Ухвала суду № 52402114, 15.10.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" жовтня 2015 р. Справа № 5004/165/12 Суддя господарського суду Волинської області Сур'як О.Г., розглянувши скаргу державного комунального підприємства "Луцьктепло"

на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

по справі №5004/165/12

за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Волинської філії дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

про стягнення 22 691 686 грн. 67 коп.

за участю представників:

від позивача (стягувача): н/з

від заявника (боржника): Наумчук В.А., - представник за довіреністю № 65/08 від 12.01.2015р.

від ВДВС: Гончар В.С. - представник за довіреністю №20-22/144 від 27.04.2015р.

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу прокуратури Волинської області Романішина Т.Л., посвідчення №026898 від 01.07.14р.

встановив: 02.10.2015р. заявник - ДКП "Луцьктепло" звернувся до господарського суду Волинської області із скаргою (вх..№01-49/49/15 від 02.10.2015р.) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №5004/165/12, в якій просить:

- византи неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015р. та постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2015р. у виконавчому провадженні №33061785 по примусовому виконанню наказу №5004/165/12-1, виданого господарським судом Волинської області 27.03.2012р., про стягнення з ДКП "Луцьктепло" в користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 21 244 844,64 грн.;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015р. ВП №33061785;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про арешт коштів боржника від 17.09.2015р. ВП №33061785.

Обгрунтовуючи свої вимоги, скаржник посилається на те, що ухвалою господарського суду Волинської області від 25.08.2015р. по справі №5004/165/12 виконання рішення суду від 15.03.2012р. по даній справі було відстрочено до 01.01.2016р.

Відповідно до п.13 ч.1ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Частиною 4 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться

Проте, всупереч ухвали суду, 17.09.2015р. постановою державного виконавця було накладнено арешт на кошти ДКП "Луцьктепло" та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Скаржник зазначає, що суб'єктом оскарження було грубо проігноровано вимоги чинного законодавства та ухвалу господарського суду Волинської області від 25.08.2015р., внаслідок чого було винесено незаконні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

Ухвалою суду від 05.10.2015р. розгляд скарги було призначено на 12.10.2015р., відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконачої служби Мністерства юстиції України зобов'язано надати суду пояснення щодо поданої скарги.

08.10.2015р. на адресу суду від ДКП "Луцьктепло" надійшло доповнення до скарги (вх.№01-54/10119/15 від 08.10.15р.), в якому скаржник зазначає, що станом на 01.01.2015р. залишок суми, що підлягає стягненню за наказом господарського суду Волинської області №5004/165/12-1 від 27.03.2012р. становить 2 657 550,95 грн., що було встановлено ухвалою господарського суду Волинської області від 25.08.2015р. по даній справі. Про цю обставину боржник повідомляв суб'єкта оскарження листом від 15.07.15р. за вих.№4154/08. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір мав би становити 265 755,09 грн. (10% від суми, що підлягає стягненню). Проте, як видно з оскаржуваної постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, він становить 265 811,14 грн. Таким чином, суб'єктом оскарження було порушено ще й вимоги ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», що крім наведених у скарзі на дії органу ДВС підстав, додатково свідчить про незаконність постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

12.10.2015р. від ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" надійшло заперечення на скаргу (вх.№01-54/10188/15 від 12.10.15р.), в якому стягучач просить відмовити ДКП "Луцьктепло" в задоволенні скарги, посилаючись на таке. Державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ у виконавчому провадженні № 33061785 винесено постанову про арешт коштів боржника від 17.09.15. На вказану ухвалу ДК «Газ України» подано апеляційну скаргу, за результатом розгляду якої Рівненським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 01.10.15. Згідно з ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Відповідно, ухвала господарського суду Волинської області від 25.08.15 у справі № 5004/165/12 набрала законної сили 01.10.2015р. Також згідно з п. 4. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у разі зупинення виконавчого провадження, накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. Крім того, чинним законодавством України не передбачено обов'язку державного виконавця перевіряти/визначати належність рахунків до рахунків із спеціальним режимом використання, заборона арешту яких встановлена Законом України «Про виконавче провадження». З часу відкриття виконавчого провадження 15.06.12 ДКП «Луцьктепло» не надавало державному виконавцеві інформацію про рахунки у банках чи інших фінансових установах. Вважає, що всі дії державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ з виконання наказу господарського суду Волинської області від 27.03.12 № 5004/165/12-1 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

12.10.2015р. представник виконачої служби подав копотання про відкладення розгляду скарги, в зв'язку з тим, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ ще не отримав від скаржника копію скарги і тому не мав можливості надати пояснення по суті поданої скарги.

