Ухвала суду № 52410100, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 2а-3353/12/2170

Категорія: 8.3

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання – Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Продексім» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Торговий дім «Продексім» відмовити повністю.

Постановою від 24 жовтня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Продексім» до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0005812200 від 31 липня 2012 року про збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 116240 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29060 грн.

Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував податкову інформацію щодо постачальника позивача ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», зокрема, щодо неможливості вказаним підприємством здійснювати операції з поставки товару іншим суб’єктам господарювання, оскільки при перевірці постачальника позивача ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових витрат та валового доходу.

ТОВ «Торговий дім «Продексім» заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Торговий дім «Продексім» здійснює діяльність у сфері вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Проведеною виїзною позаплановою перевіркою ТОВ «Торговий дім «Продексім» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за квітень 2012 року, ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби складений акт №1449/22-4/33172676 від 23 липня 2012 року, яким зафіксовано порушення позивачем ч. 1-5 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст. 228, 626, 629 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Торговий дім «Продексім» при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» у квітні 2012 року; п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту квітня 2012 року, що призвело до заниження суми ПДВ за квітень 2012 року на 116240 грн.

За висновками перевіряючих, перевіркою неможливо підтвердити фактичне здійснення позивачем господарських операцій з купівлі – продажу товарів у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Торговий дім «Продексім» та його контрагентом здійснені без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту №1449/22-4/33172676 від 23 липня 2012 року ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби 31 липня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005812200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на 116240 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 29060 грн.

Суд першої інстанції, встановив, що в підтвердження факту поставки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» селітри аміачної, на підставі договору поставки №01/04-1 від 01 квітня 2012 року, ТОВ «Торговий дім «Продексім» надав податковій інспекції всі первинні бухгалтерські та податкові документи, зокрема, податкові та видаткові накладні, докази оплати вартості добрив, товарно-транспортні накладні, претензій щодо достатності та правильності оформлення яких акт перевірки не містить.

Зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, є дійсними. Товар, отриманий позивачем, використаний у власній господарській діяльності.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, які підтверджені матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності доводів податкового органу про те, що товар за договором поставки №01/04-1 від 01 квітня 2012 року не був переданий, а тому у позивача відсутні об'єкти оподаткування при придбанні товару в квітні 2012 року, про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України та про заниження ТОВ «Торговий дім «Продексім» податку на додану вартість за квітень 2012 року на 116240 грн.

Суд першої інстанції не взяв до уваги посилання ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на податкову інформацію, зафіксовану актом ДПІ у Солом’янському районі м.Києва Державної податкової служби від 03.07.2012р. №440/22-317/37740366 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за квітень 2012 року, зазначивши, що суду не надано жодного доказу в підтвердження зафіксованих вказаним актом обставин діяльності контрагента позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що, в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, якою на суб’єкт владних повноважень покладений обов’язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, відповідач належними та допустимими доказами не довів наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №1449/22-4/33172676 від 23 липня 2012 року, а тому визначення на підставі такого акту перевірки до сплати ТОВ «Торговий дім «Продексім» грошових зобов’язань з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення №0005812200 від 31 липня 2012 року, яке прийнято на підставі акту позапланової документальної виїзної перевірки №1449/22-4/33172676 від 23 липня 2012 року, в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» у квітні 2012 року.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на інформації, що надійшла до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від ДПІ у Солом’янському районі м.Києва Державної податкової служби (акт від 03.07.2012р. №440/22-317/37740366 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за квітень 2012 року).

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Херсонським окружним адміністративним судом надано правову оцінку, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угоди, її платності, товарності та використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності, що підтверджено матеріалами справи, зокрема: договором поставки №01/04-1 від 01 квітня 2012 року, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку, а також доказами подальшого використання ТОВ «Торговий дім «Продексім» придбаної у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» селітри аміачної в межах власної господарської діяльності (акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин) (а.с. 37-103).

Як правильно встановив суд першої інстанції ТОВ «Торговий дім «Продексім» здійснює діяльність у сфері вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, у зв’язку з чим підприємство потребує придбання селітри аміачної та безпосередньо здійснює її використання у своїй господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що контрагент позивача ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» мав працюючих 7 осіб, нараховував їм доходи та сплачував податок з доходів фізичних осіб, а також єдиний внесок до Пенсійного фонду України; у грудні 2011 року, лютому та березні 2012 року ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» придбавало добрива у ТОВ «Хімальянс», а не у ТОВ «Мережа», як стверджує податковий орган.

Апеляційний суд вважає, що ТОВ «Торговий дім «Продексім» доведено дотримання ним всіх умов для віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», до податкового кредиту: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому апеляційний суд зазначає, що ні актом перевірки, ні іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення, безпосередньо позивачем, вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, та яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК».

Висновок податкового органу про відсутність товарності господарських операцій базується лише на відомостях, зафіксованих актом ДПІ у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби від 03.07.2012р. №440/22-317/37740366 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за квітень 2012 року, який, як правильно зазначив суд першої інстанції та з цим погоджується апеляційний суд, не є належним доказом допущення позивачем порушень, оскільки зазначений акт взагалі не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу.

Позивач довів, що при укладенні договору він переконався у тому, що підприємство-контрагент зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

При укладені договорів головним для суб’єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб’єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Оскільки законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а дослідженими доказами по справі у їх сукупності доведена правомірність та правильність визначення позивачем за спірними господарськими відносинами за період, який перевірявся, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не довів наявність порушень норм податкового та цивільного законодавства, а тому висновки податкового органу зазначені в акті перевірки позивача та в апеляційній скарзі є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач виконав всі зобов'язання за договором: отримав товар та сплатив постачальнику грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи; договір укладений позивачем з метою використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Зазначені обставини ні в суді першої, ні при апеляційному оскаржені відповідач не спростував.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» укладений позивачем у письмовій формі, виконання договору підтверджено первинними документами, то апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

За таких обставин, висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про незаконність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби №0005812200 від 31 липня 2012 року та про наявність правових підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 206, 2011, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складний 12 жовтня 2015 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець