Постанова № 52395003, 08.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2750/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенко М.В.

представника позивача - Попової Т.Д.,

представника відповідача - Власюк С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД № 265 - 12 від 19.11.2007 р. до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД № 265 - 12 від 19.11.2007 р. звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та акта про результати перевірки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем процедури винесення податкового-повідомлення рішення, передбаченої пунктами 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та пунктів 6, 7 розділу IV "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984). Так, контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення до розгляду заперечень на акт перевірки, надісланих платником податків поштою на адресу Машівського відділення Карлівської ОДПІ у строки, передбачені чинним податковим законодавством.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки останнє прийняте внаслідок встановлення факту несплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим розрахунком з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та з дотриманням встановленої процедури.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Надра Геоцентр" є відповідальним учасником за утримання та внесення податків за договором про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12 укладеного між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Харківгазвидобування" та ТОВ "Надра Геоцентр" (а.с. 49-54).

23.02.2015 працівниками Машівського відділення Карлівської ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ "Надра Геоцентр" відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12 з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Харківгазвидобування" та ТОВ "Надра Геоцентр" щодо сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу за листопад 2014 року, нарахованих по строку 30.12.2014.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.02.2015 № 000031/16-19/587437982 (а.с. 12-16), яким зафіксовано порушення ТОВ "Надра Геоцентр" відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання виконання договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12 з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Харківгазвидобування" та ТОВ "Надра Геоцентр" в частині сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за видобутий природний газ за листопад 2014 року нарахованого по строку 30.12.2014 року в сумі 726 582,25 грн. з затримкою 20 днів, що є порушенням вимог підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки Карлівською ОДПІ 30.03.2015 сформовано податкове повідомлення-рішення:

- №0000561619, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 72 658,23 грн. за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу (а.с. 8).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Надра Геоцентр" звернулось до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень регулюються пунктами 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та пунктами 6, 7 розділу IV Порядку № 984.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Пунктом 6 розділу IV Порядку № 984 передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

За приписам абзацу четвертого пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки 13.03.2015 надіслав до Машівського відділення Карлівської ОДПІ заперечення на акт перевірки від 23.02.2015 № 000031/16-19/587437982 (а.с.18-24).

Машівським відділенням Карлівської ОДПІ 25.03.2015 за № 359/10/16-19-15-36 ТОВ "Надра Геоцентр" надано відповідь на заперечення до акта камеральної перевірки № 000031/16-19/587437982 від 23.02.2015 (а.с. 27 - 30).

Податкове повідомлення-рішення №0000561619 було винесено відповідачем 30.03.2015 після розгляду та надання відповіді ТОВ "Надра Геоцентр" на заперечення до акта камеральної перевірки, а тому твердження позивача про винесення спірного податкового повідомлення-рішення без надання відповіді на його заперечення є безпідставними.

Твердження позивача про виявлення ним бажання взяти участь у розгляді заперечень на акт перевірки є безпідставними з огляду на наступне.

Судом було досліджено заперечення ТОВ "Надра Геоцентр" на акт перевірки від 23.02.2015 № 000031/16-19/587437982 та встановлено, що вони не містять чіткого виявлення товариством наміру взяти участь у розгляді заперечень, а містять лише цитування пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, згідно якої платнику податків надано права брати участь у розгляді заперечень.

Доказів сплати узгодженого податкового зобов'язання по сплаті за користування надрами для видобування корисних копалин за видобутий природний газ за листопад 2014 року у строк встановлений Податковим кодексом України позивачем суду не надано.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД № 265 - 12 від 19.11.2007 р. строків сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлених Податковим кодексом України та правомірність застосування до нього штрафу.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта про результати камеральної перевірки з питань дотримання від 23.02.2015 № 000031/16-19/587437982, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу частини другої статті 2, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України логічно випливає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вважає, що акти ревізій, документальних перевірок, висновки посадових осіб контролюючих органів, викладені в актах перевірок, інші дії, вчинені у процесі перевірки, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Відтак, скасування акту перевірки в судовому порядку не призведе до відновлення порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів позивача.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України щодо неможливості оскарження в судовому порядку висновків акта перевірки, наведену у постанові від 10.09.2013 у справі №21-237а13.

Частина друга статті 55 Конституції України проголошує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 №6-зп (у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки ОСОБА_3 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи)) зазначив: "частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.".

Тобто, умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

У свою чергу, порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

При цьому, виходячи з наведених вище положень частини другої статті 55 Конституції України, особа-позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи наявність у позивача гарантованого Конституцією України права на звернення до суду, суд розглянув вимоги позивача про визнання протиправним та скасування акту про результати камеральної перевірки по суті.

Підстави для закриття провадження у справі відсутні, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку іншого судового провадження.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" повністю.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно залишити в Державному бюджеті України.

Водночас, виходячи з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 4384,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД № 265 - 12 від 19.11.2007 р. (код ЄДРПОУ 34763705) судовий збір в розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавської області, код МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 жовтня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко