Рішення № 5240879, 28.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/23428.05.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднана торгівельна група»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сефан»

Про стягнення 270327,29 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Герасимова О.А. представник за довіреністю № б/н від 20.05.09.

Від відповідачаТуліголовець А.Л. представник за довіреністю № б/н

від 12.05.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднана торгівельна група»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сефан» про стягнення з відповідача на користь позивача 270715,62 грн. заборгованості ( 251603,80 грн. основний борг, 18723,49 грн. - пеня) за неналежне виконання останнім договору купівлі-продажу від 31.10.08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.09. порушено провадження у справі № 30/234 та призначено до розгляду на 26.05.09. о 09-30.

Відповідач вимог ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/234 від 30.04.09. не виконав.

В судовому засіданні 26.05.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для надання можливості відповідачу підготувати відзив на позовну заяву було оголошено перерву до 28.05.09. о 10-45.

Представником відповідача в судовому засіданні 28.05.09. було подано письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що він дійсно є боржником ТОВ «Обєднана торгівельна група», але у звязку з фінансовими труднощами не має можливості погасити суму основного боргу та визнає позов повністю.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 28.05.09. за згодою представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.10.08. між Закритим акціонерним товариством «Страхове товариство»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сефан»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень (далі Договір купівлі-продажу).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу Продавець зобовязався передати у власність Покупця нерухоме майно, а саме причал (літера І) площею 250,90 кв. м. та бетонний технічний майданчик для установки антен звязку та трансформатора (літера ІІ) площею 22,30 кв. м., яке розташоване за адресою : Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, набережна Назукіна, причал № 262 Балаклавської бухти (далі за текстом Обєкт), а Покупець зобовязався прийняти Обєкт та оплатити його вартість на умовах і в порядку, передбаченому даним Договором.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір купівлі-продажу від 31.10.08. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макар Л.А. 31.10.08. та зареєстрований в реєстрі за № 6558.

Згідно п. 1.3. Договору купівлі-продажу договірна ціна Обєкта становить 295000 грн.

Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу Продавець передає Покупцеві Обєкт в день підписання та нотаріального посвідчення цього Договору шляхом складання акта прийому-передачі нерухомого майна.

З акту приймання-передачі нерухомого майна від 31.10.08 вбачається, що Продавець передав, а Покупець прийняв причал (літера І) площею 250,90 кв. м. та бетонний технічний майданчик для установки антен звязку та трансформатора (літера ІІ) площею 22,30 кв. м., яке розташоване за адресою : Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, набережна Назукіна, причал № 262 Балаклавської бухти.

Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу Покупець зобовязаний оплатити Продавцеві договірну ціну Обєкта, зазначену в п. 1.3. даного Договору, потягом трьох календарних місяців з моменту підписання цього Договору у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Продавця, зазначений у Договорі.

Згідно п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.7. Договору купівлі-продажу передбачено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

ЗАТ «Страхове товариство»на виконання п. 6.7. Договору купівлі-продажу листом від 12.02.09. за № 0902/01 повідомило відповідача про намір укласти договір уступки права вимоги (цесії) з Приватним підприємством «Украгросервіс 2008», в звязку з чим просило повідомити про надання згоди на здійснення цієї дії.

Листом від 19.02.09. відповідач повідомив ЗАТ «Страхове товариство»про надання згоди на укладення договору відступлення права вимоги на користь ПП «Украгросервіс 2008».

03.03.09. керуючись ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України між Продавцем (Цедент) та Приватним підприємством «Украгросервіс 2008»(Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі Договір цесії № 1), відповідно до п. 1 якого Цедент відступив Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цементові, і став кредитором за Договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.10.08., укладеним між Цедентом і відповідачем. Згаданий договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. 03.03.09. та зареєстрований в реєстрі за № 745.

06.03.09. Приватне підприємство «Украгросервіс 2008»направило відповідачу лист, в якому повідомило відповідача про намір укласти договір відступлення права вимоги (цесії) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Обєднана торгівельна група», в звязку з чим просило повідомити про надання згоди на проведення відступлення права вимоги.

