Постанова № 52397051, 10.11.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 листопада 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1193/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

при секретарі судового засідання: Хмілю С.Р.

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - ОСОБА_3 ,

від відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-метал Чернівці" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Укр-метал Чернівці" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Чернівці, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000500232 та №0000490232 від 29.04.2011р.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ в м.Чернівці проведено перевірку ТОВ «Укр-метал Чернівці», за результатами складено акт планової виїзної перевірки №936/23-2/33616888 від 08.04.2011р. На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м.Чернівці 29.04.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000500232 та №0000490232, якими позивачу ПП "Укр-метал" збільшена сума податкового зобов'язання:

-з податку на додану вартість в розмірі 218750,00 грн., в тому числі 175000,00грн. за основним платежем та 43750,00 грн. штрафна санкція.

-з податку на прибуток в розмірі 156805,00 грн., в тому числі 125444,00грн.- за основним платежем, та 31361,00 штрафна санкція.

Позивач вважає, що приймаючи дані повідомлення-рішення, відповідач хибно дійшов висновку щодо завищення суми податкового кредиту та суми валових витрат, відображених позивачем у податкових деклараціях про доходи та про податок на додану вартість за перевірений період. До зменшення, відповідно до висновків перевірки, підлягають суми валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з реалізації позивачу металобрухту субєктами підприємницької діяльності юридичними особами ТОВ "АРС"- Альянс", ТОВ "МЕТ Сервіс Постач" та ТОВ "Мартенсіт-2010".

Відповідач надав заперечення на позовну заяву. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що перевіркою встановлені порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість". ТОВ "Укр-метал Чернівці" безпідставно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту вартість металобрухту в сумі 874999,99 грн., постачальниками яких документально оформлено наступні підприємства:

ТОВ «АРС-Альянс» на суму 583333,33 грн.,

ТОВ «МЕТ Сервіс Постач» на суму 208333,33грн.,

ТОВ «Мартенсит 2010» на суму 83333,33 грн.

ТОВ «Укр-метал Чернівці» в порушення норм чинного законодавства не надало для перевірки угоди, згідно яких здійснені придбання металобрухту від ТОВ «АРС-Альянс», ТОВ «МЕТ Сервіс Постач», ТОВ «Мартенсит 2010». Також не надало документи про транспортування металобрухту від продавця до покупця та актів приймання металобрухту. ТОВ «Укр-метал Чернівці» немає транспортних чи орендованих транспортних засобів, не користувались послугами сторонніх перевізників.

У прибутково-видаткових накладних в графі «замовлення» вказано без замовлення, в графі «умова продажу» вказано передоплата, біля підписів в графах «відвантажив» та «отримав» відсутні прізвища та посади осіб, що приймали участь у господарських операціях та відповідальні за складання цих накладних.

Відповідач звертає увагу на те, що в акті перевірки зазначено, що візуально підписи на первинних документах зі сторони постачальника ТОВ «МЕТ Сервис Постач», ТОВ «МЕТ Сервіс Постач», ТОВ «Мартенсит 2010» різняться по своєму виконанню.

Також відповідач зазначає, що первинні документи позивача з даними підприємствами не містять всіх обовязкових реквізитів(посади осіб та прізвища, осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, договірні відомості щодо місцезнаходження постачальника), такі документи не мають юридичної сили і доказовості, не можуть бути прийняті як доказ виконання усної угоди на придбання металобрухту.

Відповідач вважає, що правочини між ТОВ «Укр-метал Чернівці» та ТОВ «АРС-Альянс», ТОВ «Мет Сервіс Постач», ТОВ «Мартенсит 2010» не відповідають вимогам закону, вчинені з метою ухилення від оподаткування, завідомо суперечні інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити на підставі доказів викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що працівниками податкового органу проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Укр-метал Чернівці", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 08.04.2011 року №936/23-2/33616888. Перевіркою встановлені порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту вартість металобрухту в сумі 874999,99 грн., постачальниками яких документально оформлено наступні підприємства:

ТОВ «АРС-Альянс» на суму 583333,33 грн.,

ТОВ «МЕТ Сервіс Постач» на суму 208333,33грн.,

ТОВ «Мартенсит 2010» на суму 83333,33 грн.

За результатами акту перевірки відповідачем 29 квітня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000500232 та №0000490232, якими позивачу збільшена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 218750,00 грн. та з податку на прибуток в розмірі 156805,00 грн.

Основними мотивами щодо безпідставного, на думку відповідача, включення позивачем до валових витрат та податкового кредиту сум по взаєморозрахунках з вищевказаними контрагентами стали наступні аргументи:

-перевірці не надані угоди з контрагентами на доставку металобрухту;

-згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Укр-метал Чернівці" не відображено ніяких витрат на транспортування придбаного у постачальників металобрухту;

-в податкових накладних у графі "умови поставки" вказано: "договора" без дати та номера;

-візуальний огляд підписів на первинних документах показує, що вони різняться по своєму виконанню;

-ТОВ "АРС-Альянс" декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2010 року до податкового органу не подавались.

