Ухвала суду № 52410076, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-2881/12/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Яковлева Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» відмовити повністю.

Постановою від 31 жовтня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2012 року №0004892200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 410608,60 грн. та №0004902200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 359281,25 грн.

Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам податкового органу про обставини діяльності постачальника позивача ПП «НЄД», зокрема, щодо відсутності його за місцезнаходженням та відсутності у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Податкові накладні заповнені ПП «НЄД» з порушеннями, так як не містять достовірної інформації щодо розташування підприємства.

Також апелянт посилається на ненадання ТОВ «Тріумф-Агро» сертифікатів якості придбаної у ПП «НЄД» пшениці, та на те, що надані позивачем товарно-транспортні накладні, в якості доказу транспортування товару від ПП «НЄД», заповнені з порушеннями.

ТОВ «Тріумф-Агро» надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Тріумф-Агро» у період, який перевірявся, здійснювало діяльність у сфері виробництва продуктів борошно-круп'яної промисловості.

У період з 13.06.2012р. по 19.06.2012р. державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Тріумф-Агро» щодо підтвердження господарсько-правових відносин з ПП «НЄД» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів, отриманих від постачальника ПП «НЄД» у лютому-березні 2012 року, за наслідками якої складений акт перевірки №1181/22-4/32809339 від 19 червня 2012 року, в якому зафіксовані допущені, на думку податкового органу, порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми ПДВ на 273738 грн., а також порушення п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2012 року у сумі 287425 грн.

За висновками податкового органу перевіркою неможливо підтвердити фактичне здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу товарів у ПП «НЄД», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Тріумф-Агро» та його контрагентом здійснені без мети настання реальних наслідків. Такий висновок зроблено податковою інспекцією на підставі проведених зустрічних звірок діяльності контрагента позивача ПП «НЄД» (акти від 19.04.2012р. №68/15-3 та від 01.06.2012р. №89/15-3), відповідно до яких зустрічні звірки неможливо провести у зв'язку з відсутністю ПП «НЄД» за юридичною адресою: м.Херсон, вул. 49 Гв. Дивізії, 18, корп. 2, кв. 193. Також, актом перевірки зафіксована відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення задекларованих господарських операцій та декларування ПП «НЄД» операцій з сумнівними контрагентами.

Суд першої інстанції встановив, що 27 червня 2012 року, на підставі акту перевірки №1181/22-4/32809339 від 19 червня 2012 року, ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0004892200, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 410608,60 грн. (в т.ч. за основним платежем - 273739 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136869,5 грн.);

- №0004902200, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 359281,25 грн. (в т.ч. за основним платежем - 287425 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 71856,25 грн.).

Перевіряючи обґрунтованість висновків акту перевірки позивача та правомірність прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Тріумф-Агро» включено до складу валових витрат 1 кварталу 2012 року вартість придбаної сільгосппродукції у ПП «НЄД» на підставі договору купівлі-продажу №01/02 від 01.02.2012р. в сумі 1368692,2 грн., а до податкового кредиту лютого - березня 2012 року - суму ПДВ 273738,44 грн.

Суд першої інстанції встановив, що декларування здійснено на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів, до складання яких в акті перевірки відсутні зауваження. На час здійснення господарських операцій з поставки пшениці ПП «НЄД» мало статус юридичної особи, було платником ПДВ, декларувало у своїй податковій звітності господарську діяльність по продажу ТОВ «Тріумф-Агро» сільгосппродукції.

При цьому суд першої інстанції не прийняв посилання податкового органу на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, зазначивши, що поставку пшениці здійснював постачальник, товарно-транспортні накладні оформлялись не позивачем, тому він не несе відповідальності за можливі недоліки в їх заповненні. Проте, згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних від 05.02.2012р. №008570, від 11.02.2012р. №008572, №008573, від 13.02.2012р. №008574, від 14.02.2012р. №008575, №008526, від 15.02.2012р. №008527, №008528, від 17.02.2012р. №008529, від 21.02.2012р. №008530, №008531, від 27.02.2012р. №008532, від 01.03.2012р. №0626400, від 06.03.2012р. №008533, від 07.03.2012р. №008534, №008535, від 12.03.2012р. №008536, від 15.03.2012р. №008531, від 16.03.2012р. №008538, №008539, від 17.03.2012р. №008540, від 20.03.2012р. №008541, від 21.03.2012р. №008542, від 27.03.2012р. №008543, №008544 перевізником пшениці є ПП Кругляков, замовником транспорту ПП «НЄД».

Щодо відсутності сертифікатів якості товару, то суд першої інстанції зазначив, що перевірка наявності даних документів не входить до компетенції податкової інспекції, а документи про якість не є первинними бухгалтерськими документами.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач та його постачальник на момент вчинення поставок були платниками ПДВ, претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які були сторонами правочину, укладеного між позивачем та ПП «НЄД», до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не висувала. Крім того, ТОВ «Тріумф-Агро» в подальшому реалізувало отримане від ПП «НЄД» зерно ПАТ «Херсонський хлібокомбінат», продовжуючи, тим самим, ведення своєї господарської діяльності та фіксування її результатів в податковій звітності.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів податкової служби щодо недійсності правочину, укладеного між ТОВ «Тріумф-Агро» та ПП «НЄД», з посиланням на статтю 204 ЦК України, яка закріплює принцип презумпції правомірності правочину. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що податковий орган, всупереч приписів ст.234 ЦК України та ст.ст. 69-71 КАС України, не надав суду доказів (судового рішення) щодо визнання у встановленому законом порядку недійсною угоди між ТОВ «Тріумф-Агро» та ПП «Нєд».

