Постанова № 52390288, 12.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Справа № 803/3519/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД (далі позивач, ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД, підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі відповідач, Ковельська ОДПІ, інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 вересня 2015 року №0007251501, №0007261501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Ковельською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень-червень 2015 року за результатом якої складений акт від 28 серпня 2015 року №651/03-06-1501/31462284. У вказаному акті зроблено висновок про порушення підприємством пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України чим завищено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на суму 85 894,00 грн. та за червень 2015 року на суму 193 742,00 грн. Цей висновок мотивований тим, що підприємством до складу податкового кредиту з якого сформоване бюджетне відшкодування за травень-червень 2015 року включені витрати на спорудження основних засобів, які наразі не введені в експлуатацію та обліковуються на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а не на рахунку 10 «Основні засоби». На думку податкового органу, включення цих витрат до складу податкового кредиту (бюджетного відшкодування) є передчасним та можливе лише після введення основного засобу в експлуатацію. Крім того, інспекцією встановлено, що податкові накладні на загальну суму 1349,15 грн. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на 1349,00 грн. На підставі вищенаведених висновків податковим органом були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501 яким зменшено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на суму 85894,00 грн., а також нарахована штрафна санкція у розмірі 42947,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007261501 яким зменшено бюджетне відшкодування за червень 2015 року на суму 193742,00 грн., а також нарахована штрафна санкція у розмірі 96871,00 грн.

Позивач з такими висновками та рішеннями податкового органу не погоджується з тих підстав, що чинне податкове законодавства дозволяє формувати податковий кредит та бюджетне відшкодування включаючи витрати на придбання (спорудження) основних засобів, які не введені в експлуатацію (капітальні інвестиції). Крім того, підприємство визнає порушення в частині неправомірного включення до бюджетного відшкодування податкових накладних не зареєстрованих у ЄРПН за травень 2015 року на суму 1349,00 грн. Не зважаючи на часткове визнання встановлених порушень, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501, №0007261501 повністю.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позовній заяві та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача, субєкта владних повноважень, у судовому засіданні та в письмових запереченнях позовні вимоги не визнав з тих підстав, що витрати, які понесені позивачем та включені до складу бюджетного відшкодування травня-червня 2015 року не відносяться до витрат понесених на спорудження основних засобів, оскільки вони на момент перевірки не введені в експлуатацію. Доводи податкового органу в цій частині зводяться фактично до того, що придбані активи повинні відображатися на бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби», а не рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Також зазначає, що ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД неправомірно включило до складу бюджетного відшкодування податкові накладні, які не зареєстровані ЄРПН. Вказане порушення позивач сам визнає у позові, хоча оскаржує податкові повідомлення-рішення повністю. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено що Ковельською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень-червень 2015 року за результатом якої складений акт від 28 серпня 2015 року №651/03-06-1501/31462284 (а.с.7-29).

У вказаному акті зроблено висновок про порушення підприємством пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України чим завищено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на суму 85894,00 грн. та за червень 2015 року на суму 193742,00 грн.

Цей висновок мотивований тим, що підприємством до складу податкового кредиту з якого сформоване бюджетне відшкодування за травень-червень 2015 року включені витрати на спорудження основних засобів, які наразі не введені в експлуатацію та обліковуються на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а не на рахунку 10 «Основні засоби». На думку податкового органу, включення цих витрат до складу податкового кредиту (бюджетного відшкодування) є передчасним та можливе лише після введення основного засобу в експлуатацію.

Крім того, інспекцією встановлено, що податкові накладні на загальну суму 1349,15 грн. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на 1349,00 грн.

На підставі вищенаведених висновків податковим органом були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501 яким зменшено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на суму 85 894,00 грн., а також нарахована штрафна санкція у розмірі 42947,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007261501 яким зменшено бюджетне відшкодування за червень 2015 року на суму 193742,00 грн., а також нарахована штрафна санкція у розмірі 96871,00 грн. (а.с.37-38).

Надаючи правову оцінку вищенаведених податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування відємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 зазначеної статті. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник ПДВ може зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Статтею 198 ПК встановлено підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до такого кредиту, та суми, що не входять до його складу.

Згідно з пунктом 198.3 зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з <…> придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Положення «Основні засоби»). Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання обєктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди обєктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також обєктів інвестиційної нерухомості.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не повязане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби». Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання обєктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 20 січня 2015 року №21-316а14, від 20 січня 2015 року №21-529а14, які в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України повинні бути враховані судом під час прийняття рішення.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що ТзОВ «Агрофрукт» ОТД сформувало податковий кредит у звязку з будівництвом консервного заводу (адміністративного корпусу з магазином, консервного цеху з котельною), що підтверджується розрахунками із постачальниками та фактичною оплатою позивачем товарів/послуг згідно платіжних доручень за травень та червень 2015 року наявними у матеріалах справи (а.с.100-161, 167-243). Також слід зазначити, що цей обєкт в експлуатацію ще не введений і обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

За таких обставин суд дійшов висновку, що підприємство мало право на отримання бюджетного відшкодування, хоча обсяги його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців і менші, ніж заявлена сума такого відшкодування.

Отже висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування у звязку з включенням до його складу витрат на придбання (спорудження) основних засобів, які ще не введені в експлуатацію та обліковуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» є безпідставним, а податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501, №0007261501 в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У розглядуваному випадку, як встановлено податковою перевіркою, підтверджено судом та не заперечується представником позивача, ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД до складу бюджетного відшкодування за травень 2015 року включено податкові накладні у сумі 1349,00 грн., які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, позивач був не вправі формувати бюджетне відшкодування з цих податкових накладних, а висновок податкового органу в цій частині, так само як і податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501, є правомірними та обґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково шляхом:

1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 84545,00 грн., а також нарахування штрафних санкції у розмірі 42272,50 грн.;

2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007261501 повністю.

В іншій частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 1349,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 674,50 грн. суд залишає без змін податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501, у звязку з правомірністю висновків Ковельською ОДПІ в цій частині, а також визнання порушення позивачем.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Загальний розмір позовних вимог у даній справі становить 419454,00 грн. Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору з цих вимог становить 1,5 %, тобто 6291,81 грн., які сплачені позивачем платіжними дорученнями від 17 вересня 2015 року № 358 та від 24 вересня 2015 року № 374 (а.с.2,76).

Суд задовольняє позовні вимог частково на суму 417430,50 грн., що становить 99,52% від загального розміру позовних вимог.

Отже, суд стягує на користь ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, тобто 6261,61 грн.

Керуючись ст.ст. 2,11,17,71,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 вересня 2015 року №0007251501 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 84545,00 грн., а також нарахування штрафних санкції у розмірі 42272,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 вересня 2015 року №0007261501.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Чубинського, буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи 39497686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Кутузова, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 31462284) судовий збір у розмірі 6261,61 грн. (шість тисяч двісті шістдесят одна гривня шістдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 16 жовтня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський