Ухвала суду № 52410232, 13.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2160/15

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, треті особи: Корабельний РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зобов'язання скасувати місце реєстрації малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року ПАТ «Мегабанк» (надалі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (надалі - відповідач, Міграційна служба), в якому просило зобов'язати міграційну службу скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці та за умовами договору до моменту погашення кредитних зобов'язань жодна особа, яка не була зареєстрована на момент укладення договору, не може бути зареєстрована в даній квартирі. Крім того, правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 знаходяться в ПАТ «Магабенк» та нікому не видавались, внаслідок чого позивач вважає, що реєстрація малолітньої ОСОБА_8 у вказаній квартирі проведена з порушенням вимог законодавства України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ПАТ «Мегабанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2007 року ПАТ «Мегабанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_9 №322-14П/2007, в забезпечення виконання якого 05.09.2008 року з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено іпотечний договір №7699, відповідно до умов якого останні передали в іпотеку банку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.

Згідно п.3.1.10 іпотечного договору №7699 від 05.09.2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов'язались протягом дії іпотечного договору нікого не реєструвати за місцем знаходження предмету іпотеки.

Відповідно до умов п.6.11 іпотечного договору №7699 від 05.09.2008 року на період дії вказаного договору документи, що посвідчує право власності на дану квартиру та вся технічна документація знаходиться в ПАТ «Мегабанк». Факт передачі до банку свідоцтва про право власності на квартиру від 04.08.2008 року, технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про зберігання оригіналів документів на квартиру, станом на 02.07.2015 року.

23.10.2013 року ОСОБА_6 звернулась до Корабельного РВ у м. Миколаєві УДМСУ в Миколаївській області із письмовою заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та надала перелік необхідних документів, а саме: паспорт громадянина України, свідоцтво про народження дитини ОСОБА_8, документ, що підтверджує право проживання - витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий БТІ №24278400 від 07.08.2008 року.

Згода на реєстрацію новонародженої ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 банком не надавалась.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація новонародженої дитини за місцем проживання батьків не є порушенням умов іпотечного договору, оскільки місце проживання (реєстрації) малолітньої імперативно визначено Законами України за місцем проживання (реєстрації) батьків.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється на підставі наступних документів:

- письмової заяви;

- документа, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

- квитанції про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талону зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

- військового квитка або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Також вказаною статтею встановлено, що забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні врегульовано Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.11.2012 року №1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2109/22421 (надалі - Порядок №1077).

Згідно із п.1.3 Порядку №1077 встановлено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.

Пунктами 1.5, 1.6 Порядку №1077 визначає, що реєстраційний облік - обробка персональних даних про місце проживання та місце перебування осіб в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України (далі - картотека), здійснюється адресно-довідковими підрозділами головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - адресно-довідковий підрозділ територіального органу ДМС України) та територіальними підрозділами ДМС України. Картотеки складаються з відомостей про реєстрацію у формі картки реєстрації особи та адресної картки, а в адресно-довідковому підрозділі територіального органу ДМС України - талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні та відомостей про реєстрацію місця проживання особи .

Пунктом 2.3 Порядку №1077 встановлено, що відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.

Відповідно до ст.383 Цивільного Кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Приписами ст.405 Цивільного Кодексу України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Відповідно до положень статей 141 та 160 Сімейного кодексу України місце проживання неповнолітньої дитини реєструється за місцем проживання одного з батьків, за згодою обох батьків, які мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Таким чином, реєстрація новонародженої дитини за місцем проживання батьків проведена відповідачем з дотриманням вимог законодавства України, а тому відсутні правові підстави для скасування такої реєстрації.

Факт знаходження вищевказаної квартири в іпотеці наведеного вище висновку суду не спростовує.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк» - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський