Ухвала суду № 52407616, 15.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/5630/14

Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

15 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати недійсним акт перевірки відповідача від 20.08.2014 №733/22-4/30684507 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПСП «Колос» (код ЄДРПОУ 30684507) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «СТ» (код ЄДРПОУ 35745802) за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року.» та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.09.2014 №0000922204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позов задоволено – визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.09.2014 №0000922204.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 05.01.2015 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Вказана апеляційна скарга зареєстрована судом першої інстанції 05.01.2015, проте на адресу Київського апеляційного адміністративного суду зазначена скарга разом зі справою надійшла лише 01.09.2015, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції апеляційного суду на супровідному листі.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 4 вересня 2015 року залишив її без руху, оскільки її було оформлено з порушенням вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства, а саме, апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції подано поза межами десятиденного строку, встановленого приписами названої статті.

Так, оскаржувану постанову судом першої інстанції було ухвалено 27 листопада 2014 року у порядку письмового провадження.

Копія даного рішення отримана уповноваженим представником відповідача 19.12.2014 про що свідчить його власноручний підпис на звороті (а.с. 95). Повноважність представника відповідача підтверджується копією довіреності (а.с. 96). Отже, перебіг десятиденного строку на оскарження вказаної постанови суду першої інстанції почався 20.12.2014. Останнім днем такого строку є 30.12.2014.

Водночас, апеляційну скаргу подано 05.01.2015, тобто поза межами зазначеного строку.

У зв’язку із наведеним, суд ухвалою від 4 вересня 2015 року залишив апеляційну скаргу без руху, а апелянту надано тридцятиденний строк з моменту її отримання для усунення зазначених недоліків. При цьому, зазначено що недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням причин його пропуску, підтверджених відповідними доказами.

Згідно з наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року апелянт отримав 10 вересня 2015 року, отже, тридцятиденний строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків апеляційної скарги сплив 10 жовтня 2015 року.

8 жовтня 2015 року на виконання вимог названої ухвали апелянт надіслав до апеляційного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у справі 810/5630/14, за змістом якого, поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги відповідач мотивує надходженням великої кількості позовних заяв та великою завантаженістю відповідача.

Проте суд вважає такі доводи необґрунтованими та не визнає вказані причини пропуску строку на звернення до апеляційного суду зі скаргою на рішення суду першої інстанції поважними.

Суд зауважує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою у встановлений абз. 1 ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих апелянтом доказів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 186, 189, 212 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Повернути апелянту матеріали апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Губська