Постанова № 52409857, 05.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року Справа № 876/429/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача Рісна Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» 27.11.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.08.2014 року №0003701500 та від 28.10.2014 року №0004611500.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із зазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» оскаржило його в апеляційному порядку. Просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В процесі апеляційного розгляду представник відповідача звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, яке реорганізовано у Державну податкову інспекцію у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Враховуючи надані докази реорганізації первинного відповідача та положення ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, Головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області Садовською М.І. проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності та своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного узгодженого податкового зобов'язання ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» за період з 03.03.2014 року по 11.03.2014 року за результатами перевірки складено акт від 07.08.2014 року №175/13-20/15-03/3064/8990.

Перевіркою встановлено несвоєчасне подання посадовими особами позивача платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, а також порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, зазначеного у податковій декларації за 2013 рік, чим порушено п.57.1 ст.57, п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 18.08.2014 року: 1) №0003701500, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 32830,41 грн.; 2) №0003691500, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1705,30 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів у Львівській області, рішенням за результатами розгляду скарги від 24.10.2014 року №25168/10/13-01-10-08-05/1592 ГУ Міндоходів у Львівській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 18.08.2014 року №0003701500, а податкове повідомлення-рішення від 18.08.2014 року №0003691500 - скасувано, збільшивши на 3410,6 грн. штраф (20%) за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства. Вказане рішення ГУ Міндоходів у Львівській області залишене без змін Державною фіскальною службою України, що підтверджується рішенням від 10.11.2014 року №6474/6/99-99-10-01-02-25.

На підставі акта перевірки від 07.08.2014 року №175/13-20/15-03/3064/8990 та рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 24.10.2014 року №25168/10/13-01-10-08-05/1592 винесено податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 року №0004611500, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 3410,6 грн.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» подало відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№9091108504). До вказаної декларації подано також Додаток ЗП «зменшення нарахованої суми податку», в якому у всіх рядках проставлено «0», в т. ч. в рядку 13 «зменшення нарахованої суми податку (рядок 13.1 + рядок 12.2 + рядок 13.5.1 + рядок 13.6 + рядок 13.7)».

В акті перевірки від 07.08.2014 року №175/13-20/15-03/3064/8990 встановлено, що позивач не врахував вимоги п. п. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 ПК України в частині зменшення податку на прибуток на суму нарахованих щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік, яка враховується у зменшення податку на прибуток за 2013 рік, оскільки значення рядка 13.7 «сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до рядку 57.1 статті 57 розділу II та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу XX ПК України» Додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства повинно дорівнювати сумі нарахованих щомісячних авансових внесків КОР за січень-грудень 2013 року. Якщо платник не заповнив значення рядка 13.7 додатка ЗП, а відобразив цю суму в рядку 13 декларації, то в картці особового рахунку сума на зменшення з рядка 14 не відображається.

Отже, в обліковій картці платника з податку на прибуток підприємства 11.03.14 року відображено нарахування податку на прибуток підприємства в сумі 204630,0 гривень, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання 11.03.2014 року.

Відповідно до п.п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.152.1 ст.152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 вказаного Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 49 вказаного Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII вказаного Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до пункту 10 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено ставку податку на прибуток підприємства з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно в розмірі 19 відсотків.

Згідно з п.п.153.3.4 п.153.3 ст.153 ПК України у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Відповідно до п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Абзацом 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно із абз. 8 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків (притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

12.05.2014 року ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» подало уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства з Додатком ЗП, у якому відображено значення рядка 13, як сплачену суму авансових платежів з податку на прибуток з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Однак, податковий орган під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не врахував того, що позивач взявши до уваги помилковість своєї попередньої позиції, 12.05.2014 року подав до органу доходів і зборів в електронному вигляді уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, яка відповідачем прийнята, у цій уточнюючій декларації позивач виправив помилки у звітній декларації, а саме виправив значення рядка 13 і вказав вже сплачену у 2013 році податок на прибуток у розмірі 184752,00 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач мав право на подання такої уточнюючої декларації і на той час були відсутні обставини, які виключають можливість подання уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За правилами пункту 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, законом обмежено право платника податків подавати уточнюючі декларації за попередні періоди тільки під час проведення документальних планових і позапланових перевірок.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 ст.75 ПК України визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. У відповідності до п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Як встановлено із матеріалів справи, відносно позивача проводилась камеральна перевірка, що не обмежувало за її результатами подати до податкової служби відповідну уточнюючу декларацію в тому числі і за період, який перевірявся, однак податковий орган при винесенні згідно акту від 07.08.2014 року не врахував дії позивача, щодо усунення порушення.

Таким чином, станом на 12.05.2014 року позивачем виправлено помилки, допущені в декларації з податку на прибуток за 2013 рік, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік була визначена без врахування зменшення за рахунок авансових внесків.

При цьому, судом першої інстанції не встановлено, що виходячи з положень пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган при визначенні суми грошових зобов'язань зобов'язаний враховувати уточнюючі розрахунки.

Оскільки станом на дату винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення (18.08.2014 року) позивачем уже було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, яка прийнята податковим органом (12.05.2014 року) та усунуто порушення, які зафіксовані в акті камеральної перевірки, відповідач протиправно не врахував ці обставини під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У результаті визначення суми грошових зобов'язань контролюючим органом і прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення № 0003701500 від 18.08.2014 року на платника податку (позивача) було покладено надлишковий податковий тягар. Так, як зазначено вище, 12.05.2014 року позивачем уже було узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 184752,00 грн., що було сплачено на рахунок податкового органу. Фактично така ситуація свідчить про визначення для позивача обов'язку зі сплати податків у розмірі, який не відповідає приписам закону, та порушує встановлену ст. 67 Конституції України норму щодо обов'язку зі сплати податків і зборів виключно в порядку і розмірах, встановлених законом.

Також Верховний Суд України у своїй постанові від 16.06.2015 року № 21-377а15 зазначив, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то суд апеляційної інстанції вважає, що помилкове заповнення декларації під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, враховуючи викладену вище правову позицію Верховного Суду України та обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що сплата податку на прибуток відповідно до поданої корегованої декларації є достатньою правовою підставою для висновку щодо сплати необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України.

ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» сплачено узгоджену суму грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, внаслідок зменшення в картці особового рахунку платника податків з податку на прибуток підприємства суми 184752 грн. на підставі уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток від 30.05.14 року №9091395156, відповідно, яка прийнята податковим органом і не спростована, оскільки вказані суми були сплачені і зазначені в декларації з податку на прибуток, а тому штрафні санкції, які застосовані до позивача є неправомірними.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.08.2014 року №0003701500 та від 28.10.2014 року №0004611500 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України, а тому потрібно стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» сплачений судовий збір у сумі 1096,20 грн. (одна тисяча дев'яносто шість гривень двадцять коп.) судового збору.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі № 813/8131/14 - скасувати та прийняти нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2014 року №0003701500 винесене Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» визначено суму податкових зобов'язань за платежем податку на прибуток у сумі 32830,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 року №0004611500 винесене Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» визначено суму податкових зобов'язань за платежем податку на прибуток у сумі 3410,60 грн.

Стягнути з державного бюджету в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція» 1096,20 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлено 09.10.2015 року