Листом від 10.03.09. відповідач повідомив Приватне підприємство «Украгросервіс 2008» про надання згоди на укладення договору відступлення права вимоги на користь ТОВ «Обєднана торгівельна група».

10.03.09. між Приватним підприємством «Украгросервіс 2008»(Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обєднана торгівельна група»(Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії № 2).

Відповідно до п. 1 Договору цесії № 2 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає позивачу, а позивач набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Страхове товариство»(надалі іменується «Первісний кредитор») і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сефан»(надалі іменується «Боржник») та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко Л.А. від 31.10.08. за реєстровим номером 6558.

За цим Договором (п. 2 Договору цесії № 2) позивач набуває право вимагати від відповідача належного виконання наступних зобов'язань: а) у повному обсязі сплатити вартість нерухомого майна, яке придбане відповідачем у Первісного кредитора; б) вимагати оплати штрафних санкцій (пені) за неналежне виконання зобов'язань.

Загальна сума заборгованості по оплаті вартості нерухомого майна Боржника перед Цедентом складає: 295 000 грн. (п. 3 Договору цесії № 2).

Матеріали справи свідчать про те, що на момент укладення Договору цесії № 2 відповідач свої зобов'язання по Договору купівлі-продажу не виконав ні перед Продавцем ні перед Новим кредитором.

Згідно п. 4 Договору цесії № 2 право вимоги засноване на договорі про відступлення права вимоги (цесії), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. від 03.03.09. за реєстраційним номером 745, договорі купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренко Л.А. від 31.10.08. за реєстраційним номером 6558 та Акті прийому-передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.10.08.

Позивач 12.03.09. звернувся до відповідача з вимогою № 1 про оплату Договірної ціни Об'єкту купівлі-продажу в розмірі 295000 грн., при цьому зазначивши реквізити за яким слід здійснити розрахунок.

Як зазначає позивач відповідачем було здійснено лише часткову оплату боргу в розмірі 43396,20 грн.

17.03.09. позивач вдруге звернувся до відповідача з вимогою № 2 про сплату заборгованості за Обєкт купівлі-продажу в сумі 251603,80 грн., на яку отримав відповідь відповідача, в якій відповідач визнав суму боргу повністю та зазначив, що на даний час має фінансові труднощі та не в змозі сплатити всю суму заборгованості по Договору купівлі-продажу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем виконання свого обовязку Покупця, плату за отриманий Обєкт відповідач повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача станом на день звернення до суду складає 251603,80 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 251603,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 5.4. Договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку несвоєчасної відповідно до умов даного Договору оплати вартості Обєкта Покупець виплачує без будь-яких заперечень Продавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як зазначалось раніше за Договором цесії № 2 позивач набуває право вимагати від відповідача оплати штрафних санкцій (пені) за неналежне виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні Договору від 31.10.08. сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобовязання щодо оплати Обєкта купівлі-продажу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.4. Договору купівлі-продажу та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір якої, за розрахунками суду становить :

- з 01.02.09. до 16.03.09. : 295000 грн. х 43 дні прострочки х 24(12%+12%)НБУ : 100 : 365 = 8340,82 грн.

- з 16.03.09. по 08.04.09. : 251603,80 грн. х 24 дні прострочки х 24 (12%+12%)НБУ : 100 : 365 = 3970,51 грн.

Загалом становить 12311,33 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 12311,33 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині стягнення суми пені в розмірі 6412,16 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що розрахунок суми пені здійснений позивачем з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднана торгівельна група»обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сефан»(м. Київ, вул. Старокиївська, 14, оф. 109, код ЄДРПОУ 36124447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднана торгівельна група»(м. Київ, вул. Еллінська, 12, код ЄДРПОУ 30726130) 251 603 (двісті пятдесят одну тисячу шістсот три) грн. 80 коп. основного боргу, 12311 (дванадцять тисяч триста одинадцять) грн. 33 коп. пені, 2 639 (дві тисячі шістсот тридцять девять) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з відповідача 6412,16 грн. пені в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяВащенко Т.М. Дата підписання рішення 05.06.09.