Постанова № 52395407, 31.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 серпня 2011 р. № 2-а- 7436/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертікаль" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 р. № НОМЕР_1. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати дермита в розмір 3,40 грн.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 р. № НОМЕР_1, прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з довідки з ЄДРПОУ серія АА № 423200 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертікаль" зареєстровано як юридична особа, від діяльності - виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість у Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова з 04.04.2000 р.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертікаль" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась за листопад-грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертікаль" (далі - ТОВ НВО "Вертікаль") придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбоу Технолоджис Україна" (далі - ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна") товар - вентилятори у січні 2011 року на суму 401904,24 грн., у т.ч. ПДВ 66984,04 грн. В ході перевірки було направлено запити до податкового органу за місцем реєстрації основних постачальників з питання підтвердження відображення в податковому обліку комерційних взаємовідносин з ТОВ НВО "Вертікаль". Так по постачальнику ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" до податкового кредиту за січень 2011 року включено суму ПДВ 66984,04 грн., за даними проведеної зустрічної звірки отримано відповідь, в якій повідомлено, що провести перевірку немає можливості у зв'язку з тим, що підприємство ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" має стан 10- запит на встановлення місцезнаходження.

В акті перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника виявляється неможливим, порядок розрахунків між підприємствами - постачальниками не встановлено, тобто відсутній факт проведення розрахунків між підприємствами першої ланки ланцюга постачання, чим порушено вимоги п.198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме ТОВ НВО "Вертікаль" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2011 року податкові накладні, отримані від ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна", внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на 66984,04 грн. та відповідно залишок від'ємного значення по декларації за січень 2011 року на суму 66984,04 грн.

За результатами перевірки було складено акт №1764/07-008/30750980 від 28.04.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.05.2011 року, яким позивачу завищено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року на 66984,00 грн.

Згідно з п.п. 14.1.156, п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2010 року між ТОВ НВО "Вертікаль" та ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" було укладено договір поставки № 01/2010, відповідно до умов якого ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" (постачальник) зобов'язується передати в строки продукцію у власність ТОВ НВО "Вертікаль" (покупець), а Покупець оплатити її. Згідно з додатковою угодою № 2 від 02.07.2010 р. к договору поставки № 01/2010 від 04.01.2010 р., загальна сума договору 2 мил. грн. , в т.ч. ПДВ 333333,33 грн.

ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" виконав умови договору належним чином, про що свідчать видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, що наданні до матеріалів справи.

Також, на виконання умов договору №01/2010 від 04.01.2010 р. ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" виписало на адресу ТОВ НВО "Вертікаль" податкові накладні, які також надані до матеріалів справи.

Позивачем було перераховано на користь ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" грошові кошти за товари, що підтверджується платіжними дорученнями, які є в наявності в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" зареєстровано розпорядженням Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 27.11.2008 р., як юридична особа, директором підприємства є ОСОБА_3, бухгалтером підприємства є ОСОБА_4, юридична адреса підприємства - м. Київ, вул. Бастіонна, б. 12/0, кв. 20.

Також, підприємство взято на податковий облік в органах податкової служби 28.11.2008 р. та є платником податку на додану вартість з 05.12.2008 р.

ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" та ТОВ НВО "Вертікаль" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Аналіз змісту вказаних податкових накладних вказує на те, що вони містять усі обовязкові реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, за загальнодоступною інформацією, на момент складання податкових накладних, ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" був офіційно зареєстрований платником ПДВ та мав право складання податкових накладних.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на той факт, що позивач не має право на внесення відповідних сум до податкового кредиту оскільки неможливо провести документальну невиїзну перевірку контрагента позивача ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" з питань перевірки відомостей, отриманих від ТОВ НВО "Вертікаль", у зв'язку з тим, що згідно з даними бази АІС РПП ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового Кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового Кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Суд зазначає, що відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) іншої юридичної особи, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

За таких обставин, відповідальність за не подання податковому органу інформації про місцезнаходження контрагента позивача несе саме ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна".

Таким чином, суд дійшов висновку, що неподання інформації до податкового органу про місцезнаходження контрагентом позивача, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит позивача.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що ТОВ НВО "Вертікаль" мало достатні і передбачені Податковим Кодексом України підстави для віднесення Позивачем сум ПДВ сплачених на користь ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна" до складу податкового кредиту за січень 2011 р. у розмірі 66984,04 грн., оскільки продукція за договором поставки № 01\2010 від 04.01.2010 р. фактично була отримана Позивачем від контрагента - ТОВ "Рейнбоу Технолоджис Україна", що підтверджується первинними документами та реалізована іншим підприємствам, що підтверджується видатковими накладними, які надані до матеріалів справи.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Окрім викладеного, суд відмічає про таке, що згідно з поданою Позивачем до Відповідача податковою декларацією з ПДВ за січень 2011р. (вх. № НОМЕР_2) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку за січень 2011р., складає 1180257,00 грн.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право Позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (Позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Виходячи з вищезазначених норм, питання щодо встановлення від'ємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (контрагентів Позивача) та їх адміністративно-фінансового стану.

Таким чином, на думку суду, Позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового Кодексу України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Як вже відмічалося раніше, вказані Позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що укладений між Позивачем та його контрагентом договір не був визнані недійсними, а факти сплати ціни отриманої продукції за відповідним договором з урахуванням ПДВ, Відповідачем не заперечувались.

Таким чином, завищення Позивачем від'ємного значення за січень 2011 року на суму 66984,04 грн. не відбулося.

Разом з цим суд зазначає, що 18.03.2011 року була проведена документальна невиїзна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та складено довідку № 1165/07-008/30750980 від 19.03.2011 р., в якій зазначено, що підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 1180257,00 грн.

Також, в акті перевірки №1764/07-008/30750980 від 28.04.2011 року податковим органом зазначено, що заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2011 р. в розмірі 1180257,00 грн. підтверджено.

В податковій декларації позивача за січень 2011 року (вх. № НОМЕР_2) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню позивачем зазначена сума 1180257,00 грн., тобто відповідач фактично в акті перевірки та в довідки підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування у повному обсязі.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 р. № НОМЕР_1 винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Отже позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертікаль" є обґрунтований, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертікаль" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 17.05.2011 р. № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертікаль" (61001, м. Харків, просп. Фрунзе, 10-К, код 30750908) судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2011 року.

Суддя І.С.Чалий