АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Бугаю О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Політехнік-2» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
у квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЖБК «Політехнік-2», в якому просила стягнути з останнього на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 1 063, 75 грн., компенсацію та індексацію заборгованості по заробітній платі в розмірі 289, 14 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та 2 000 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позову зазначала, що 14.09.2010 року неї було обрано на посаду голови правління ЖБК «Політехнік-2» та звільнено з посади у жовтні 2012 року. Проте, при звільненні з нею не було проведено розрахунку та не сплачено заробітну плату за жовтень 2012 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Справа № 761/9352/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/13753/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Рибак М.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд врахував, що відповідач визнав, що з нею не було проведено розрахунку при звільненні та не видано трудову книжку із записом про звільнення. Крім того, суд не надав оцінки та не навів мотивів відмови у прийнятті довідки пенсійного фонду, розрахунку заборгованості, відсутності наказу про звільнення та запису в трудовій книжці.
У судовому засіданні представник відповідача Семашко Д.М. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. При цьому зазначив, що усі документи ЖБК «Політехнік-2» за спірний період знаходяться у ОСОБА_1 та остання їх кооперативу не повертає.
Апелянт та її представник у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно даних ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 09.07.2013 року керівником ЖБК «Політехнік-2» є ОСОБА_5
Згідно інформації ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.07.2015 року № 8536/9 на ЖБК «Політехнік-2» відсутня заборгованість із виплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску.
Із наданої ПАТ «Укрсоцбанк» інформації по рахунку ЖБК «Політехнік-2» вбачається виплата заробітної плати в розмірі 2 076, 84 грн. через офіційну касу Радянського ТВБВ № 030 на дату 13.09.2012 року та сплата 27.09.2012 року утримань із заробітної плати за вересень 2012 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Позивач зазначаючи у позовній заяві про те, що працювала у відповідача на посаді голови правління у період з 14 вересня 2010 року по жовтень 2012 року будь - яких доказів на підтвердження викладених обставин не надала та фактично не зазначила дату та причину звільнення.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існували спори щодо законності рішення загальних зборів членів ЖБК «Політехнік - «2» про обрання ОСОБА_1 головою кооперативу.
У протоколі розширеного засідання ревізійної комісії ЖБК «Політехнік - «2» від 24.12.2012 року ОСОБА_1 зазначена головою кооперативу.
У листопаді 2012 року, травні та червні 2013 року ОСОБА_1 зверталася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявами про долучення документів та зазначала себе головою ЖБК «Політехнік - «2». На вказаних заявах на підпис ОСОБА_1 проставлені печатки кооперативу. Зазначені докази спростовують твердження позивачки про звільнення неї у жовтні 2012 року.
Представник відповідача зазначив при розгляді апеляційної скарги про те, що до другого кварталу 2013 року саме ОСОБА_1 розпоряджалася коштами кооперативу, у тому числі у її віданні були питання своєчасної виплати заробітної плати, та документи кооперативу за спірний період ОСОБА_1 кооперативу не передавала, а відтак ЖБК «Політехнік - «2» не має документів ні про зарахування позивачки на роботу, ні про її звільнення.
Оскільки позивач не надала документів про своє звільнення та нарахування заробітної плати за спірний період, не надала будь - яких пояснень щодо місця знаходження таких документів, не заявляла клопотання про витребування наказів про зарахування та звільнення з посади, відомостей про нарахування заробітної плати суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами.
Сама по собі довідка Пенсійного фонду України про застраховану особу, без документів щодо законності нарахування заробітної плати та доказів про звільнення не може бути належним та допустимим доказом, викладених у позовній заяві обставин, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає необґрунтованими.
На розгляд справи у апеляційному порядку ні апелянт, ні її представник не з`явилися, що перешкоджає колегії суддів роз`яснити стороні наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій відповідно до ст. 10 ЦПК України. Будь - яких клопотань про витребування вищезазначених доказів із зазначенням поважності причин неможливості їх отримання особисто та неможливості подання їх до суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. До того ж на спростування доводів представника відповідача про те, що всі документи за спірний період знаходяться у самої позивачки остання будь - яких пояснень не надала.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 52401822, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 13.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/9352/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: