Рішення № 52390098, 05.12.2011, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

2-1503/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05.12.2011р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Закревського В.І.

при секретарі Рибак І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Первомайський ринок», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 , про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, про скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач по справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Первомайський ринок», про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, про скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. З ініціативи суду до справи в якості третіх осіб притягнуто ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В обгрунтування своїх вимог позивач по справі ОСОБА_1Д в позовній заяві вказав, що він 01.07.2000р. був прийнятий на роботу до КП «Первомайський ринок» на посаду заготівельника , де фактично пропрацював до 13 липня 2011р. Згідно його посадових обовязків відповідно до трудового договору він виконував роботу по заготівлі продуктів харчування під замовлення у відповідності з укладеними відповідачем договорами на поставку продуктів харчування до дитячих, навчальних, лікувальних закладів міста та району, а також забезпечував виконання цих договорів, поставляючи продукцію в ці заклади. Згідно домовленості з керівництвом підприємства був встановлений графік роботи, при котрому вихідними були понеділок та вівторок, а інші дні тижня були робочими. На 2011р. відповідачем не було укладено жодного договору на поставку продуктів харчування і тому він був фактично залишений без роботи, однак сумлінно ходив на роботу згідно графіку з надією, що дирекція забезпечить його роботою.

Згідно наказу №4-к від 16.01.2011р. позивач знаходився черговій відпустці з 19.01.2011р. по 11.02.2011р., під час якої отримав травму і був госпіталізований до хірургічного відділення Первомайської ЦБМЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 27.01.2011р. по 17.02.2011р. Після закінчення лікування і виходу на роботу в адміністрації підприємства йому було повідомлено, що його відпустка продовжена до 06.03.2011р.

Станом на 25.02.2011р. знаходився у відпустці, але наказом №18-к від 25.02.2011р. на позивача було накладено дисциплінарне стягнення догана за відсутність на робочому місці 25.02.2011р. Відповідно до даного наказу підставою для стягнення став акт про відсутність позивача на робочому місці, який складено 25.02.2011р. Наказом № 20-к від 27.02.2011р. позивача повторно притягнуто до дисциплінарної відповідальності оголошена догана за відсутність на робочому місці. В обох наказах вказано, що позивач відмовився від дачі пояснень, однак йому ніхто не пропонував дати будь-які пояснення. Тим більше, про наявність даних наказів позивачеві стало відомо тільки в прокуратурі м. Первомайська, куди він звернувся з заявою про незаконне звільнення. Трудова книжка була вручена позивачеві 13.07.2011р. виконуючим обовязки директора ринку ОСОБА_3, з котрої він дізнався про його звільнення за п. 4 ст.40 КЗпП України ще 03.06.2011р. При цьому ОСОБА_3 повідомив, що ніякого наказу про звільнення позивача він не підписував, а сам позивач отримав в поштовому відділенні цінний лист з наказом про його звільнення.

Вважає безпідставним і незаконним накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани а також звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України, поскільки ніяких прогулів не скоював, підстави для накладення на нього дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи відсутні, накази видані з грубими порушеннями трудового законодавства та процедури застосування дисциплінарного стягнення, в тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Також вважає, що діями відповідача в частині накладення на нього дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи, позивачеві завдано значної моральної шкоди, котру він оцінює в 10000 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав частково, просив скасувати накази про накладення дисциплінарних стягнень, також скасувати наказ про звільнення з роботи та поновити його на роботі, а також стягнути з відповідача на його користь заробітну плати за час вимушеного прогулу. Доводи на підставу своїх вимог вказав ті, що викладені в позовній заява. В частині відшкодування моральної шкоди відмовився.

Представник відповідач по справі в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, заперечень стосовно предмету позову та суті позову від відповідача не надійшло, також від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Позивач по справі ОСОБА_1 не заперечував проти заочного вирішення справи.

Притягнутий до справи в якості третьої особи ОСОБА_2 пояснив, що станом на лютий місяць 2011р. працював директором КП «Первомайський ринок». На той час позивач ОСОБА_1 працював заготівельником. Після закінчення чергової відпустки в період 19.01.2011р. по 11.02.2011р. ОСОБА_1 на роботу не вийшов і відповідно 25.02.2011р. та 27.02.2011р був відсутній на робочому місці, його місцезнаходження встановити було неможливо, причина неявки на роботі нікому не було відома, а тому на підставі докладних працівників КП «Первомайський ринок» ним, як директором, було видано накази про накладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення в вигляді догани за прогули відповідно 25.02.2011р. та 27.02.2011р. До застосування дисциплінарного стягнення він не пропонував позивачу надати письмове пояснення, поскільки місцезнаходження позивача та причина його відсутності на роботі була невідома.

