Рішення № 52404786, 13.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015р. Справа№ 914/2534/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в ос. Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дрогобич, Львівська область

про стягнення заборгованості в розмірі 712574, 38 грн.

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі М.Потикевич

Представники:

Від позивача: Бачинський А.В.

Від відповідача: ОСОБА_3

Суть спору:

Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ в ос. Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Львів до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич, Львівська область про стягнення заборгованості в розмірі 712574, 38 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог від 03.09.2015р. вх. №3921/15 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №545/КР361 від 27.12.2007р. в розмірі 828563,42 грн., з яких 315000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 513563,42 грн. - нараховані проценти.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.08.2015р.

Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, 11.08.2015р. та 03.09.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах.

Ухвалою суду від 29.09.2015р. продовжено строк вирішення спору до 15.10.2015р. та відкладено розгляд справи на 06.10.2015р.

В судовому засіданні 06.10.2015р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представник позивача в судове засідання 13.10.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що в порушення умов генеральної угоди №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007р. та кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361від 27.12.2007р. відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за користування кредитом не виконав, внаслідок чого позивач на підставі п.4.3.4. кредитного договору звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, яка станом на день розгляду не погашена та становить 315 000,00 грн. - заборгованість по кредиту та 513 563, 42 грн. - прострочені проценти. Позов просить задоволити відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 03.09.2015р.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, 12.10.2015р. через службу діловодства подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, 13.10.2015р. подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Дане клопотання обґрунтовує наявністю розбіжностей у сумах заборгованості відповідача - ФОП ОСОБА_1 за процентами згідно кредитного договору №545/Кр361 від 27.12.2007р. у зазначених позивачем та долучених до позовної заяви документах, а саме претензії №39-32 від 31.03.2014р. та довідки розрахунку заборгованості станом на 08.04.2014р., вважає, що подані позивачем докази є взаємосуперечливими, а суд не має змоги самостійно без спеціальних знань встановити дійсний розмір заборгованості, а тому необхідним, на думку відповідача, є застосування спеціальних знань. Просить суд призначити судово - економічну експертизу для аналізу і оцінки фактичного стану розрахунків та вирішення чи відповідають наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості умовам укладеної між позивачем та відповідачем генеральної угоду №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007р. та кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361від 27.12.2007р. та який фактичний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 08.04.2014р. з урахуванням періодів зазначених позивачем в довідках розрахунках заборгованості за процентами та кредитом.

Щодо поданого клопотання про призначення експертизи, суд зазначає.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

При цьому, необхідність призначення судової експертизи пов'язана саме з наявністю при розгляді господарського спору певних питань щодо обставин, які не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань експерта та можуть бути вирішені шляхом призначення судової експертизи. Зі змісту ст.41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов'язок.

Згідно приписів п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про призначення судової економічної фінансово-кредитної експертизи та відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях при дослідженні та оцінці документальних доказів наявних у матеріалах справи та проведенні розрахунку заборгованості, а відтак, в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи слід відмовити.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем протягом розгляду даної справи не виконано вимог суду та не подано відзив на позовну заяву з обґрунтованим контррозрахунком заборгованості проведеного відповідачем та з долученням відповідних доказів в підтвердження своїх заперечень, при тому, що даний спір вирішується господарським судом з урахуванням ч.3 ст. 69 ГПК України з продовженням двомісячного строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

27.12.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (позивач, за угодою - банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за угодою - позичальник) було укладено генеральну угоду №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування, відповідно до умов якої банк зобов'язується здійснювати кредитування позичальника в розмірі 350000,00 грн. (ліміт кредитування) шляхом щорічного надання кредитів (відкриття кредитних ліній) в межах ліміту кредитування та на умовах, встановлених угодою.

Пунктом 2 Угоди передбачено, виконання банком та позичальником даної угоди буде здійснюватись шляхом щорічного укладання відповідно до п.1. угоди договорів про відкриття кредитної лінії (кредитні договори), термін кредитування за якими не перевищує 12 місяців. Дата погашення кредитів, отриманих за будь - яким з кредитних договорів, укладених відповідно до цієї угоди, встановлюється не пізніше 26.12.2010р. Кредитування банком позичальника буде здійснюватись в порядку та на умовах, встановлених кредитним договорами з урахуванням договорів про внесення змін до них.