Враховуючи встановлені фактичні обставини, які підтверджені матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності доводів податкового органу про те, що товар за договором купівлі-продажу №01/02 від 01 лютого 2012 року не був переданий, а тому у позивача відсутні об'єкти оподаткування при придбанні товару (пшениці) у контрагента-постачальника ПП «НЄД».

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч приписам ч. 2 ст.71 КАС України, якою на нього покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не довів наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №1181/22-4/32809339 від 19 червня 2012 року, а тому визначення на підставі такого акту перевірки до сплати ТОВ «Тріумф-Агро» грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

27 червня 2012 року ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення: №0004892200, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 410608,60 грн. (в т.ч. за основним платежем - 273739 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136869,5 грн.); №0004902200, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 359281,25 грн. (в т.ч. за основним платежем - 287425 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 71856,25 грн.).

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт №1181/22-4/32809339 від 19 червня 2012 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тріумф-Агро» щодо підтвердження господарсько-правових відносин з ПП «НЄД» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів, отриманих від постачальника ПП «НЄД» у лютому-березні 2012 року, яким зафіксовано порушення товариством п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, ПК України.

Зазначені порушення, на думку податкового органу, призвели до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2012 року у сумі 287425 грн. та завищення податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ на 273738 грн.

Як правильно встановив суд першої інстанції та це не спростовано апелянтом, висновки про порушення позивачем податкового та іншого законодавства ґрунтуються на доводах податкового органу про нікчемність угоди, укладеної між ТОВ «Тріумф-Агро» та ПП «НЄД», в період який перевірявся.

У свою чергу, про нікчемність правочину, на думку податкового органу, відповідно до акту виїзної позапланової перевірки позивача від 19 червня 2012 року, свідчать: акт ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 19.04.2012р. №68/15-3/35568192 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «НЄД» щодо підтвердження факту реального здійснення господарських відносин з платниками податків у липні-грудні 2011 року, лютому 2012 року та акт ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 01.06.2012р. №89/15-3/35568192 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «НЄД» щодо підтвердження факту реального здійснення господарських відносин з платниками податків у березні-квітні 2012 року.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, щодо дійсності, реальності, платності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, що також підтверджено матеріалами справи, а саме: договором купівлі-продажу №01/02 від 01 лютого 2012 року, податковими й видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, відомостями про рух коштів, банківськими виписками, доказами подальшої реалізації позивачем придбаного товару ПАТ «Херсонський хлібокомбінат» (т. 1 а.с.45-127, 148-177).

Апеляційний суд не приймає доводи апелянта щодо недоліків в заповнення товарно-транспортних накладних, оскільки ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, внаслідок того, що відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Таким чином, ТОВ «Тріумф-Агро» доведено дотримання ним всіх умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару у ПП «НЄД», до податкового кредиту: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому апелянт не спростував того, що в період, який перевірявся, ПП «НЄД» перебувало на податковому обліку та було платником податку на додану вартість.

Встановлені фактичні обставини справи не спростовуються доводами апеляційної скарги, яка в цій частині дублює акт перевірки позивача та письмові заперечення податкового органу на адміністративний позов.

З урахуванням положень ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.7, п.201.8 ст.201 ПК України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо помилковості посилань податкового органу, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагента позивача, оскільки такі висновки здійсненні на підставі актів про неможливість проведення перевірки (звірки) та на підставі документів (інформації), якими не може бути перевірена наявність господарсько-правових стосунків позивача з іншими суб'єктами господарювання.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку, що також підтверджено і рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Булвес АД проти Болгарії» від 22.01.2009р., відповідно до якого суд встановив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

Також, суд першої інстанції правильно, з посиланням на ст.203, ст.204, ч.1, 3 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України, зазначив про відсутність судового рішення, яке набрало законної сили та яким встановлено недійсність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом позивача, оскільки при судовому розгляді справи встановлено, що дії ТОВ «Тріумф-Агро», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинений ним правочин не викликає сумніву щодо його реальності, що підтверджено сукупністю досліджених письмових доказів, зокрема, первинної документації.

Апеляційний суд зазначає, що податковий орган, як при проведенні перевірки позивача, при розгляді справи судом першої інстанції, так і при апеляційному оскарженні судового рішення посилається лише на відомості щодо контрагента позивача, з посиланням на недоліки його діяльності, внаслідок чого вважає, що первинні документи, щодо взаємовідносин з постачальником не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи апелянта, оскільки вони не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженим, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може вважатися належним доказом допущення позивачем порушень, так як зазначений акт взагалі не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Оскільки судовим розглядом справи встановлено, що договір з контрагентом ПП «НЄД» укладено ТОВ «Тріумф-Агро» у письмовій формі, виконання договору підтверджено первинними документами, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

За таких обставин, висновок апелянта про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві та неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 27 червня 2012 року №0004892200 та №0004902200 є правильним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Поряд з цим, до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ «Тріумф-Агро» надійшов лист, яким останній проінформував, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21 липня 2015 року у справі №923/1688/14 ліквідовано юридичну особу - ТОВ «Тріумф-Агро» та виключено її з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32809339, місцезнаходження: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Червоностудентська, 30) припинено, про що 28.07.2015р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи за №14991170021006954.

Ліквідація підприємства, установи, організації, яке було стороною у справі, є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.157 КАС України.

Оскільки встановлено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а обставини, які є підставою для закриття провадження у справі виникли після ухвалення оскарженої постанови, відповідно до п.5 ч.1 ст.157, ч.2 ст.203 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, оскаржена постанова - визнана нечинною, а провадження по справі - закрито.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, п.5 ч.1 ст.157, ст.195, ст.196, п.5 ч.1 ст.198, ч.2 ст.203, ст.ст. 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року визнати нечинною.

Провадження по справі № 2а-2881/12/2170 закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 12 жовтня 2015 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В.Яковлев