Рішення № 52404623, 07.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/18932/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ», яке змінило назву на

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт»

про стягнення 735 199,52 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Рачинський В.А. за довіреністю № б/н від 25.02.2015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» про стягнення 735 199,52 грн. (з яких: 425 452,94 грн. основний борг, 173 189,89 грн. інфляційна складова боргу, 7 431,57 грн. три відсотки річних та 129 125,12 грн. пеня), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р.

Ухвалою суду від 24.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/18932/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 10.08.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2015 р. подав на виконання вимог ухвали суду оригінали документів, для огляду в судовому засіданні; підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.2015 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав. До Господарського суду міста Києва із адреси відповідача повернувся конверт із не врученою ухвалою з відміткою відділення поштового зв'язку «вибули».

Ухвалою суду від 02.09.2015 р. відкладено розгляд справи до 16.09.2015 р. для дослідження доказів у справі та для надання їм оцінки.

Через відділ діловодства суду 14.09.2015 р. від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача на ТОВ «Укрнекстпулбрутт».

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2015 р. підтримав клопотання про заміну найменування відповідача, у зв'язку з перейменуванням назви юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; просив його задовольнити; також просив не передавати матеріали справи до Господарського суду Львівської області, разом з тим, подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Суд розглянув клопотання про заміну назви відповідача та задовольнив дане клопотання.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору в даній справі, суд його задовольнив.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач змінив юридичну адресу з: 03150, м. Київ, вул. Дмитрова, 5, літ. 10-а на 79007, м. Львів, вул. Гнатюка, 20/22.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.2015 р. не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 р. відкладено розгляд справи до 30.09.2015 р. з метою належного повідомлення відповідача про час місце судового засідання.

Через відділ діловодства господарського суду 22.09.2015 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів доказів направлення копії позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2015 р. подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2015 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали не виконав.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку з неявкою представника відповідача, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 30.09.2015 р. розгляд справи відклав на 07.10.2015 р.; зобов'язав сторін надати суду певні документи.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2015 р. надав суду усні пояснення усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 07.10.2015 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду в даній справі не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 07.10.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ», яке було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт», (надалі - орендар) було укладено договір оренди механізмів № 0031 від 01.08.2013 р. (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає по акту приймання-передачі у тимчасове використання баштовий кран типу Potain MC310В на анкерах (висота крану - 52,5 м. зі стрілою 50 м., вантажопідйомність - 12 тон) (надалі - механізм), який знаходиться на балансі орендодавця, для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва: «Громадський центр по вулиці Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вулиці Борщагівської в Шевченківському районі м. Києва» (надалі - об'єкт).

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.6. договору, строк оренди механізму складає 12 (дванадцять) місяців з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі механізму.

Орендна плата, порядок розрахунків та порядок приймання-передачі наданих послуг визначено в розділі 2 договору.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані зобов'язання за договором, претензій та зауважень щодо обсягів, строків та якості наданих послуг по оренді баштового крану відповідач не заявляв позивачу, надані послуги прийняв згідно з умовами договору, вартість даних послуг не заперечував, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 486 від 31.08.2014 р. на суму 128 509,29 грн., № 550 від 30.09.2014 р. на суму 118 855,50 грн., № 604 від 31.10.2014 р. на суму 122 293,33 грн. та № 630 від 24.11.2013 р. на суму 55 794,82 грн. Всього - 425 452,94 грн. (належним чином засвідчені копії вказаних актів додано до матеріалів справи).

Згідно з п. 2.32. договору, орендар зобов'язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг сплачує орендодавцю орендну плату.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг, орендар виплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені. Сплата пені не звільняє орендаря від повного розрахунку за надані послуги.

У відповідності до п. 8.1. договору, даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Позивач пояснив суду, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за договором не виконав належним чином, у зв'язку з чим в нього існує заборгованість за послуги по оренді баштового крану на загальну суму 425 452,94 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за 2014 р. (належним чином засвідчена копія якого додана до матеріалів справи).

11.03.2015 р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 96 від 10.03.2015 р. з вимогою погасити заборгованість за спірним договором. Однак, відповідач залишив дану претензію без відповіді та реагування.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» про стягнення 735 199,52 грн. (з яких: 425 452,94 грн. основний борг, 173 189,89 грн. інфляційна складова боргу, 7 431,57 грн. три відсотки річних та 129 125,12 грн. пеня), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо передачі приміщень оренди виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р. не здійснив належним чином.

Відповідач у жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 425 452,94 грн. основної заборгованості, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ «Підйомні машини» щодо стягнення з ТОВ «Укрнекстпулбрутт» суми основної заборгованості за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р. у розмірі 425 452,94 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» просить суд також стягнути з відповідача 173 189,89 грн. інфляційних втрат за період з січня 2015 р. до червня 2015 р. та 7 431,57 грн. трьох відсотків річних за період з 01.01.2015 р. до 01.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Таким чином за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 173 189,89 грн. інфляційних втрат за період з січня 2015 р. до червня 2015 р. та 7 431,57 грн. трьох відсотків річних за період з 01.01.2015 р. до 01.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р.

ТОВ «Підйомні машини» просить стягнути з відповідача 129 125,12 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р. за період з .01.01.2015 р. до 01.08.2015 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг, орендар виплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені. Сплата пені не звільняє орендаря від повного розрахунку за надані послуги.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, господарський суд встановив, що позивач припустився помилки при нарахуванні пені за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р., взявши період нарахування більший, ніж 6 місяців - за період з .01.01.2015 р. до 01.08.2015 р., тоді як повинен був взяти період з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р.

Враховуючи наведене, господарським судом було виконано власний розрахунок даної вимоги, згідно з яким підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 106 794,52 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором оренди механізмів № 0031 від 01.08.2014 р. за період з .01.01.2015 р. до 30.06.2015 р.

Таким чином позов ТОВ «Підйомні машини» до ТОВ «Укрнекстпулбрутт» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнекстпулбрутт» (79007, м. Львів, вул. Гнатюка, 20/22, код ЄДРПОУ 35573003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (04073, м. Київ, проспект Московський, 5, код ЄДРПОУ 37653944) 425 452 (чотириста двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 94 коп. основної заборгованості, 173 189 (сто сімдесят три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 7 431 (сім тисяч чотириста тридцять одну) грн. 57 коп. трьох відсотків річних, 106 794 (сто шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 52 коп. пені та 14 257 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 38 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення підписано 12.10.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина