КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2969/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Хрімлі О.Г.,
суддів Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - відповідач, Комісія), про визнання протиправною та скасування постанови № 1056 від 30 грудня 2014 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30 грудня 2014 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 1056, якою встановлено Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» тарифи: на централізоване водопостачання - 7,36 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 4,40 грн. за 1 куб. м (без ПДВ). Установлено Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» структуру тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення згідно з додатками 1, 2.
Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що начальник галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернувся до відповідача з заявою щодо встановлення тарифів, в якій просив розглянути заяву та додані до неї матеріали щодо встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення.
За змістом пояснювальної записки до поданої заяви вбачається, що на даний час діючі тарифи по населенню, бюджетним організаціям та іншим споживачам, не покривають понесені БМЕУ витрати по наданню послуг з водопостачання. Збитки від надання послуг даним категоріям споживачів за 2013 рік складають 10 426 тис. грн. Це пояснено зростанням витрат на оплату праці, загальнообов'язкове державне страхування та підвищенням тарифних ставок та посадових окладів працівникам підрозділу протягом 2009-2014 на 54 %, а також зростанням вартості електроенергії на 69 % за аналогічний період.
За наслідками проведеного 30 грудня 2014 року засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у формі відкритого слухання, відповідачем прийнято оскаржуване рішення.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, визначається Законом України «Про природні монополії».
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках: 1) ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов; 2) встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; 3) встановлення для суб'єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води; 4) інші засоби, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; здійснює: ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); розроблення і затвердження ліцензійних умов і порядку контролю за їх дотриманням; встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Колегія суддів зазначає, що згідно з даними Ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення (станом на 01 жовтня 2015 року), Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» видано ліцензію Національною комісією регулювання електроенергетики України, переоформлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, АГ500003 від 13 листопада 2010 року.
Таким чином, відповідач наділений повноваженнями на встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця», як суб'єкту господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності якого здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Згідно з п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України № 715/2014 від 10 вересня 2014 року, рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.
Відповідно до п.п. 4.1-4.4 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Наказом НКРЕКП № 3 від 17 вересня 2014 року, основною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути плановими та позачерговими.
Засідання Комісії є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом.
Засідання Комісії проводяться у формі відкритих або закритих слухань. Засідання Комісії можуть бути виїзними.
На засіданнях Комісії у формі відкритих слухань розглядаються питання про: установлення та перегляд цін/тарифів.
Згідно з п.п. 5.5-5.6 Регламенту, учасниками засідання є особи, які звернулися до Комісії із заявою про видачу ліцензії, ліцензіати, споживачі, особи, залучені до участі в розгляді питань (свідки, експерти, перекладачі) та інші заінтересовані особи.
На засідання Комісії можуть запрошуватися представники державних органів, установ, організацій з метою з'ясування обставин, що мають важливе значення при розгляді питань і потребують спеціальних знань у відповідній галузі науки, техніки тощо.
Відповідно до п. 4.27 Регламенту, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, порядок денний (крім розділу «Різне») оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП не пізніше, ніж за три робочих дні до дня проведення засідання Комісії.
З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2014 року на офіційному веб-сайті відповідача опубліковано інформацію про розгляд 30 грудня 2014 року на відкритому засіданні Комісії питання щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ДТГО «Південно-Західна залізниця» (у розділі «Різне» порядку денного засідання НКРЕКП, на який не розповсюджується триденний термін, передбачений п. 4.27 Регламенту).
30 грудня 2014 року на засіданні Комісії, що проводилось у формі відкритого слухання, прийнято постанову № 1056 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця».
Таким чином, відповідачем не було допущено порушень вимог чинного законодавства щодо порядку прийняття оскаржуваної постанови.
Крім того, згідно з п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України № 715/2014 від 10 вересня 2014 року, рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.
Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.
Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.
Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
НКРЕКП має право видавати в установленому порядку разом з органами виконавчої влади спільні акти.
Згідно з п. 1 Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03 жовтня 1992 року, установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана постанова № 1056 від 30 грудня 2014 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» є актом індивідуальної дії та стосується питань встановлення цін та тарифів щодо конкретного суб'єкта господарювання, а тому згідно з наведеними законодавчими нормами, не підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, приймаючи постанову № 1056 від 30 грудня 2014 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України № 715/2014 від 10 вересня 2014 року, Регламентом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Наказом НКРЕКП № 3 від 17 вересня 2014 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови є необґрунтованими та не засновані на нормах права.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.
Судове рішення № 52407622, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/2969/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: