Постанова № 52395052, 16.10.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2015 рокум. Ужгород№ 807/2269/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Гебеш С. А.

суддів - Микуляк П.П., Шешеня О.М.

при секретарі судового засідання - Приходько Т.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: не з'явився ,

представника третьої особи: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою кандидата на посаду Іршавського міського голови ОСОБА_3 до Іршавської міської виборчої комісії Закарпатської області, третя особа - кандидат на посаду Іршавського міського голови ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування Постанови №37 від 13.10.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Кандидат на посаду Іршавського міського голови ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Іршавської міської виборчої комісії Закарпатської області (далі - відповідач, Іршавська МВК), третя особа - кандидат на посаду Іршавського міського голови ОСОБА_4 (далі - третя особа, ОСОБА_4), про визнання протиправною та скасування Постанови Іршавської міської виборчої комісії Закарпатської області №37 від 13.10.2015 року про прийняття рішення щодо задоволення заяви ОСОБА_4 про відмову балотуватися кандидатом на посаду Іршавського міського голови шляхом самовисування.

Позовні вимоги мотивовано наступним. Позивач вважає, що на засіданні Іршавської міської виборчої комісії 13 жовтня 2015 року відповідачем протиправно було ухвалено рішення про скасування реєстрації кандидата на посаду Іршавського міського голови ОСОБА_4 за власним бажанням на підставі заяви та постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі № 807/2264/15 (яка не набула законної сили). Так, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі №807/2264/15 за позовом кандидата на посаду Іршавського міського голову ОСОБА_4 до Іршавської міської виборчої комісії про визнання протиправними бездіяльності, рішення та скасування реєстрації кандидата було задоволено частково. Скасовано постанову відповідача про відмову у розгляді заяви про відкликання самовисування та зобов'язано виборчу комісію розглянути заяву про відмову балотуватися. Позивач зазначає, що кандидат ОСОБА_4 вправі був подати та звернутись із заявою до виборчої комісії у строк до 23 год. 59 хв. 05.10.2015 року. Однак зазначені дії кандидатом вчинено не було, тому Іршавська міська виборча комісія правомірно відхилила вимоги заявника. Однак, на переконання позивача, відповідач неправильно розтлумачивши постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі №807/2264/15, не дочекавшись набрання законної сили рішення суду та не зважаючи на правову позицію ряду членів Іршавської МВК та позивача, замість технічного виправлення резолютивної частини рішення із «відмовити у розгляді заяви» на «відмовити у задоволенні заяви» ухвалила нове рішення яким повністю задовольнила заяву кандидата ОСОБА_4 подану із порушенням строку, зазначеного в ст. 47 Закону України «Про місцеві вибори». Таким чином, позивач вважає рішення Іршавської міської виборчої комісії від 13.10.2015 року протиправним, прийнявши яке грубо порушила пункт 1 частини першої статті 47 Закону України «Про місцеві вибори», та таким порушене право позивача на рівні умови участі у місцевих виборах.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів наведених у позовній заяві, просив суд такий задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в той же час згідно поданого супровідного листа про направлення до суду раніше витребуваних судом доказів, зазначив, що проти задоволення позову заперечує, а оскаржуване позивачем рішення просить залишити в силі.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення даного позову заперечив та пояснив, що право як балотуватися, бути обраним, знімати свою кандидатуру з виборів чітко закріплено Основним Законом України, а саме Конституцією України, Законом України «Про місцеві вибори», тому дане рішення вважає таким, що не порушує норми чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, і ніяким чином не порушує права позивача.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 94 Закону України «Про місцеві вибори» передбачено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються місцевих виборів.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.94 Закону України «Про місцеві вибори» суб'єкт виборчого процесу може звернутися до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч.1 ст.172 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, оскаржуваною позивачем Постановою від 13.10.2015 року за №37 відповідачем було постановлено:

1. Скасувати постанову ІМВК від 12.10.2015 року №36 «Про прийняття рішення щодо заяви ОСОБА_4 про відкликання заяви самовисування».

2. Задовільнити заяву ОСОБА_4 від 05.10.2015 року (надійшла 12.10.2015 року) та зняти його кандидатуру з виборчих перегонів на посаду Іршавського міського голови.

3. Направити дану постанову ІМВК до ЦВК.

