законами України.

Оскільки розмір пенсії позивача перевищує три розмірі мінімальної заробітної плати, дії відповідача щодо стягнення з пенсії позивача податку на доходи в розмірі 15% є правомірними.

У разі наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше.

Колегія суддів зауважує на те, що норми Податкового кодексу України не суперечать статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не звужують права і свобод позивача, передбачених ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки, як зазначено вище, оподаткуванню підлягає виключно сума перевищення, а не сума пенсії (довічного грошового утримання), були і є чинними, тому підлягають виконанню відповідачем, як органом державної влади, а також їх застосуванню до правовідносин, які склалися з позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що підстав для визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова незаконними та зобов'язання припинити стягнення з позивача податку на доходи в розмірі 15 % з суми належної йому пенсії немає.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що позивач є працюючим пенсіонером, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" встановлено податок з суми пенсії, а тому дія цього Закону поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вищезазначеній частині.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.08.2015р. по справі № 646/9240/15-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В.