Ухвала суду № 52410019, 01.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 876/10200/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

12 серпня 2014 року управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (далі - УПФУ в Миколаївському районі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» (далі - СГ ТзОВ «Пролісок») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умоавах.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» на користь управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій в сумі 2588 грн. 89 коп.

З таким судовим рішенням не погодилося СГ ТзОВ «Пролісок», подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що СГ ТзОВ «Пролісок» не є правонаступником с/с «Пролісок», у якому працював громадянин ОСОБА_1, а тому відсутній обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій. Нормою абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обов'язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду повідомлено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що за правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) підприємство зобов'язане відшкодувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у сільськогосподарському підприємстві «Пролісок» працював громадянин ОСОБА_1, якому призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки такий працював у товаристві на роботах з шкідливими умовами праці.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими, особливо шкідливими і важкими, особливо важкими умовами праці за Списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Кошти на виплату пільгової пенсії та витрати, пов'язані з доставкою пенсій, перераховуються підприємством, організацією у порядку та строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України.

Відповідач є правонаступником сільськогосподарського підприємства «Пролісок», в якому працював громадянин, що отримує пільгову пенсію.

Це підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.12.2013 року № 17892419, згідно якого СГ ТзОВ «Пролісок» зареєстроване як юридична особа і його код за ЄДРПОУ № 23971060.

Згідно довідки відповідача від 25.11.2013 року № 83 СГ ТзОВ «Пролісок» реорганізовано з с/с «Пролісок» 16.02.2000 року, який в свою чергу реорганізовано 22.03.1996 року з ВСГК «Карпати».

При реорганізації с/с «Пролісок» у СГ ТзОВ «Пролісок» 16.02.2000 року код ЄДРПОУ залишився незмінним - 23971060.

Також судом апеляційної інстанції у судовому засіданні було досліджено Статут сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок», зтверджений 7 лютого 2000 року, копія якого була приєднана до матеріалів справи.

Згідно п. 1.4 цього документу відповідач є правонаступником реорганізованого СС «Пролісок» в частині боргових зобов'язань колишньої спілки пайовиків, його майнових прав і обов'язків відповідно до чинного законодавства, що спростовує доводи апелянта щодо відсутності правонаступництва.

СГ ТзОВ «Пролісок» зареєстроване як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в Миколаївському районі направляло до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 4).

Враховуючи викладене, відповідач згідно з вказаними положеннями законодавства був зобов'язаний сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 2588,89 грн. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 31 січня 2011 року № 21-69а10, від 13 лютого 2012 року № 21-11а12 та від 19 березня 2013 року № 21-60а13.

Заборгованість перед УПФУ в в Миколаївському районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2588,89 грн. відповідачем на день розгляду справи не сплачено.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі № 813/5654/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик