Постанова № 52395020, 15.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3430/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Гіглави О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 2063,50 грн, фінансових санкцій в сумі 199,82 грн та пені в розмірі 7,16 грн.

Конверт з копією ухвали про відкриття скороченого провадження, направлений відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся до суду з відміткою пошти від 01.10.2015 "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу. У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Розглянувши подані позивачем документи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.09.2009 та на момент виникнення спірних правовідносин перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" та розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: 33,2 % від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 5.1.3, 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 в 2010 році до управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області не своєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується копією картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%), копією картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (1%-5%), та копією картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи).

Згідно з частинами другою, третьою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

У зв'язку з несплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області на підставі положень статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесено вимогу від 06.06.2011 №413, якою відповідачу визначено до сплати суму недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 2063,50 грн, фінансових санкцій в розмірі 199,82 грн та пеню в розмірі 7,16 грн. Вказана вимога направлялася на адресу ФО-П ОСОБА_1 та отримана останньою 16.06.2011.

Доказів оплати вказаної вимоги, її узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача по недоїмці зі сплати страхових внесків, фінансових санкціях та пені становить 2270,48 грн, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.

Таким чином, оскільки існування у відповідача боргу в загальній сумі 2270,48 грн перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області доведено матеріалами справи, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7 - 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області (код ЄДРПОУ 22529681, 39800, м.Комсомольськ, вул. Миру, буд. 24) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у загальному розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Гіглава