Постанова № 52397169, 26.04.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 р. м. ЧернівціСправа № 2а/2470/600/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі Граматович М.І.

за участю представників :

позивача ОСОБА_1 (за довіреністю) ;

відповідача (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Інтертел.ком»,-

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26.04.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (позивач) звернулася з адміністративним позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства Інтертел.ком заборгованості по сплаті страхових внесків та штрафних санкцій з тимчасової втрати працездатності в сумі 153,71 грн.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зареєстрований як субєкт підприємництва 21.11.2007 року та зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 30 листопада 2007 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за Приватним підприємством «Інтертел.ком»рахується заборгованість по сплаті страхових внесків з тимчасової втрати працездатності в сумі 153,71 грн.

За реультатами превірки правильності нарахування страхових внесків з тимчасової втрати працездатності, проведеної 23 липня 2010 року, заступником директора виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду прийнято рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових ( штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 976 від 27 липня 2010 року.

Відповідач Рішення № 976 від 27 липня 2010 року отримав 07 серпня 2010 року, однак заборгованість по страховим внескам не сплатив, вказане рішення не оскаржив.

У судове засідання відповідач не зявився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно ст. 128 КАС України не зявлення у судове засідання відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами. У звязку з цим справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами. Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Принципи,засади і механізми функціонування системи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування »№ 2464 VI від 08.07.2010 року.

У відповідності з п.7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » № 2464 VI від 08.07.2010 року стягнення заборгованасті зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій нарахованих та /або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк платити які на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства що діяло на момент винникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

У відповідності до положень ч.1 ст.23 та п.2 ч.2 с т.27 Закону України від 18.01.2001 року

№ 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»та від 11.01.2001 року № 2213-Ш «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Правомірність дій позивачем доведена, відповідач не надав суду аргументовані заперечення на позовну заяву та письмові докази, які свідчать про правомірність своїх дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії). В даному випадку відповідачем прийнято рішення у відповідності до вимог законів у встановлені законом строки.

Згідно ст. 8 Кодекс адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши вимоги Закону, нормативно правових актів, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На день предявлення позову до суду заборгованість відповідачем добровільно погашена не була.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, обєктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю. Проаналізувавши вимоги Закону, нормативно правових актів, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Інтертел.ком», (с. Мамаївці, Кіцманського району, Чернівецької області, 59343, ід.код.35377989) на користь Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у сумі 153,71 коп. (сто п'ятдесят три грн. сімдесят одну коп.).

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої другої, четвертої статті 186 КАС України, сторони які беруть участь у справі , мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.

26 квітня 2011 року у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивні частини постанови. У звязку з тим, що дата виготовлення постанови 01.05.11 року співпала з вихідним та святковим днем, тому Постанову виготовлено в повному обсязі у наступний робочий день 04 травня 2011 року.

СуддяП.Д. Дембіцький