Постанова № 52390369, 16.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 р. Справа № 804/10370/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белл-Арт" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровьскій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

17.08.2015 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просить скасувати податкове повідомлення рішення Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «р» від 07.04.2015року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Фламко» за період листопад 2014 року, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Фламко» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Позивач наголосив на тому, що отриманий від ТОВ «Фламко» товар позивач використав у власній господарській діяльності, а саме: під час виконання підрядних робіт для ТОВ «Спектор Трейд» та ТОВ «Центр-Бізнесу», що не заперечується і відповідачем у акті перевірки. Позивач звернув увагу суду на той факт, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області не направляло на адресу позивача рішення про продовження строку розгляду скарги позивача.

Ухвалою суду від 17.08.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені та Конституцією та законами України, з наступних причин:

- правочини укладені ТОВ «Фламко» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Фламко» порушує податкову дисципліну та не знаходяться за юридичними адресами;

- ТОВ «Фламко» не має необхідного обладнання, трудових ресурсів для виконання робіт та передачі товару позивачу.

- позивач не надав до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження руху товару від ТОВ «Фламко» до позивача;

- видаткові накладні надані позивачем не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

З 12.03.2015 по 13.03.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Фламко» за період листопад 2014 року. Перевірка проведена на підставі п.78.1.11. ст. 78 ПК України.

За наслідками вищевказаної перевірки складно ОСОБА_2 від 17.03.2015 року № 347/2205/32650577.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ТОВ «Фламко» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- правочини укладені ТОВ «Фламко» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Фламко» порушує податкову дисципліну та не знаходяться за юридичними адресами;

- ТОВ «Фламко» не має необхідного обладнання, трудових ресурсів для виконання робіт та передачі товару позивачу.

- позивач не надав до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження руху товару від ТОВ «Фламко» до позивача;

- видаткові накладні надані позивачем не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення рішення форми «р» від 07.04.2015року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 121 010,53 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60 505,26 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у ОСОБА_2 від 17.03.2015 року № 347/2205/32650577 щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ТОВ «Фламко» на настання правових наслідків, у звязку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосубєктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обовязковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Фламко» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Фламко» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Фламко» своїх договірних зобовязань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Фламко».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Фламко» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР 3060678) та не знаходження ТОВ «Фламко» за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Фламко».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фламко» укладено договір поставки, у відповідності до умов якого ТОВ «Фламко» зобовязувалось поставити товар, а позивач зобовязувався його оплатити.

У договорі сторони встановили, що товар вивозиться із складу ТОВ «Фламко» позивачем.

У матеріалах справи містяться копії видаткових накладних, які підписані ТОВ «Фламко» та позивачем.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Фламко» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України. Вказані податкові накладні не зареєстровано у ЄРПН, оскільки сума ПДВ у них не перевищує 10 000,00 грн.

Станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Фламко» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Державної фіскальної служби України.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Фламко» зареєстровано як юридична особа.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Фламко» було юридичною особою.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Позивачем не надано суду докази транспортування товару від ТОВ «Фламко» до позивача.

Однак судом встановлено, що позивач отриманий від ТОВ «Фламко» товар повністю використав у власній господарській діяльності, а саме: під час виконання підрядних робіт для ТОВ «Спектор Трейд» та ТОВ «Центр-Бізнесу», що не заперечується і відповідачем у акті перевірки.

Вказані обставини підтверджуються копіями договорів підряду та актами виконаних підрядних робіт та докази їх направлення замовникам будівництва ТОВ «Спектор Трейд» та ТОВ «Центр-Бізнесу».

Також факт використання товарів ТОВ «Фламко» та виконання підрядних робіт підтверджується фотографіями, які містяться у матеріалах справи.

Факт не підписання замовником будівництва ТОВ «Центр-Бізнесу» та ТОВ «Спектор Трейд» актів виконаних підрядних робіт в даному випадку не має правового значення для оподаткування отриманих від ТОВ «Фламко» товарів, оскільки згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом відхиляються твердження відповідача про те, що видаткові накладні ТОВ «Фламко» не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з наступних причин.

Згідно з вимогами пункту 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 статті 9 Закону № 996).

У видаткових накладних ТОВ «Фламко» відсутній лише такий реквізит як дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони позивача.

У матеріалах справи містяться письмові пояснення директора позивача, у яких останній повідомляє про те, що на видаткових накладних ТОВ «Фламко» міститься саме його підпис.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

На підставі викладеного судом встановлено рух активів від ТОВ «Фламко» до позивача.

Також судом встановлено, що позивач до моменту подання адміністративного позову до суду здійснював адміністративне оскарження податкового повідомлення - рішення форми «р» від 07.04.2015року № НОМЕР_1, що підтверджується скаргою позивача про перегляд податкового повідомлення рішення, яка міститься у матеріалах справи.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.06.2015 року № 5898/10/04-36-10-07-09 скаргу позивача залишено без задоволення.

Вказане рішення направлено позивачу за податковою адресою, однак повернулося із відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

З рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.06.2015 року № 5898/10/04-36-10-07-09 вбачається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області приймала рішення від 17.03.2015 року № 2152/10/04-36-10-07-09 про продовження строку розгляду скарги позивача.

Однак відповідач не надав на вимогу суду докази направлення рішення від 17.03.2015 року № 2152/10/04-36-10-07-09 про продовження строку розгляду скарги позивача на адресу останнього.

Згідно п.56.9 ст. 56 ПК України скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

У звязку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «р» від 07.04.2015року № НОМЕР_1.

Стягнути з Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белл-Арт» судовий збір у розмірі 364,06 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 16.10.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_6