Постанова № 52410052, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 522/22130/14-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Єршова Л.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Яковлева Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку розміру пенсії, зобов'язання провести перерахунок розміру пенсії державного службовця, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2014 року, ОСОБА_1 звернувшись до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, просила суд визнати неправомірною відмову відповідача врахувати при розрахунку пенсії надбавку за вислугу років в розмірі 30%, індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням виплат, які протиправно не враховані, зобов'язати відповідача з 13.01.2011 р. здійснити виплату перерахованої пенсії в розмірі 87% заробітної плати.

Постановою від 09 грудня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси частково задовольнив адміністративний позов; визнав неправомірними дії пенсійного органу щодо відмови позивачу в здійснені перерахунку раніше призначеної, на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсії державного службовця, з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; зобов'язав відповідача провести перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу згідно довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 345879/Д/15-53-05-026 від 13 жовтня 2014 року, з урахуванням усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі інших виплат, а саме: індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з 01 жовтня 2014 року. В задоволені інших вимог, суд першої інстанції відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржену постанову в частині, якій відмовлено у задоволені вимог, та в цій частині зазначити про протиправність відмови пенсійного органу у здійсненні розрахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років саме в розмірі 30%, та зазначити про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням цієї надбавки з 01.10.2014 р. В іншій частині апелянт просить залишити без змін оскаржену постанову.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки вона отримувала надбавку за вислугу років в розмірі 30% не за ч. 5 ст. 33 Закону України «Про державну службу, а відповідно до Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого Постановою КМУ № 1013 від 12 вересня 1997 року, що також підтверджено і матеріалами справи - копією протоколу від 30.01.2010 р. № 1 постійно діючої комісії по визначенню стажу роботи для виплати винагороди за вислугу років посадовим особам Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси.

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси також, не погоджуючись з постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не вірно встановив юридичну сутність і характер спірних правовідносин, що призвело по порушення норм матеріального та процесуального права.

Порушенням норм матеріального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції допустив порушення приписів ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», оскільки матеріальна допомога та індексація носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати, а сам факт утримання із сум матеріальної допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для її включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчислення розмірі пенсії державного службовця.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 33, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час призначення пенсії), ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на постанову Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року по справі 21-430а11, ст. 244-2 КАС України, дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача у проведені перерахунку пенсії позивачу з урахуванням всіх складових заробітної плати з якої був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, вирішуючи питання з якого часу має бути проведений перерахунок пенсії позивача, суд першої інстанції послався на приписи ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою врегульоване питання проведення перерахунку пенсійних виплат у разі виникнення права на перерахунок, та на час звернення позивача і заявою про проведення перерахунку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача при розрахунку розміру пенсії врахувати надбавку за вислугу років в розмірі 30%, суд першої інстанції послався на припис ч. 5 ст. 33 Закону України «Про державну службу», відповідно до якою надбавка за вислугу років встановлюється державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 20 років, в той час як стаж державної служби позивача становить 17 років 6 місяців 27 днів.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 може бути задоволена частково, а у задоволенні апеляційної скарги УПФУ в Приморському районі м. Одеси має бути відмовлено.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Приморському районі м. Одеси, з 03 січня 2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 87 % від заробітку (а.с. 8, 9, 10), яка обчислена із заробітку до складу якого пенсійний орган не включив індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а надбавка за вислугу років обчислена пенсійним органом не в розмірі 30%, а в розмірі 25% від посадового окладу та надбавки за ранг, що також не заперечується пенсійним органом.

Відповідно до довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 05 листопада 2014 року № 37206/Д/15-53-05-026 (а.с. 11), виданої за формою, затвердженою Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 5-1 від 14.02.2011 р., ОСОБА_1 на час виходу на пенсію отримувала надбавку за вислугу років в розмірі 30% при стажі державної служби 19 років 10 місяців.

Апеляційний суд встановив, що надбавка за вислугу років в розмірі 30% встановлена ОСОБА_1 відповідно до рішення постійно діючої комісії по визначенню стажу роботи для виплати винагороди за вислугу років посадовим особам Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, оформленого протоколом № 1 від 20.01.2010 р. (а.с. 15-17). При цьому зазначена надбавка встановлена позивачу відповідно до Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого Постановою КМУ № 1013 від 12 вересня 1997 року, а не відповідно до ст. 33 закону України «Про державну службу», як помилкового зазначив пенсійний орган та з чим помилкового погодився суд першої інстанції.

