Постанова № 52390357, 07.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 804/7987/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К.С.

при секретарі Летучій Г.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, стягнення заборгованості та компенсації моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив суд:

1. визнати протиправною бездіяльність відповідача про не видачу йому довідок, що свідчать про належну йому грошову компенсацію за час проходження служби на посаді інспектора сектора оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровськ ГУМВС України в Дніпропетровській області з моменту призначення його на посаду по день звільнення;

2. зобовязати відповідача видати йому копії документів, завірені належним чином, що свідчать про проходження служби, а саме: послужний список; наказ про призначення на посаду; табеля; довідку про одержання грошової компенсації та майна на суму замість предметів належних до видачі з дня призначення на посаду по день звільнення, з включенням усіх інфляційних витрат; відомості, що відображають видачу предметів, задля несення служби за підписом начальника речової служби; розрахунок компенсації за продовольче забезпечення з дня призначення на посаду по день звільнення; довідку про матеріальну допомогу на оздоровлення з дня призначення на посаду по день звільнення; довідку на соціально-побутову матеріальну допомогу з дня призначення на посаду по день звільнення; довідку про компенсацію невикористаної відпустки за 2014-2015 рр.; довідку про компенсацію поза нормованої роботи по нагляду за дорожнім рухом за 2013-2015 рр.

Позивач, скористався своїм правом визначеним ст.137 КАС України, та подав заяву про уточнення позовних вимог, а тому також ще просив суд:

3. стягнути з УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області на його користь матеріальні збитки за не отриманий ним продовольчий пайок у розмірі 25 914,31 грн.;

4. матеріальні збитки за не отримане ним речове майно у розмірі 22 000 грн.;

5. матеріальні збитки за витрати щодо роботи поза нормовано у розмірі 13 500 грн.;

6. матеріальні збитки за не отриману ним соціально-побутову допомогу у розмірі 13 200 грн.;

7. матеріальні збитки за не отриману ним матеріальну допомогу у розмірі 5 000 грн.;

8. моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.;

9. витрати повязані з наданням правової допомоги у розмірі 5 000 грн.;

10. судові витрати у розмірі 1 142,30 грн., а всього 105 756,61 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні представник відповідача предявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі та зазначив, що дійсно ОСОБА_1 проходив службу в УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Під час звільнення позивачу був нарахований розрахунок в сумі 43 097,34 грн., а саме: грошове забезпечення 2 699,44 грн.; компенсація за невикористану частину чергової відпустки 1 903,49 грн.; вихідна допомога 38 494,41 грн. Зазначені грошові кошти були перераховані на зарплатну картку згідно платіжних доручень № 803 від 22.06.2015 року, № 876 від 30.06.2015 року. Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, на допомогу по оздоровленню, компенсацію за продовольче забезпечення, речову компенсацію є необґрунтованими.

Представник відповідача також зазначив, що позивач будь яких доказів спричинення йому моральної шкоди та обґрунтування її розміру до суду не надав. Представнику позивача та суду надані документи, що стосуються позивача на 132 аркушах, а тому не вбачається бездіяльності з боку відповідача щодо надання документів, які свідчать про проходження ним служби. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора сектора оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровськ МВС України в Дніпропетровській області в УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

25.05.2015 року на підставі наказу відповідача № 207 о/с «По особовому складу» за п.64 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, на підставі свідоцтва про хворобу від 25.05.2015 року за №249, виданого військово-лікарською комісією, позивача було виключено та звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України.

Позивач, повязує порушення своїх прав, зокрема з діями відповідача стосовно того, що йому після звільнення зі служби не було надано довідок, на підставі яких, в судовому порядку потрібно стягнути належні йому виплати під час проходження служби в установі відповідача.