27.12.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) згідно рішення загальних зборів акціонерів банку від 21.05.2009р. (протокол №25) перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 згідно генеральної угоди №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007р.

Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 350000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти, встановлені цим договором. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту згідно графіків погашення - 30 квітня 2010р. (договір про внесення змін від 12.08.2009р. №545/ Кр361/3 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361від 27.12.2007р.)

У відповідності до п.4.3.4 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, у випадку якщо позичальник не виконав у строки свої обов'язки по поверненню кредиту та/або відсотків за користування кредитом, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

Відповідно до п.3. Генеральної угоди №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007р. передбачено, умовою кредитування банком позичальника є оформлення договорів застави в забезпечення зобов'язань за кредитними договорами наступного майна: нерухомого майна майнового поручителя малого інноваційного підприємства «Науково-технічний центр «Рух-бізнес» на суму 479930,00 грн. згідно з іпотечним договором від 27.12.2007р.; транспортних засобів майнового поручителя малого інноваційного підприємства «Науково-технічний центр «Рух-бізнес» на суму 144377,00 грн. згідно з договором застави №361/1 від 27.12.2007р.; основних засобів та виробничих запасів майнового поручителя малого інноваційного підприємства «Науково-технічний центр «Рух-бізнес» на суму 185714,88 грн. згідно з договором застави №361 від 27.12.2007р.

27.12.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (позивач, за договором -іпотекодержатель) та Малим інноваційним підприємством "Науково-технічний центр "Рух-бізнес" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя.

За цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя (позивача), що випливають з генеральної угоди №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007 р. (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між іпотекодержателем (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем), за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю до 30.04.2010 р. кредит у розмірі 350000, 00 грн., проценти за користування ним у розмірі 26% річних, комісійну винагороду у розмірі 1% від ліміту кредитної лінії, в тому числі проценти за неправомірне користування кредитом 28% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання боржником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Крім того, 27.12.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (позивач, за договором - заставодержатель) та Малим інноваційним підприємством "Науково-технічний центр "Рух-бізнес" (заставодавець) укладено договори застави №361 та №361/1.

За цими договорами забезпечуються вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з генеральної угоди №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007 р. (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем (позивачем) та позичальником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем), за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 30.04.2010 р. кредит у розмірі 350000 грн. 00 коп., проценти за користування ним у розмірі 26% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 28%, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. договорів застави №361 та 361/1 від 27.12.2007 р., предметом застави є основні засоби та виробничі запаси, перелік яких викладений у додатку №1 та додатку №2 до цього договору №361, які є його невід'ємними частинами, а саме: пилорама стрічкова - 1 шт., станок для заточки - 1 шт., станок обрізний - 1 шт., станок торцовочний - 1 шт., станок оциліндровочний - 1 шт., установку енергетичну УЕАС-160 - 1 шт., колоди оциліндровочні 700 м.п., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а також автомобіль ЗІЛ-133ГЯ КС-3575А, автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, колір синій, об'єм двигуна 10850 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 22.10.2002 р. та автомобіль ЗІЛ-130, бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1985 року випуску, колір синій, об'єм двигуна 6000 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 22.10.2002р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2011р. по справі №2/148 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в ос. Філії «Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Борислав, Львівська область до відповідача- 1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дрогобич, Львівська область; відповідача -2: Малого інноваційного підприємства «Науково-технічний центр «Рух-бізнес», м. Борислав про стягнення 399862, 15 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Малого інноваційного підприємства "Науково-технічний центр "Рух-бізнес" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк заборгованість по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р. на суму 399862 грн. 15 коп., в тому числі 315000 грн. 00 коп. по кредиту, 84862 грн. 15 коп. по сплаті процентів шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить Малому інноваційному підприємству "Науково-технічний центр "Рух-бізнес", а саме: пилораму стрічкову - 1 шт., станок для заточки пил - 1 шт., станок обрізний - 1 шт., станок торцовочний - 1 шт., станок оциліндровочний - 1 шт., установку енергетичну УЕАС-160 - 1 шт., колоди оциліндровочні 700 м.п., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору застави №361 від 27.12.2007 р.; автомобіль ЗІЛ-133ГЯ КС-3575А, автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, колір синій, об'єм двигуна 10850 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 22.10.2002 р. та автомобіль ЗІЛ-130, бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1985 року випуску, колір синій, об'єм двигуна 6000 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 22.10.2002 р. згідно договору застави №361/1 від 27.12.2007 р.; нежитлову будівлю тарного складу, що позначена на плані літерою "А-1", цегляна, загальною площею 1371,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору іпотеки з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г.О. 27.12.2007 р. за реєстраційним №1746. Крім того, стягнуто з Малого інноваційного підприємства "Науково-технічний центр "Рух-бізнес" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів" - 3998 грн. 62 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Згідно ч.2. ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за генеральною угодою та кредитним договором, а саме, на виконання умов Генеральної угоди та п.2.1, кредитного договору надав ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 350000,00 грн., що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2011р. у справі№2/148.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником - ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №545/Кр361 від 27.12.2007р. та генеральної угоду №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування (зі змінами та доповненнями) позивачем було скеровано на адресу відповідача претензію №39-32 від 31.03.2014р. з вимогою про сплату заборгованості, яка встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 05.11.2012р. по справі №2/148 та становила: 315 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 84862,15 грн. - прострочені відсотки. Однак така претензія залишена відповідачем без відповіді, повне або часткове погашення заборгованості за кредитним договором проведено не було.