Також відповідно до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13 жовтня 2014 року № 34579/Д/15-53-05-026 (а.с. 12-13) виданої за формою, затвердженою Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 5-1 від 14.02.2011 р., про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а саме про складові заробітної плати позивача за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, за період січня 2009 року по грудень 2010 року, позивачу виплачені як «інші виплати» індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, всього у загальному розмірі 20 843,93 грн. Також в цій довідці зазначено про те, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

14 жовтня 2014 ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Приморському районі м. Одеси із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії державного службовця з дати її призначення з урахуванням протиправно неврахованих до заробітку з якого обчислюється пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 30%, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Листом від 27.10.2014 р. № 417/Д-11 (а.с. 7) УПФУ у Приморському районі м Одеси вимовило ОСОБА_1 у проведені перерахунку розміру пенсії, з посиланням на відсутність правових підстав для проведення перерахунку.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови пенсійного органу в проведенні перерахунку розмірі у пенсії, яка оформлена листом УПФУ в Приморському районі м. Одеси від 27.10.2014 р. № 417/Д-11.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-4753/09/2670» внесені зміни до п.п. 1.2 п. 1 постанови Правління Пенсійного Фонду України № 19-11 від 30.10.2008 р. «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», та окрім іншого, затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з додатковою колонкою «Інші виплати».

За змістом ч. 1, ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, на час призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям, призначається у відсотковому розмірі (у позивача 87%) від сум їх заробітної плати, з якої був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що оплата за заміщення посади, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку і суми індексації заробітної плати входили, до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення прав позивача та наявності правових підстав для їх відновлення.

Проте апеляційний суд зазначає, що порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов'язання УПФУ в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок розміру пенсії позивача в розмірі 87 відсотків від заробітної плати, врахувавши при обчисленні заробітної плати «інші виплати» (індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), та надбавку за вислугу років в розмірі 30%, які зазначені в довідках ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13 жовтня 2014 року № 34579/Д/15-53-05-026, та від 05 листопада 2014 року № 37206/Д/15-53-05-026.

Вирішуючи питання з якого часу пенсійний орган має провести перерахунок розміру пенсії, апеляційний суд зазначає, про те, що звернення позивача до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії, не пов'язано з вимогами ні ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», ні з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки воно стосується усунення порушень прав позивача, які відбулись при призначені пенсії, та в подальшому не були усунуті пенсійним органом на прохання позивача.

При цьому апеляційний суд зазначає, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року (а.с. 45), відмовлено у задоволенні клопотання пенсійного органу про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що строк звернення до суду не пропущений.

Зазначена ухвала в апеляційному порядку ні позивачем ні відповідачем не оскаржена, так само і апеляційна скарга пенсійного органу не містить заперечень щодо ухвали суду першої інстанції від 09 грудня 2014 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Таким чином, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року набрала законної сили та є обов'язковою для суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку що порушені права позивача мають бути відновлені з 03 січня 2011 року.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, для відмови у задоволенні апеляційної скарги пенсійного органу, скасування оскарженої постанови та ухвалення, нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням приписів ст. 94 КАС України, в редакції чинній на час апеляційного перегляду справи, та того, що апеляційна скарга позивача має бути задоволена частково, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають

Керуючись ст. ст. 19, 46, 55 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 70, 71, 69-71, 94, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року скасувати, ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку розміру пенсії, зобов'язання провести перерахунок розміру пенсії державного службовця, - задовольнити повному обсязі.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси у проведені перерахунку розміру пенсії, оформлену листом від 27 жовтняи2014 року № 417/Д-11.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (ідентифікаційний код юридичної особи: 26302649, місцезнаходження: 65009, Одеська область, місто Одеса, провулок Світлий, будинок 8 ) провести, починаючи з 03 січня 2011 року, перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії державного службовця, в розмірі 87 відсотків від заробітної плати, врахувавши при обчисленні заробітної плати «інші виплати» (індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), та надбавку за вислугу років в розмірі 30%, які зазначені в довідках ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13 жовтня 2014 року № 34579/Д/15-53-05-026, та від 05 листопада 2014 року № 37206/Д/15-53-05-026

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В.Яковлев