Постанова № 52390655, 28.09.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року Справа № П/811/2300/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом казенного підприємства "Кіровгеологія" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Ленінського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ щодо накладення арешту на державне майно, що знаходиться на балансі ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" - неправомірними;

- зобов'язати Ленінський відділ ДВС Кіровоградського МУЮ зняти арешт з державного майна, що знаходиться на балансі ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія", накладений постановою від 22.08.2014р. ВП № 41313061.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22 серпня 2014 р. державним виконавцем Ленінського відділу ДВС ОСОБА_1 винесена постанова про накладення арешту на державне майно, що знаходиться на балансі Геологорозвідувальної експедиції (далі - ГРЕ) № 37 КП "Кіровгеологія" у рамках виконавчого провадження № 41313061. Натомість, як зазначив позивач, ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" не являється юридичною особою, а є лише структурним підрозділом КП "Кіровгеологія". Крім того, ні постанова про відкриття виконавчого провадження, ні постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження на юридичну адресу підприємства (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9) державною виконавчою службою не надсилалась, а про їх існування стало відомо лише 30.06.2015 року з листа начальника ПЗЕ № 46 КП "Кіровгеологія", якому цей факт став відомий при знятті списаних транспортних засобів в ДАІ м. Кіровограда. В той же час, при накладені арешту відповідачем невірно було визначено боржником відокремлений структурний підрозділ - ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія", який у відповідності до Положення про ГРЕ № 37 та Довідки статуправління не має статусу юридичної особи, а відтак, не може бути боржником у виконавчому провадженні. Крім того, позивач посилається на те, що згідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 р. №847-XIV КП "Кіровгеологія" є об'єктом державної власності, що не підлягає приватизації. Майно ГРЕ №37 внесено до Переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації.

Відтак, з огляду на вищевказане та враховуючи правовий статус майна, на яке накладено арешт для його подальшої реалізації, позивач вважає дії щодо накладення арешту на державне майно, що знаходиться на балансі ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" такими, що грубо порушують норми чинного законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.161-162).

Відповідач позовні вимоги не визнав, подав суду заперечення згідно змісту якого зазначив, що на виконанні в Ленінському відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження, що відкрите на підставі: 1) вимоги № Ю-249 від 05.12.2013р. про стягнення з ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" недоїмки в сумі 63 688,45 грн.; 2) судового наказу від 02.01.2013 року №1111/4922/12 про стягнення з ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" судового збору в сумі 107,30 грн.; 3) вимоги №Ю-129 від 07.11.2013 р. про стягнення з ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 59 992,60 грн.; 4) судового наказу № 405/7033/13-ц, 2-н/405/462/13 від 05.11.2013р. про стягнення з ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" судового збору в сумі 114,70 грн.; 5) виконавчого листа №405/101/14-ц, 2/405/612/14 від 05.03.2014 р. про стягнення з ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" судового збору у розмірі 243,60 грн.. В процесі виконання даного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем відділу було винесено постанову про арешт коштів ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія", як боржника, але згідно відповідей які надійшли із банківських установ дані рахунки або закриті, або на них не накопичено коштів. Згідно листа ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кіровограда та Кіровоградського району № 2269 від 31.07.2014 р. за ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" було зареєстровано тридцять одиниць транспортних засобів. В подальшому, у порядку п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження та оригінали виконавчих документів направлено для виконання до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві оскільки, згідно листа ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кіровограда та Кіровоградського району № 2269 від 31.07.2014 року, за ГРЕ № 35 КП "Кіровгеологія" зареєстровано тридцять одиниць транспортних засобів за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 8/9. Окрім вищезазначеного державним виконавцем 22.08.2014 р., керуючись ч.1 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлено для виконання до Реєстраційної служби Кіровоградського МУЮ (в електронному варіанті) та до ВДАІ м. Кіровограда (в паперовому варіанті). Окрім цього дану постанову за вих.№38241/04-32/8 направлено і боржнику ГРЕ №35 КП "Кіровгеологія".

Відтак, на думку відповідача, дії по накладенню арешту на майно ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" були вчинені державним виконавцем правомірно у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (а.с.82-84).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подані до суду заперечення, просив їх врахувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, представником відповідача подано клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.186).

За правилами ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

При цьому, згідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, заслухавши думку представника відповідача та на підставі усної ухвали, прийнятої у судовому засіданні та занесеної до журналу судового засідання, суд дійшов висновку про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно й повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.п.1, 3 частини 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень рішення якого оскаржено.

З матеріалів справи вбачається, що позивач КП "Кіровгеологія" є юридичною особою створеною згідно постанови Кабінету ОСОБА_2 України "Про перетворення державних підприємств у казенні" від 30.06.1998 р. №987, шляхом перетворення Державного геологічного підприємства "Кіровгеологія".

Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 03.06.2015 р. № 135, КП "Кіровгеологія" не має права вільно розпоряджатися коштами та майном.

Зокрема, законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 р. № 847-XIV встановлено, що КП "Кіровгеологія" є об'єктом державної власності, що не підлягає приватизації.

Згідно до п.7.1.6 вказаного вище Статуту КП "Кіровгеологія", позивач може утворювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з можливістю відкриття поточних і розрахункових рахунків та затверджувати положення про них (а.с.9-32).

Так, Наказом Державного геологічного підприємства "Кіровгеологія" від 31.08.1998 р. № 33 (на базі геологорозвідувальної експедиції № 37 ДГП "Кіровгеологія") створено відособлений підрозділ - Геологорозвідувальну експедицію № 37 КП "Кіровгеологія" (далі - ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія").

Так, п. 2.1. Положення про Геологорозвідувальну експедицію № 37, затвердженого Наказом генерального директора КП "Кіровгеологія" від 02.12.2014 року № 87, встановлено, що експедиція є відособленим підрозділом КП "Кіровгеологія" Державної служби геології та надр України, підлягає реєстрації в державних органах та фондах за місцем базування, відповідно до законодавчих актів України. Експедиція не є юридичною особою.

Згідно до п.3.1 Положення, майно експедиції становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності вартість яких відображається у балансі експедиції (а.с..

Пунктом 3.2 даного Положення передбачено, що майно експедиції є державною власністю. КП "Кіровгеологія" передає експедиції право оперативного управління майном, зазначеним в п.3.1. Експедиція володіє та користується зазначеним майном в межах, закріплених даним положенням та нормативними документами КП "Кіровгеологія" (а.с.34-41).

Згідно Довідки серії АА № 627428 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" зареєстрована за організаційною-правовою формою за КОПФГ - філія (інший відокремлений підрозділ), без права юридичної особи, головним підприємством є Казенне підприємство "Кіровгеологія" (а.с.33).

Суд зазначає, що як нерухоме, так і рухоме майно КП "Кіровгеологія" відповідно до приписів ч. 3 ст.76 Господарського кодексу України є державною власністю і закріплено за позивачем на праві оперативного управління.

За правилами статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Крім того, за правилами ч.4 ст.77 Господарського кодексу України казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить. Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України. Фонд державного майна України виступає організатором продажу нерухомого майна в порядку, що встановлюється Кабінетом ОСОБА_2 України.

При цьому, ч.7 ст.77 Господарського кодексу України передбачено, що казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Згідно до пп."и" п.2 ст.7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 р. N 185-V визначено, що Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством.

Статтею 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 року N 147/98-ВР встановлено, що об'єктами передачі згідно з цим Законом є:

- цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), їх структурних підрозділів;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва);

- інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

- акції (частки, паї), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;

- об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Встановлено, що 25.12.2013 р. державним виконавцем Ленінського відділу ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41313061 з примусового виконання вимоги №Ю-249, виданої 05.12.2013 р. Кіровоградською ОДПІ при стягнення з ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" на користь держави в особі ОДПІ суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 63 688,45 грн. (а.с.92).

В матеріалах справи наявні докази направлення вищевказаної постанови (лист від 25.12.2013р.), проте відсутні докази її отримання боржником - ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія", відтак, повідомлення останнього про строк до 01.01.2014 р. на добровільну сплату недоїмки судом не встановлено.

Згідно листа ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кіровограда та Кіровоградського району №2269 від 31.07.2014 р. за ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" зареєстровано тридцять одиниць транспортних засобів (а.с.114-116).

При цьому, вказані транспортні засоби перебувають у Переліку майна КП "Кіровгеологія", що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації (а.с.44-48).

22.08.2014 р. державним виконавцем Ленінського відділу ДВС було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №41313061, згідно якої накладено арешт на все майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія" (а.с.119-120).

Зазначена постанову винесена державним виконавцем у зв'язку з тим, що боржником недоїмка в сумі 63 688,45 грн. в самостійному порядку не сплачена.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, відповідачем визначено у статусі боржника у виконавчому провадженні філію (відокремлений підрозділ) КП "Кіровгеологія" - ГРЕ № 37, яка не є окремою юридичною особою.

За правилами статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року із наступними змінами (далі - Закон №606).

Ч.1 статті 6 Закону № 606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч.1,2 ст.8 Закону № 606 сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відтак, ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" є відособленим підрозділом КП "Кіровгеологія" та не є юридичною особою, а тому не може бути визначена боржником у виконавчому провадженні.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 5 Закону № 606 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Отже, суд зазначає, що втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, коли воно законне і не свавільне (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції", №31107/96, п. 58).

На підставі наведеного вище, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій щодо накладення арешту на майно ГРЕ № 37 КП "Кіровгеологія" є обґрунтованими та підлягають задоволенню, так як в ході розгляду справи судом встановлено порушення чинного законодавства при винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позову позивач просив суд зобов'язати Ленінський відділ ДВС Кіровоградського МУЮ зняти арешт з державного майна, що знаходиться на балансі ГРЕ №37 КП "Кіровгеологія", накладений постановою від 22.08.2014р. ВП № 41313061.

В той же час, КАС України не надано компетенції суду щодо втручання у діяльність суб'єктів владних повноважень. Суд, перевіряючи рішення, дію (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Відповідно з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 р. №21-87а13, а згідно до статті 244-2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відтак, суд вважає, що вимога КП "Кіровгеологія" про зобов'язання зняти арешт з державного майна не може бути задоволена.

Натомість, згідно до ч. 2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, виходячи з вищенаведеного та з метою повного і всебічного захисту прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову Ленінського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 серпня 2014 року ВП № 41313061.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, що знаходиться на балансі Геологорозвідувальної експертизи № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія".

Визнати протиправною та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 серпня 2014 року ВП № 41313061.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь казенного підприємства "Кіровгеологія" (код : 14308279) з Державного бюджету України судові витрати в сумі 73,08 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3