Внаслідок вказаного відповідач робить висновок, що укладені позивачем договори є нікчемними, оскільки суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутків підприємств" та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд вважає, що відповідачем не правомірно зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість з придбання металобрухту у постачальників ТОВ «АРС-Альянс», ТОВ «МЕТ Сервіс Постач» та ТОВ «Мартенсіт 2010».

Суми ПДВ, які віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, виписаними належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Інформація про те, що контрагенти на момент здійснення операцій з придбання продукції мали статус платника податку на додану вартість отримана на офіційному сайті ДПА України. Крім того, статус контрагентів, як платників ПДВ, підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданими відповідними органами податкової служби.

Отже, дані податкові накладні повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 п.7.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 року за №233/2037. Тобто, позивач дотримався встановленого порядку формування податкового кредиту за господарськими операціями з постачальниками металобрухту. Фактичне придбання продукції підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Після отримання від постачальників належним чином оформлених податкових накладних позивач відобразив у податковому обліку податковий кредит у сумі ПДВ сплаченого у складі ціни придбання, відповідно до вимог п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Аналогічна ситуація із донарахованим податковим зобовязанням з податку на прибуток. Всі суми, включені позивачем до валових витрат підтверджені відповідними документами, як того вимагає Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податкове законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», не містять положень відповідно до яких на покупця покладається обов'язок по контролю за справжністю підпису керівника контрагента, наявністю в нього трудових чи матеріальних ресурсів для здійснення ним господарської діяльності. Згідно із закріпленим в Конституції України принципом індивідуалізації відповідальності, будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку товариство, яке при здійсненні господарської діяльності дотрималось всіх вимог податкового законодавства, не зобовязане нести відповідальність за дії інших осіб.

Відповідно до пункту 13 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 року за №233/2037 до розділу ІІ податкової накладної вносяться всі дані по товаротранспортних витратах продавця згідно з договором, які не входять до договірної вартості товарів, тому суд вважає твердження відповідача щодо відсутності в позивача витрат на транспортування хибними.

Суд вважає, що висновок в акті перевірки про те, що підписи на первинних документах за результатом візуального огляду, різняться по своєму виконанню є субєктивним припущенням осіб, котрі проводили перевірку. Не допускається відображення в акті перевірки будь-яких субєктивних припущень.

У відповідності до статті 4 Закону України "Про металобрухт" діяльність повязана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку,встановленому законом. Ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам. Ліцензії на заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим металургійним переробним підприємствам. Обов'язковою умовою на отримання ліцензії є акт обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств на їх відповідність вимогам цього Закону, який складається протягом пятнадцяти календарних днів з дня подачі заяви.

Вимоги до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом, визначені статтею 5 Закону України "Про металобрухт". Так, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне устаткування, засоби екологічної безпеки. Оскільки постачальникам металобрухту ТОВ "АРС-Альянс", ТОВ "Мет Сервіс Постач", ТОВ "Мартенсіт2010" відповідним уповноваженим державним органом видані ліцензії на право провадження операцій з металобрухтом, то у позивача не могло виникнути сумніву в правомірності зайняття ними господарською діяльність, що ліцензується. А тому позивач не був зобов'язаний перевіряти чи у постачальників металобрухту, на момент укладення договорів, наявні трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи та складські приміщення.

Щодо не подачі ТОВ "АРС-Альянс" декларацій з ПДВ за січень, лютий, березень 2010 року до податкового органу, суд зазначає, що позивач не може контролювати подання звітності контрагентом та нести відповідальність за неподачу останнім звітності до контролюючого органу .

Суд не може погодитись із твердженням відповідача щодо не підтвердження товарності господарських операцій з рухом продукції, зокрема її транспортування, оскільки у позивача відсутні належні первинні документи, а саме товарно-транспортні накладні.

Слід зазначити, що відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.ст.5 Закону України "Про оподаткування підприємств", в редакції,чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3. 5.7. цієї статті.

Згідно з абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. даного Закону вбачається що не належить до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Дані норми дають підставу зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.

Єдиною умовою не включення до складу валових витрат згідно п.п. 5.3.9 цього Закону є не підтвердження будь-яких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

У разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, платник податку не має підстав віднести витрати по отриманню послуг з перевезення вантажів до складу валових витрат.

Податковий орган включив зі складу валових витрат не вартість придбаних транспортних послуг, які повинні бути підтверджені транспортною документацією, а вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем до матеріалів справи надані первинні документи, що підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обовязковість яких встановлена ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995 року.

Тобто відсутність ТТН не може бути підставою для не включення до складу валових витрат вартості придбаних ТМЦ та включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальнику відповідних ТМЦ. Крім того, правилами ведення податкового обліку не передбачено обовязковість ведення і зберігання ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем ТМЦ.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», обовязок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та на його водія. Позивач же до зазначеної категорії субєктів не відноситься.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не повязане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Крім того відповідно до листа ДПА у м.Києві від 23.10.2007 року №341/Н/31-607, відсутність транспортної документації не дає платнику підстав для включення до складу валових витрат саме вартості транспортних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Укр-метал Чернівці" є обргунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Чернівці від 29.04.2011 року №0000500232 та №0000490232.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь позивача державне мито в розмірі 3, 40 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 15.11.11 р.

Суддя Г.Г. Спіжавка