Рішення № 52404438, 06.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015

Справа №910/20962/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Шепетівська ПМК-181"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтраконк"

про стягнення 50775,50 грн. та розірвання договору

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача – не прибув

встановив :

13.08.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить розірвати договір про проведення робіт по герметизації камер зберігання плодової продукції №22/08/13 від 22.08.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством “Шепетівська ПМК-181” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альтраконк”, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтраконк” на користь позивача 28000 грн. заборгованості за вказаним договором, 21252 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 3% річних у сумі 1523 грн. 50 коп.

У судове засідання представники сторін не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом надсилання за належними юридичними адресами ухвали суду. Відзив на позовну заяву відповідачем не наданий.

З урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

22.08.2013 між Публічного акціонерного товариства "Шепетівська ПМК-181" (замовник за договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтраконк" (виконавець за договором) укладений договір №22/08/13 про проведення робіт по герметизації камер зберігання плодової продукції (далі – договір), за умовами якого виконавець зобов’язується провести роботи по нанесенню матеріалів в камерах для зберігання плодової продукції в частині стеля та одна стіна матеріалів замовника в кількості шість камер, а замовник – прийняти результати виконаних робіт та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 4.2, 4.4 договору, загальна вартість робіт по даному договору становить 28 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Перший платіж перераховується на рахунок виконавця як попередня оплата протягом п’яти банківських днів з дати підписання даного договору, що становить 15 000,00 грн. на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Оплата залишку вартості робіт, що становить 13 000,00 грн. здійснюється замовником перед початком виконання робіт на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Умовами договору передбачено, що виконавець приступає до виконання робіт після підписання договору, проведення передоплати (п. 4.2), які є необхідним для початку проведення робіт виконавцем по даному договору, згідно п. 3.2 договору.

Згідно п. 3.3 договору строк виконання робіт погоджено сторонами до 27 вересня 2013 року.

В порядку п. 5.1 договору, замовник зобов’язується підписати акт прийому-передачі виконаних робіт, який надається виконавцем та підтверджує виконання його зобов’язання….

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, що виникли під час дії даного договору (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору, позивач здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача, в якості попередньої оплати за роботи по герметизації камер для зберігання плодової продукції, на загальну суму 28 000,00 грн., згідно банківських виписок долучених до матеріалів справи.

Доказів виконання робіт згідно договору відповідач суду не надав.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач в порушення договірних зобов'язань не виконав свої обов'язки щодо виконання робіт з герметизації камер для зберігання плодової продукції, звернувся до суду із вимогою про розірвання укладеного сторонами у справі договору та стягнення заборгованості з урахуванням відсотків річних та інфляційних.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та часткове задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором, згідно ст. 854 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що згідно умов договору виконавець приступає до виконання робіт після підписання договору, проведення передоплати, однак, незважаючи на перерахування позивачем коштів у розмірі 28 000,00 грн. (11.09.2013 – 15 000,00 грн., 02.10.2013 – 13 000,00 грн.), відповідач не виконав роботи по нанесенню матеріалів в камерах для зберігання плодової продукції в строки зазначені п. 3.3 договору, про що свідчать матеріали справи та доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився.

Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, докази виконання відповідачем робіт у визначений Договором строк на суму 28000, 00 грн. грн. відсутні, а позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача вказаних грошових, сплачених на виконання умов такого Договору.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 28000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 21252,00 грн. та 3 % річних – 1523, 50 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконану роботу.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України.

З врахуванням наведеного в стягненні суми 21252,00 грн. інфляційних витрат та 1523, 50 грн. 3 % річних, слід відмовити

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 16.09.2014 у справі №921/266/13-г/7.

Що стосується вимоги про розірвання договору про проведення робіт №22/08/13 від 22.08.2013, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за змістом статті 651 Цивільного кодексу України - договір може бути розірвано за наявності істотного порушення умов договору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, передбачене статтею 188 Господарського кодексу України надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 р. № 22/110.

Відповідно до положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і п. 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів надсилання позивачем відповідачу пропозиції про розірвання спірного договору в порядку ст. 188 Господарського кодексу України позивач не позбавлений права звернутись за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Відповідно до положень статті 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від Договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Враховуючи те, що належних доказів виконання відповідачем умов договору щодо виконання робіт суду станом на момент вирішення спору по суті не надано, зазначене порушення відповідачем умов оспорюваного договору вважається судом істотним, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що він розраховував під час укладання даного договору.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором обов'язків з виконання робіт є істотним порушенням умов договору і надає позивачу право вимагати його розірвання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору №22/08/13 від 22.08.2013 про проведення робіт по герметизації камер зберігання плодової продукції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За умови часткового задоволення позовних вимог позивача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 22/08/13 від 22.08.2013 про проведення робіт по герметизації камер зберігання плодової продукції укладений між Публічним акціонерним товариством "Шепетівська Пересувна механізована колона №181" (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Новоград-Волинське шосе, 30, код 01037459) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтраконк" (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 33/30, оф. 68, код 32985673).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтраконк" (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 33/30, оф. 68, код 32985673) на користь Публічного акціонерного товариства "Шепетівська Пересувна механізована колона №181" (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Новоград-Волинське шосе, 30, код 01037459) кошти у розмірі 28000,00 грн. (двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.) та 1007, 49 грн. (одна тисяча сім гривень 49 коп.) судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 06.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 12.10.2015.

Суддя В.О. Демидов