Ухвала суду № 52410117, 08.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2508/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року ПАТ «Одесагаз» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Арцизької ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2014р. №0000501500, №0000511500, №0000531500 та №0000591500, рішень про застосування штрафних санкцій від 08.04.2015р. №0004821701 та №0001551701, зобов'язання відповідача внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ «Одесагаз», що ведеться Арцизькою ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, відомості про сплату позивачем сум за платіжними дорученнями №13207 від 18.06.2014р. на суму 1913 грн., спрямоване на сплату авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 року, №13225 від 18.06.2014р. на суму 5626 грн., спрямоване на сплату оренди землі юридичних осіб за травень 2014 року та №262 від 06.06.2014р. на суму 43540 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску.

Позов обґрунтовувало тим, що ПАТ «Одесагаз», у встановлені приписами ПК України строки, подавало платіжні доручення АТ «Єврогазбанк», який здійснює обслуговування поточного рахунку підприємства, на повну суму належних до сплати податкових зобов'язань підприємства перед бюджетом. З моменту подання платником податку до установи банку платіжних доручень на перерахування сум податкових зобов'язань, обов'язок платника податку щодо сплати відповідних сум податкових зобов'язань є виконаним, а особою відповідальною за завершення ініціювання є Банк. Оскільки переказ коштів відповідно до ряду платіжних доручень виконано не було саме з вини банку, а тому ДПІ не має право покладати відповідальність за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на ПАТ «Одесагаз».

Арцизька ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проти позову заперечувала, зазначивши, що Податковий кодекс не звільняє платника податку від обов'язку в повному обсязі сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання у випадках, коли така сума не сплачена у бюджет, у т.ч. з вини банку. У разі ненадходження коштів на бюджетні рахунки органу державної казначейської служби й не зарахування їх у дохідну частину державного або місцевого бюджетів - податкові зобов'язання або податковий борг, у такому випадку, не можуть вважатися погашеними. Податковий борг платника податку, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. позов ПАТ «Одесагаз» задоволено у повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення суд дійшов висновку, що оскільки неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій позивача, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Арцизька ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ПАТ «Одесагаз» залишити без задоволення. В своїй скарзі апелянт зазначає, що незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань платник податку не звільняється від виконання свого податкового обов'язку.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду апелянт в судове засідання не прибув, представник ПАТ «Одесагаз» подав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Одесагаз» у АТ «Єврогазбанк» відкрито рахунок №2600230116972 в національній валюті - українська гривня.

Станом на 18.06.2014р. залишок на рахунку товариства у банку складав 8 297 009,77 грн., що підтверджується довідкою АТ «Єврогазбанк» №171 від 25.07.2014р.

В червні 2014 року позивачем було подано до банку на виконання платіжні доручення: №13207 від 18.06.2014р. на суму 1913 грн., спрямоване на сплату авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 року; №13225 від 18.06.2014р. на суму 5626,73 грн., спрямоване на сплату оренди землі з юридичних осіб за травень 2014 року; №262 від 06.06.2014р. на суму 43540 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску.

Вказані платіжні доручення прийнято до виконання АТ «Єврогазбанк» в день їх подання ПАТ «Одесагаз».

Листами №239 від 20.06.2014р. та №97 від 26.06.2014р. ПАТ «Одесагаз» повідомило Арцизьку ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про сплату грошових зобов'язань згідно вказаних вище платіжних доручень, а також зазначило, що у встановлені строки з вини банку зарахування коштів до бюджету не відбулося.

У зв'язку з порушенням строків зарахування грошових коштів до бюджету, Арцизька ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області винесла податкові повідомлення-рішення:

- №0000501500 від 01.04.2015р. про сплату штрафу у сумі 812,50 грн. з орендної плати з юридичних осіб;

- №0000511500 від 01.04.2015р. про сплату штрафу у сумі 1142,85 грн. з орендної плати з юридичних осіб;

- №0000531500 від 01.04.2015р. про сплату штрафу у сумі 402,92 грн. з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств;

- №0000591500 від 01.04.2015р. про сплату штрафу у сумі 473,58 грн. з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств,

а також рішення №0004821701 від 08.04.2015р. про застосування штрафних санкцій у сумі 5099,02 грн. та нарахування пені у сумі 356,91 грн. за несплату (неперерахування єдиного внеску) та рішення №0001551701 від 08.04.2015р. про сплату штрафу у сумі 1034,44 грн. та пені у сумі 155,17 грн. за несплату (неперерахування) єдиного внеску.

Колегія суддів знаходить правильним висновок Одеського окружного адміністративного суду про незаконність вказаних рішень контролюючого органу. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

При цьому, пунктом 1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.129.6 ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Надаючи оцінку моменту, із якого податкове зобов'язання вважається сплаченим, неоднакове трактування якого стало підставою виникнення спору у справі, суд враховує, що згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Положенням п.22.4 ст.22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1 Закону). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Отже, якщо неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань ПК України не звільняє платника податків від виконання його податкового обов'язку щодо сплати у повному обсязі суми податкового зобов'язання. Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки обставин несплати податкових зобов'язань у даному випадку немає місця. Подання до установи банку платіжних доручень на перерахуванням сум грошових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 року, оренди землі з юридичних осіб за травень 2014 року та єдиного внеску здійснено ПАТ «Одесагаз» у встановлені податковим законодавством строки, обов'язок товариства щодо сплати такого грошового зобов'язання припинився, у зв'язку з чим у податкового органу немає підстав притягнення позивача до відповідальності за порушенням строків зарахування грошових коштів до бюджету. Суб'єкт підприємницької діяльності, тобто позивач, надавши банку платіжні доручення, сплатив податкові зобов'язання, виконавши свої обов'язки перед бюджетом у повному обсязі.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Одесагаз» та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.