Таким чином, відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту не виконав внаслідок чого виникла заборгованість по тілу кредиту у розмірі 315000,00 грн., яка станом на день розгляду справи не погашена та підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, одним із обов'язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Згідно п.3.2. договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 16,5% річних. Договором про внесення змін №545/Кр361/1 від 01.05.2008р. внесено зміни до п.3.2. договору та встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних. Договором про внесення змін №545/Кр361/2 від 03.04.2009р. процентну ставку збільшено до 23% річних.

12.08.2009р. між сторонами укладено договір про внесення змін №545/Кр 361/3 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361від 27.12.2007р., внесено зміни в п.2.1. кредитного договору та викладено в такій редакції: «Банк зобов "язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 350000,00 гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 1 вересня 2009 р. ліміт встановлюється в сумі 315 000,00 грн.; з 1 жовтня 2009 р. ліміт встановлюється в сумі 300 000,00 грн.; з 1 листопада 2009р. ліміт встановлюється в сумі 275000,00 гри.; з 1 грудня 2009р. ліміт встановлюється в сумі 235000,00 грн.; з 1 січня 2010р. ліміт встановлюється в сумі 210 000,00грн.; з 1 лютого 2010 р. ліміт встановлюється в сумі 170000,00 грн.; з 1 березня 2010 р. ліміт встановлюється в сумі 95000,00 грн.; з 1 квітня 2010р. ліміт встановлюється в сумі 75 000,00 грн.; з 30 квітня 2010 р. ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих кредитів в межах кредитної лінії сум кредиту - 30 квітня 2010р. (п.2.2 кредитного договору)».

В п.3.2. кредитного договору внесено зміни та встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 26 % річних. Крім того, п.3.4. кредитного договору викладено в такій редакції: «у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 договору строку остаточного всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 28% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2. договору.

Згідно п.4.2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах та у порядку, передбаченому договором, а також суми передбаченої договором неустойки в разі невиконання своїх зобов'язань у встановлений строк.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, відповідачем порушені відповідні зобов'язання щодо сплати позивачеві відсотків за користування кредитом у сумі 513563, 42 грн., з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог відповідно до розрахунку заборгованості за процентами станом на 01.07.2015р. (в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить: 315000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 513 563,42 грн. - заборгованість за процентами та підлягає стягненню. Крім того, наявна сума заборгованості підтверджується довідкою про стан заборгованості позичальника ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором №545/Кр361 від 27.12.2007р. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічно, ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем належними і допустимими доказами доведено підставність позовних вимог, доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати, сплачені за подання позову, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 32, 33, 38, 41, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк», м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12 ( код ЄДРПОУ 00039002) - 315 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 513563,42 грн. - заборгованість за відсотками та 16571,16 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 16.10.2015р.

Суддя Мороз Н.В.