Суд вважає, що позовні вимоги викладені в пунктах 1 та 2 позову задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем були надані наступні документи відносно позивача: послужний список особистий номер №129843 (арк.справи 154-161, том 1), довідка №2/2-5137 від 01.10.2015 року (арк.справи 162, том 1), витяг з наказу №381 о/с від 28.04.2006 року (арк.справи 163, том 1), витяг з наказу №217 о/с від 08.11.2007 року (арк.справи 164, том 1), витяг з наказу №49 о/с від 11.03.2008 року (арк.справи 165, том 1), витяг з наказу №185 о/с від 18.09.2008 року (арк.справи 166, том 1), витяг з наказу №23 о/с від 15.02.2011 року (арк.справи 167, том 1), витяг з наказу №59 о/с від 25.11.2011 року (арк.справи 168, том 1), витяг з наказу №2 о/с від 16.01.2012 року (арк.справи 169, том 1), витяг з наказу №72 о/с від 31.03.2014 року (арк.справи 170, том 1), витяг з наказу №207 о/с від 25.05.2015 року (арк.справи 171, том 1), довідка №365 від 28.09.2015 року (арк.справи 172-173, том 1), довідка №1024 від 30.09.2015 року (арк.справи 174-175, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 176, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 177, том 1), акт про списання бухгалтерської документації №14/352 від 22.01.2003 року (арк.справи 178, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 179, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 180, том 1), акт про списання бухгалтерської документації від 13.02.2009 року (арк.справи 181, том 1), акт про списання бухгалтерської документації від 08.04.2010 року (арк.справи 182, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 183, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 184, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 185, том 1), акт про списання бухгалтерської документації (арк.справи 186, том 1), табель роботи на січень місяць 2012 року (арк.справи 187-188, том 1), табель роботи на лютий місяць 2012 року (арк.справи 189-190, том 1), табель роботи на березень місяць 2012 року (арк.справи 191-192, том 1), табель роботи на квітень місяць 2012 року (арк.справи 193-194, том 1), табель роботи на травень місяць 2012 року (арк.справи 195-196, том 1), табель роботи на червень місяць 2012 року (арк.справи 197-198, том 1), табель роботи на липень місяць 2012 року (арк.справи 199-201, том 1), табель роботи на серпень місяць 2012 року (арк.справи 202-204, том 1), табель роботи на вересень місяць 2012 року (арк.справи 205-206, том 1), табель роботи на жовтень місяць 2012 року (арк.справи 207-208, том 1), табель роботи на листопад місяць 2012 року (арк.справи 209-211, том 1), табель роботи на грудень місяць 2012 року (арк.справи 212-214, том 1), табель роботи на січень місяць 2013 року (арк.справи 2015-217, том 1), табель роботи на лютий місяць 2013 року (арк.справи 218-220, том 1), табель роботи на березень місяць 2012 року (арк.справи 221-223, том 1), табель роботи на квітень місяць 2013 року (арк.справи 224-226, том 1), табель роботи на травень місяць 2013 року (арк.справи 227-229, том 1), табель роботи на червень місяць 2013 року (арк.справи 230-232, том 1), табель роботи на липень місяць 2013 року (арк.справи 233-235, том 1), табель роботи на серпень місяць 2013 року (арк.справи 236-238, том 1), табель роботи на вересень місяць 2013 року (арк.справи 239-241, том 1), табель роботи на жовтень місяць 2013 року (арк.справи 242-244, том 1), табель роботи на листопад місяць 2013 року (арк.справи 245-247, том 1), табель роботи на грудень місяць 2013 року (арк.справи 248-250, том 1), табель роботи на січень місяць 2014 року (арк.справи 1-3, том 2), табель роботи на лютий місяць 2014 року (арк.справи 4-6, том 2), табель роботи на березень місяць 2014 року (арк.справи 7-9, том 2), табель роботи на квітень місяць 2014 року (арк.справи 10-11, том 2), табель роботи на травень місяць 2014 року (арк.справи 12-13, том 2), табель роботи на червень місяць 2014 року (арк.справи 14-15, том 2), табель роботи на липень місяць 2014 року (арк.справи 16-17, том 2), табель роботи на серпень місяць 2014 року (арк.справи 18-19, том 2), табель роботи на вересень місяць 2014 року (арк.справи 20-21, том 2), табель роботи на жовтень місяць 2014 року (арк.справи 22-23, том 2), табель роботи на листопад місяць 2014 року (арк.справи 24-25, том 2), табель роботи на грудень місяць 2014 року (арк.справи 26-27, том 2), табель роботи на січень місяць 2015 року (арк.справи 28-29, том 2), табель роботи на лютий місяць 2015 року (арк.справи 30-31, том 2), табель роботи на березень місяць 2015 року (арк.справи 32-33, том 2), табель роботи на квітень місяць 2015 року (арк.справи 34-35, том 2).

Дані документи на 137 аркушах також були надані представнику позивача, що не заперечувалось сторонами під час судового розгляду.

Суд також вважає, що вимоги викладені в пунктах 3-7 позову задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Спірні правовідносини унормовані Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. №114, Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393, Дисциплінарним статутом ОВС України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-ІV і іншими спеціальними нормативними актами.

