Постанова № 52394817, 13.10.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 р. Справа № 805/4451/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Добровольського, 1, у порядку письмового провадження справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача за рахунок активів платника суми заборгованості з єдиного податку в розмірі 27952,71грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку на загальну суму 27952,71 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом по єдиному податку за податковою декларацією з єдиного податку за 2014 рік у сумі 27952,71 грн.

Вказана сума боргу станом на теперішній час відповідачем не сплачена.

Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з єдиного податку у сумі 27952,71 грн.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 12.12.2013 року, відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 5% мінімальної заробітної плати єдиного податку 3-ої групи.

Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України та знаходиться на спрощеній системі оподаткування зі 5 % ставкою єдиного податку 3-ої групи.

За приписом пункту 291.3. ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з критеріями поділу платників єдиного податку на групи, визначені пунктом 291.4. ст. 291 Податкового кодексу України, відповідач належить до ІІІ групи платників єдиного податку.

Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку відповідно до 293.3.1. Податкового кодексу України (на теперішній час втратила чинність) для третьої і четвертої груп платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Пунктом 295.4. ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Відповідно до пункту 295.4. ст.295 Податкового кодексу України Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідачем подано податкову декларацію №1400006160 від 12.05.2014 року на суму 28034,45 грн.

Відповідно до розрахунку податкового боргу, витягу з облікової картки платника податків, за відповідачем обліковується податковий борг по сплаті єдиного податку з урахуванням часткової сплати у сумі 27952,71 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 11.03.2015року № 467-25, яка повернулась з зазначенням на конверті за закінченням терміну зберігання.

Приписом пункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1. статті 88 передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 27952,71 грн.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача за рахунок активів платника суми заборгованості з єдиного податку в розмірі 27952,71грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок активів платника в дохід місцевого бюджету Артемівської міської ради суму заборгованості з єдиного податку в розмірі 27952,71 грн. на р/р № 3142699700015, отримувач Артемівське УК/м.Артемівськ/18050400, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код отримувача 37868870, код платежу 18050400.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.