Згідно ухвали суду від 12.10.2015р. розгляд скарги було відкладено для можливості надання виконавчою службою пояснення по суті скарги.

В судовому засіданні 15.10.2015р. представник скаржника скаргу підтримав, надав суду доповнення до скарги (вх.№01-54/10289/15 від 15.10.15р.), згідно якого вказує, що у своїх запереченнях стягувач помилково стверджує про те, що ухвала господарського суду Волинської області від 25.08.15р. № 5004/165/12 набрала законної сили 01.10.15р., посилаючись, при цьому, на норму ст. 85 ГПК України що стосується набрання законної сили рішенням суду. Проте, Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 23.03.12р. №6 вказує на те, що ухвали господарських судів набирають законної сили в день їй винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК). Отже, доводи стягувача, викладені у його письмовому запереченні від 09.10.15р. №31/13-3839, не спростовують того, що оскаржувані постанови органу ДВС є незаконними і підлягають скасуванню.

Представник ДВС в судовому засіданні та у запереченнях на скаргу (вх.№01-54/10290/15 від 15.10.15р.) повідомляє, що станом на 17.09.2015 заборгованість по виконавчому документу становила 2 658 111,41 грн., державним виконавцем визначено суму виконавчого збору, що становить 10% від суми стягнення в розмірі 265 811,14 грн. Загальна заборгованість по виконавчому провадженню №33061785 станом на 17.09.2015 з врахуванням виконавчого збору становила 2 923 922,55 грн. Крім того, на виконання виконавчого документа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В., керуючись ст. ст. 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" 17.09.2015 винесено постанову про арешт коштів боржника в банківських установах в межах суми стягнення в розмірі 2 923 922,55 грн. Чинним законодавством України не передбачений обов'язок державного виконавця перевіряти чи визначати належність рахунків до рахунків із спеціальним режимом використання, заборона арешту яких встановлена Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, посилання ДКП "Луцьктепло" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2015 по справі №5004/165/12, якою виконання рішення суду від 15.03.2012 по даній справі відстрочено до 01.01.2016 є безпідставним у зв'язку з тим, що дана ухвала набрала законної сили лише 01.10.2015. За результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.08.2015 по справі №5004/165/12 Рівненським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 01.10.2015. А тому, ухвала господарського суду Волинської області від 25.08.2015 у справі №5004/165/12 набрала законної сили 01.10.2015. Відповідно до п. 13 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Дане виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" не пізніше наступного робочого дня, коли державному виконавцю стало відомо про такі обставини. При надходженні вищевказаної постанови Рівненського апеляційного суду від 01.10.2015 у даній справі державним виконавцем будуть вжиті заходи щодо зупинення виконавчого провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. А тому представник ДВС просить відмовити в задоволенні скарги.

Старший прокурор відділу прокуратури Волинської області в судовому засіданні зазначив, що постанова ДВС про арешт коштів боржника від 17.09.2015р. підлягає скасуванню, оскільки на день розгляду скарги ухвала господарського суду від 25.08.2015р. про відстрочку виконання рішення, набрала законної сили.

Дослідивши додані до скарги докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників скаржника, ДВС України та прокурора, суд встановив наступне.

Згідно рішення господарського суду Волинської області від 15.03.2012р. по справі №5004/165/12 постановлено стягнути з Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України" 21244844грн. 64коп. (в тому числі 20696724,06грн. основного боргу, 130850,46грн. пені, 308746,08грн. - 3% річних та 108524,04грн. інфляційних втрат).

На виконання даного рішення судом видано наказ №5004/165/12- 1 від 27.03.2012р.