Так, згідно довідки № 948 від 15.07.2015 року вбачається, що з дня призначення на посаду позивачу було видано матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 3 171,15 грн. та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 1 900 грн. Згідно табелів нічного часу за період з 01.04.2014 року по 30.04.2015 року було нараховано 17,5% від посадового окладу в сумі 368,40 грн. В червні 2015 року позивачу був нарахований розрахунок в сумі 43 097,34 грн., а саме: грошове забезпечення 2 699,44 грн.; компенсація за невикористану частину чергової відпустки 1 903,49 грн.; вихідна допомога 38 494,41 грн. Позивачем дані обставини не заперечувались.

Нарахування грошового забезпечення співробітникам органів внутрішніх справ регламентується наказом МВС України від 31.12.2007 р. №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» (далі - Наказ).

Згідно вищезазначеного Наказу, особи рядового та начальницького складу несуть службу у нічний час на підставі табеля обліку часу роботи з обовязковою відміткою кількості годин, відпрацьованих у нічний час. Табеля обліку часу роботи у денний час для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ не передбачено.

Представник відповідача зазначив, що табеля обліку часу роботи у нічний час за 1993-2010 роки були знищені за строком давності, а до відділу ФЕЗ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області документи, які є підставою для нарахування оплати за роботу понаднормово (накази, графіки, табеля тощо з обовязковою відміткою про кількість відпрацьованих годин), у період з 1993 року по 2014 року не надходили, оплата за проходження служби у надурочний час ОСОБА_1 за вказаний період не нараховувалась. Доказів зворотного суду не надано, а матеріали справи не містять.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Наказом МВС України від 31.12.2007 р. №499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 р. за № 205/14896, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до пп.2.17.1 п.2.17 Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Приписами пп.2.17.2 п.2.17 Інструкції визначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається протягом року за мотивованим рапортом особи рядового чи начальницького складу у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати.

Згідно з пп.2.17.3 п.2.17 Інструкції допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку у розмірі, що не перевищує грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати; підставою для надання допомоги для оздоровлення особам рядового чи начальницького складу є наказ про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває в чергову відпустку (пп.2.17.4 п.2.17); фактичні витрати на матеріальну допомогу відповідно до вимог бюджетного законодавства проводяться тільки в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення (п.2.17.5 п.2.17).

Представник відповідача також зазначив, за період проходження служби в УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 до керівництва управління з рапортом про надання йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до 2011 року не звертався. Доказів зворотного суду не надано, а матеріали справи не місять.

Так, наказами УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (1993-2008 роках) були надані чергові відпустки за 15 років без надання матеріальної допомоги на оздоровлення, у звязку з відсутністю рапортів.

Окремо ОСОБА_1 з рапортом про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення до відповідача звертався (2009-2011 роках), та отримав матеріальну допомогу за ці роки в сумі 8 996 грн.

Згідно наказу від 08.09.2011 р. № 1989 о\с ОСОБА_1 був переведений в ДМУ ГУМВС України в області з вересня 2011року, де він працював до березня 2014 року включно.

Наказом ГУМВС України від 31.03.2015 р. №72 о/с в квітні 2014 року позивач був переведений в УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, де йому було надано чергову відпустку за 2014 рік, згідно наказу від 08.08.2014 р. № 14 о/с, з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 3 171,15 грн. та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1 900 грн.

Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 р. №1459-ІІІ (зі змінами та доповненнями) було призупинено дію частини другої ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Так, компенсація була надана позивачу у 1998 році в сумі 275,88 грн. та у 2002 році в сумі 374,88 грн.

Відповідно до п.56 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1991 р. №114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», грошова компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога виплачується у році звільнення працівника з органів внутрішніх справ.

Позивачу, як було зазначено вище, та не заперечувалось сторонами під час судового розгляду, була надана відповідна компенсація у сумі 1 903,49 грн. та вихідна допомога у сумі 38 494,41 грн.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).

За викладених вище обставин, у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача в сумі 20 000 грн. також належить відмовити, адже вона є похідною від розглянутих вище позовних вимог, правові підстави для задоволення яких відсутні.

В силу ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно із ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає за можливе у задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, стягнення заборгованості та компенсації моральної шкоди відмовити з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, стягнення заборгованості та компенсації моральної шкоди - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 12 жовтня 2015 року.

Суддя ОСОБА_4