Ухвала суду № 52407650, 15.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8696/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, третя особа: Генеральний прокурор України ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, третя особа: Генеральний прокурор України ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає наказ Генерального прокурора України від 27.02.2014 року № 9 гн та п.п. 8.1, 8.2, 8.3 затвердженої ним Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, якими встановлено обмеження щодо особистого прийому громадян, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач 23 квітня 2015 року, як уповноважений представник і захисник потерпілого громадянина ОСОБА_6, звернувся до Генерального прокурора України ОСОБА_5 із двома заявами про вчинення відносно його клієнта кримінальних правопорушень, які було зареєстровано за вхідними номерами в Генеральній прокуратурі України відповідно 137056-15 та 137071-15.

У зв'язку з важливістю висвітлених у вищеназваних заявах обставин він вирішив піти на особистий прийом до Генерального прокурора України ОСОБА_5

24 квітня 2015 року близько 09:20 години, тобто в межах встановленого часу позивач прибув до приймальної громадян Генеральної прокуратури України, але йому було відмовлено у здійсненні особистого прийому у Генерального прокурора України з посиланням на наказ Генерального прокурора України від 27.02.2014 року № 9 гн та затверджену ним Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Позивач вважає, що винесений Наказ, Інструкція якими встановлено обмеження щодо особистого прийому громадян є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України (ст. 40) гарантує громадянам право направляти як індивідуальні, так і колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Це одна із основоположних засад взаємовідносин держави і людини, важлива ознака демократизму конституційного ладу України.

Питання практичної реалізації цього права врегульовані Законом України «Про звернення громадян».

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частинами 1, 2 ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Правові основи діяльності прокуратури визначені статтею 3 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Згідно з п.7 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.

З метою забезпечення виконання вимог Конституції України, Законів України «Про звернення громадян», «Про статус народного депутата України», «Про статус депутатів місцевих рад», удосконалення діяльності органів прокуратури щодо розгляду та вирішення заяв, скарг і пропозицій, Генеральним прокурором України видано наказ № 9гн від 27.12.2014 року «Про організацію особистого прийому та розгляду звернень в органах прокуратури України», яким затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

За змістом пункту 5.1. Інструкції з метою забезпечення повного, оперативного і неупередженого розгляду порушених у зверненнях питань Генеральним прокурором України, його першим заступником та заступниками, керівниками самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України (їх заступниками) визначається порядок їх розгляду.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції у Генеральній прокуратурі України особистий прийом громадян забезпечується управлінням організації прийому громадян та розгляду звернень у день їх звернення. За наявності підстав організовується прийом громадян працівниками структурних підрозділів та керівництвом Генеральної прокуратури України.

Пунктом 8.2. Інструкції визначено, що особистий прийом керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється згідно із затвердженим Генеральним прокурором України графіком та встановленим порядком.

Генеральний прокурор України приймає громадян за попереднім записом (але не в день прийому) за зверненнями, якщо у задоволенні їх раніше відмовлено його заступниками.

Особистий прийом Генерального прокурора України може бути організований також за його безпосереднім дорученням.

Прийом громадян Генеральним прокурором України проводиться за участі керівників структурних підрозділів та, за необхідності, керівників прокуратур обласного рівня.

За зверненням, отриманим на особистому прийомі Генеральним прокурором України, керівниками прокуратур усіх рівнів відповідь надається ними або особою, яка виконує їх обов'язки ( п. 8.3. Інструкції).

Таким чином вказаними положеннями Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, визначено чіткий порядок прийому громадян особисто Генеральним прокурором України та структурним підрозділом Генеральної прокуратури України, що спростовує доводи позивача про суперечність вказаних положень інструкції одне одному.

Отже, відповідно до ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» у Генерального прокурора України є право визначення Порядку прийому громадян.

Враховуючи повноваження Генерального прокурора України, колегія суддів вважає правильним зауваження суду першої інстанції про те, що визначення порядку прийому громадян Генеральним прокурором України є необхідним для забезпечення ефективного виконання останнім свого обов'язку з прийому громадян.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані п.п. 8.1, 8.2, 8.3. Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 27.12.2014 року № 9 гн не суперечить та відповідає положенням ст. 22 Закону України «Про звернення громадян», а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

При цьому, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції доводів позивача про необхідність реєстрації в Міністерстві юстиції України Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 27.02.2014 року № 9 гн, оскільки вказана Інструкція підлягала б реєстрації в цілому, а предметом розгляду даної справи є спірні пункти (п.п. 8.1, 8.2, 8.3), а не вказана Інструкція.

Оскільки відповідачем у відповідності до правил ст. 71 КАС України спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного наказу Генеральної прокуратури України № 9 гн від 27.12.2014 р. Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України в частині затвердження пунктів 8.1, 8.2, 8.3 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 15.10.2015 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.