Ухвала суду № 52409885, 13.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р. № 876/11391/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старосамбірському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

з 04.11.2014 позивач - УПФУ в Старосамбірському районі Львівської області звернувся в суд позовом до відповідача - ВВД ФСС НВВ ПЗ у Старосамбірському районі Львівської області у якому просив зобов'язати відповідача включити в акти звірки, списки виплачених пенсій та прийняти до відшкодування витрати на виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2014 по 30.09.2014 в сумі 559,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у включенні суми виплаченої пенсії по інвалідності в розмірі 559 грн. 38 коп. до щомісячних актів звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодились позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов задоволеним бути не може, оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту, так як Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок) на який покликається Пенсійний орган, не врегульовує спірних відносин. Встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору, а тому суд не може примусити відповідача зробити те, що не передбачено законодавством.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у спорах цієї категорії (постанови від 20 березня 2007 року № 21-1087во06, 6 червня 2011 року № 21-1161а11, 20 червня 2011 року № 21-76а11, 28 листопада 2011 року № 21-366а11, 19 березня 2012 року № 21-364а11), яка полягає у тому, що Порядок, на який посилається орган ПФУ, обґрунтовуючи позовні вимоги, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору. У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду, вимоги саме про стягнення таких сум мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог управління ПФУ щодо зобов'язання відділення Фонду включити в акти звірки, списки виплачених пенсій та прийняти до відшкодування витрати на виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2014 по 30.09.2014 в сумі 559,38 грн, ґрунтується на правильному застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 813/7489/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 16.10.2015.