15.06.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Волинської області №5004/165/12-1 від 27.03.2012р., зобов'язано боржника самостійно виконати рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження та попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, виконання здійснюється в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Оскільки, ДКП "Луцьктепло" відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики "Про затвердження переліку підприємств" № 368 від 10.11.2005 року було включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", то відповідно до п.15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" на строк участі такого підприємства у процедурі погашення заборгованості, підлягають зупиненню усі виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішення щодо цього підприємства.

20.06.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. була винесена Постанова про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/165/12-1 від 27.03.2012 р.

30.09.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. також була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/165/12-1 від 27.03.2012 р.

06.06.2015р. набрав чинності Закон України від 14.05.2015р. №423-VIII, яким внесено зміни до частини 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження " де передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини даної статті не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

22.06.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Медведєвим О.В. була винесена постанова про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/165/12-1 від 27.03.2012 р.

Згідно ухвали господарського суду від 25.08.2015р. виконання рішення суду від 15.03.2012р. по справі №5004/165/12 відстрочено до 01.01.2016р.

Положеннями пунктів 7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право за заявою сторони або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

За загальним правилом, ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК України) (див. п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення»).

Водночас, відповідно до ст.ст. 93, 106 ГПК України на ухвалу про відстрочку може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

На день розгляду скарги на дії виконавчої служби, ухвала господарського суду від 25.08.2015р. про відстрочку виконання рішення не скасована.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі даної ухвали суду боржник звернувся до виконавчої служби із заявою про зупинення виконавчого провадження. Заява №4777/08 була відправлена поштовим відправленням 27.08.2015р., отримана суб'єктом оскарження 28.08.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Частиною 4 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Однак, 17.09.2015р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерству юстиції України Медведєва О.В. у виконавчому провадженні № 33061785 накладено арешт на кошти ДКП «Луцьктепло», що містяться на рахунках в установах банків. В тому числі, всупереч прямій забороні, встановленій законом, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, які перебувають на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання.

Частиною 2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звертати стягнення та накладати арешт на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання".

Статтею 19-1 Закону України "Про теплопостачання" передбачено відкриття та функціонування поточного рахунку зі спеціальним режимом використання для розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.

Статтею 26-1 Закону України "Про теплопостачання" врегульовано відкриття та функціонування спеціальних рахунків для розрахунків за інвестиційними програмами суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання.

Також, 17.09.2015р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 265 811,14 грн.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днiв з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про вiдкриття виконавчого провадження, в якiй вказує про необхiднiсть боржнику самостiйно виконати рiшення у строк до семи днiв з моменту винесення постанови та зазначає, що у разi ненадання боржником документального пiдтвердження виконання рiшення буде розпочате примусове виконання цього рiшення iз стягненням з боржника виконавчого збору i витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, передбачених цим Законом.

Вiдповiдно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рiшення є звернення стягнення на кошти та iнше майно боржника, звернення стягнення на заробiтну плату (заробiток), доходи, пенсiю, стипендiю боржника, вилучення в боржника i передача стягувачу певних предметiв, зазначених у рiшеннi; iншi заходи, передбаченi рiшенням.

Водночас, ДВС не надано доказів примусового виконання рішення суду, що було би підставою для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Як зазначено у постанові Верховного суду України від 28.01.2015р. по справі №924/205/13-г, сплив строку, наданого для добровiльного виконання рiшення суду, сам по собi не є достатньою пiдставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збiр стягується на пiдставi постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рiшення добровiльно не виконано, а державним виконавцем вчинено дiї, спрямованi на примусове виконання, якi в даному випадку не вчинялися.

На момент розгляду скарги, ухвалою господарського суду Волинської області від 25.08.2015р. відстрочено виконання рішення до 01.01.2016р., проте виконавчою службою не надано суду доказів щодо скасування постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2015р. та про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015р. ВП № 33061785.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9 (із наступними змінами) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищезазначене, дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015р. та постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2015р. у виконавчому провадженні №33061785 по примусовому виконанню наказу господарського судом Волинської області від 27.03.2012р. №5004/165/12-1 є неправомірними, а тому суд приходить до висновку про задоволення скарги ДКП «Луцьктепло» та скасування зазначених постанов.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015р. та постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2015р. у виконавчому провадженні №33061785

2. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015р. ВП №33061785.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про арешт коштів боржника від 17.09.2015р. ВП №33061785.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Суддя О. Г. Сур'як