4. Внести зміни до постанови №32 від 10.10.2015 року «Про затвердження єдиного одномандатного виборчого бюлетеня».

Підставою для прийняття даної постанови слугував Протокол Засідання Іршавської міської виборчої комісії у Закарпатській області №9 від 13.10.2015 року. Згідно вказаного протоколу вбачається, що на порядок денний засідання виносилося питання щодо розгляду заяви ОСОБА_4 від 05.10.2015 року «Про прийняття рішення щодо заяви ОСОБА_4 про відмову балотуватися кандидатом на посаду Іршавського міського голови шляхом самовисування», за зобов'язанням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року №807/2264/15.

За задоволення вказаного рішення проголосували: за - 7, проти - 0, утрималось - 5.

Також, як вбачається з даного протоколу та оскаржуваного рішення, на засіданні комісії було розглянуто вищевказане рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року та заява ОСОБА_4 від 05.10.2015 року, яка була подана третьою особою та зареєстрована відповідачем 12.10.2015 року, що підтверджується відповідною відміткою відповідача (вхідний №39).

З врахуванням наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стаття 1 Закону України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 року № 595-VІІІ, вказує, що організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост (далі - місцеві вибори) регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Згідно ст. 9 цього ж закону визначено право бути обраним, зокрема міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Стаття 71 Конституції України зазначає, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Ст. 10 Закону України «Про місцеві вибори» визначає право висування кандидатів, а саме, право висування кандидатів належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України відповідно через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.

Отже, як встановлено судом вище та підтверджено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, підставою для зняття з кандидатури ОСОБА_4 з виборчих перегонів на посаду Іршавського міського голови стала його особиста заява та висновки рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року, після ознайомлення з яким відповідачем і було прийняте оскаржуване рішення.

Питання скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости - визначено ст. 47 Закону України «Про місцеві вибори», ця норма є імперативною нормою в даних правовідносинах.

Зокрема частиною першою даної статті Закону України «Про місцеві вибори» передбачено, що територіальна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости в разі: звернення відповідного кандидата в будь-який час після його реєстрації, але не пізніш як за 19 днів до дня голосування, із письмовою заявою про відмову від балотування. Ця заява відкликанню не підлягає (п.1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеві вибори»).

З урахуванням даної норми статті закону, законодавець чітко передбачає порядок прийняття відповідачем рішення щодо скасування реєстрації кандидата, в даному випадку на посаду міського голови, шляхом подання ним відповідної заяви, яка може бути подана ним в будь-який час після його реєстрації, але не пізніше як за 19 днів до дня голосування, тобто до 05.10.2015 року до 24 год.00 хв. Така, в даному випадку, подана третьою особою до відповідача 12.10.2015 року, що суперечить вимогам п.1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеві вибори».

Також наведені обставини спростовують доводи третьої особи, що в даному випадку відповідно до вимог Конституції України, позивач може звернутися до відповідача в будь-який час щодо відмови його балотуватися на посаду міського голови. Так як Конституція України визначає право особи бути обраним та обиратися.

В той же час статтею 38 Конституції України визначено право особи вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема і на посаду міського голови.

Однак, організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост визначається саме спеціальним законом, Законом України «Про місцеві вибори» який і визначає основні засади та чітко встановлює порядок як реєстрації кандидатів так і скасування зокрема реєстрації такого.

Отже, суд може погодитися з позицією відповідача, що для прийняття оскаржуваного рішення не є обов'язковим набрання законної сили постанови на яку посилається позивач у позовній заяві, оскільки відповідач як колегіальний орган приймаючи оскаржуване рішення може самостійно з урахуванням позиції викладеної у постанові прийняти рішення, яке не має суперечити Конституції України та Закону України «Про місцеві вибори».

В той же час, не дивлячись на це відповідач 13.10.2015 року приймаючи рішення про скасування реєстрації кандидата на міського голову ОСОБА_4 фактично порушує вимоги ч.3 ст.47 Закону України «Про місцеві вибори», якою чітко передбачено наступне.

Територіальна виборча комісія може скасувати рішення про реєстрацію кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости не пізніше ніж за 18 днів до дня голосування (ч.3 ст.47 Закону України «Про місцеві вибори»).

Отже, оскаржуване рішення, згідно вказаної норми закону, могло було бути прийняте відповідачем лише не пізніше ніж за 18 днів до дня голосування, тобто не пізніше 06.10.2015 року включно до 24 год.00 хв., не залежно від того коли заявником подано відповідну заяву, або в інших випадках встановлених законом, зокрема і за наявності у відповідача відповідно рішення суду з цього приводу, яке набуло законної сили. Однак, в даному випадку на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення судове рішення, яке б набрало законної сили, було відсутнім.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача та третьої особи, оцінивши докази, які є у справі, колегія суддів вважає, що заявлений адміністративний позов належить до задоволення.

З приводу посилань представника третьої особи на те, що задовольняючи даний позов може буде порушено законні права та інтереси його довірителя, які визначені чинним законодавством суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, статтею 6 Закону України «Про місцеві вибори» участь громадян у місцевих виборах є добровільною, ніхто не може бути примушений до участі чи не участі у місцевих виборах, в той же час сама процедура участі в таких конкретно визначена як Конституцією України так і Законом України «Про місцеві вибори», зокрема: право особи бути обраною та обиратися. Суд не заперечує право кандидата ОСОБА_4 на зняття своєї кандидатури з виборчих перегонів, однак дане право повинно бути реалізоване у встановлений законом порядок та спосіб.

В той же час, в даному випадку підставою для визнання протиправним та скасування судом оскаржуваного рішення відповідача є не волевиявлення кандидата ОСОБА_4 на зняття своєї кандидатури, як це передбачено п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про місцеві вибори», а саме порушення відповідачем норм частини третьої цього закону.

З урахуванням цього, суд вважає, що твердження представника третьої особи, що в разі скасування судом оскаржуваного рішення третю особу буде фактично зобов'язано бути кандидатом на посаду Іршавського міського голови є безпідставними.

Також, суд не може погодитися з позицією представника третьої особи, що в даному випадку оскаржуване позивачем рішення ніяким чином не порушує право позивача, оскільки ст.94 Закону України «Про місцеві вибори» визначено, що кандидат, його довірена особа має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються місцевих виборів, якщо вважає, що його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

В даному випадку прийняття відповідачем такого рішення зачіпає права позивача на рівні умови участі у місцевих виборах з приводу зняття з реєстрації будь-якого кандидата на посаду міського голови.

Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання судових витрат у справі суд керуються ч. 9 ст. 172 КАС України, згідно якої передбачено, що у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом несплачений судовий збір за по дання такого до суд, а тому таке вирішується судом, відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Вирішуючи дане питання суд зазначає, що згідно ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви повинен бути наданий документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові втрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 (зі змінами внесеними Законом України № 484-VІІI від 22.05.2015 року, які вступили в дію з 01.09.2015 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, Закон України «Про судовий збір» передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Закон України «Про судовий збір» визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Позивач до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст.ст. 3 та 5 Закону України «Про судовий збір», не відноситься, підстави для звільнення його від сплати судового збору не наведені.

За таких підстав, з урахуванням ч.1 ст.94 КАС України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

За подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 172, 177, 255, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов кандидата на посаду Іршавського міського голови ОСОБА_3 до Іршавської міської виборчої комісії Закарпатської області, третя особа - кандидат на посаду Іршавського міського голови ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування Постанови №37 від 13.10.2015 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 2 Постанови Іршавської міської виборчої комісії Закарпатської області №37 від 13.10.2015 року щодо задоволення заяви ОСОБА_4 від 05.10.2015 року (надійшла 12.10.2015 року) та зняття його кандидатури з виборчих перегонів на посаду Іршавського міського голови.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Іршавської міської виборчої комісії Закарпатської області на користь Державного бюджету, судовий збір у розмірі 487,20 грн. - на наступні платіжні реквізити: банк одержувача - ГУДКСУ у Закарпатській області; МФО - 812016; рахунок - 31210206784002; одержувач коштів -УК у м. Ужгороді/ м.Ужгород/ 22030001; код одержувача - 38015610; Назва суду: Закарпатський окружний адміністративний суд, призначення платежу - "судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35231455" витрати зі сплати судового збору у розмірі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку у дводенний строк з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя СуддіC.А. Гебеш П.П. Микуляк О.М. Шешеня