Про звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи за прогул 03.06.2011р. йому нічого не відомо, поскільки на той час він, ОСОБА_2, був відпустці, а обовязки директора виконував ОСОБА_3 Всі оригінали документів відносно прийняття на роботу та звільнення, накладення дисциплінарного стягнення на позивача ОСОБА_1 вилучені правоохоронними органами в звязку з порушенням кримінальної справи за фактом підробки документів, а саме підпису в наказі про звільнення ОСОБА_1

Притягнутий в якості третьої особи ОСОБА_3 пояснив, що дійсно станом на 03.06.2011р. виконував обовязки директора КП «Первомайський ринок», однак будь якого відношення до звільнення з роботи позивача ОСОБА_1 не має, будь якого наказу про звільнення не підписував, відповідно і пояснення від ОСОБА_1 стосовно його відсутності на робочому місці не зажадав та до місцевого комітету профспілки за згодою на звільнення ОСОБА_1 за прогули також не звертався. При ознайомлені з наказом про звільнення ОСОБА_1 від. 03.06.2011р. в прокуратурі м. Первомайська пояснив, що на даному приказі , начебто підписаним ним, стоїть не його підпис, даного наказу він ніколи не підписував, після чого за фактом підробки підпису було порушено кримінальну справу. Дійсно, приблизно в липні місяці 2011р., передавав ОСОБА_1 його трудову книжку на просьбу бухгалтера ОСОБА_4, котра на й час уже виконувала обовязки директора та займалася веденням кадровий питань.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона на протязі довгого часу працює головним бухгалтером КП «Первомайський ринок». На даному підприємстві також працював позивач по справі ОСОБА_1 По відношенню до ОСОБА_1 вона безпосереднім керівником не являється, однак він їй підзвітний при виконанні фінансово-грошових операцій. Дійсно в 2011 році вона підписувала акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. Влітку 2011року, коли більшість штату КП «Первомайський ринок» звільнилось з роботи, то вона виконувала ще і обовязки кадрового працівника. В звязку зі скороченням обєму роботи вона перейшла на роботу до приватного підприємця, а обовязки головного бухгалтера і кадрового працівника КП «Первомайський ринок» виконувала паралельно з роботою у приватного підприємця. Дійсно, в червні місяці їй було передано ОСОБА_2 разом з іншими бухгалтерськими документами і наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 На даному наказі було вказано, що він підписаний виконуючим обовязки директора КП «Первомайський ринок» ОСОБА_3, підпис був схожий на підпис ОСОБА_3, на підставі даного наказу вона виконала запис в трудовій книжці та завірила копію наказу про звільнення, котру було направлено безпосередньо ОСОБА_1 Хто саме підписав оригінал наказу їй не відомо, на ту дату, що вказана в наказі, обовязки директора КП «Первомайський ринок» виконував ОСОБА_3, чи хтось звертався до профкому про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 їй невідомо, в даний час оригінал наказу і всю документацію вилучено правоохоронними органами в звязку з порушенням кримінальної справи за підробку документів.

Заслухавши пояснення позивача, третіх осіб, свідка, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 01.07.2000р. був прийнятий на роботу КП «Первомайський ринок» на посаду заготівельника. Згідно його посадових обовязків відповідно до трудового договору він виконував роботу по заготівлі продуктів харчування під замовлення у відповідності з укладеними відповідачем договорами на поставку продуктів харчування до дитячих, навчальних, лікувальних закладів міста та району, а також забезпечував виконання цих договорів, поставляючи продукцію в ці заклади. Згідно домовленості з керівництвом підприємства був встановлений графік роботи, при котрому вихідними були понеділок та вівторок, а інші дні тижня були робочими.

На 2011р. відповідачем не було укладено жодного договору на поставку продуктів харчування і тому він був фактично залишений без роботи.

Згідно наказу №4-к від 16.01.2011р. позивач знаходився черговій відпустці з 19.01.2011р. по 11.02.2011р. під час якої отримав травму і був госпіталізований до хірургічного відділення Первомайської ЦБМЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 27.01.2011р. по 17.02.2011р. Після закінчення лікування і виходу на роботу в адміністрації підприємства йому було повідомлено, що його відпустка продовжена до 06.03.2011р. включно. Дані позивачем доводи в цій частині відповідачем не спростовані.

Наказом №18-к від 25.02.2011р. на позивача було накладено дисциплінарне стягнення догана за відсутність на робочому місці 25.02.2011р. Підставою для даного наказу про стягнення став акт про відсутність позивача на робочому місці.

Наказом № 20-к від 27.02.2011р. позивача повторно притягнуто до дисциплінарної відповідальності оголошена догана за відсутність на робочому місці. В обох наказах вказано, що позивач відмовився від дачі пояснень. Як встановлено в судовому засіданні, позивач дійсно був відсутній на робочому місці 25 та 27 лютого 2011р., поскільки вважав, що знаходився в черговій відпустці, котра продовжена в звязку з находженням під час відпустки на стаціонарному лікуванні, йому ніхто не пропонував дати будь-які пояснення стосовно відсутності на робочому місці 25 та 27 лютого 2011р. Про наявність даних наказів позивачеві стало відомо тільки в прокуратурі м. Первомайська, куди він звернувся з заявою про незаконне звільнення в липні місяці 2011р.

Відповідачем по справі ніяким чином не наведено доказів того, що позивач дійсно відмовився від дачі пояснення стосовно відсутності на робочому місці 25 та 27 лютого 2011р. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження факту вручення під розписку оскаржуваних наказів позивачеві. Тим більше, третя особа по справі ОСОБА_2, котрий являвся директором на час видачі наказів про стягнення відносно ОСОБА_1 і сам підписав дані накази, в судовому засіданні пояснив, що в звязку відсутністю позивача ОСОБА_1 на робочому місці 25 та 27 лютого 2011р., йому не пропонувалося дати пояснення стосовно його відсутності на робочому місці та не повідомлялося під розписку про накладення на нього стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

ч. 4 ст. 149 КЗпП України вимагає, що стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено в судовому засіданні, дані вимоги ст. 149 КЗпП України при накладенні стягнення на позивача по справі ОСОБА_1 не були дотримані відповідачем по справі, що є грубим порушенням трудового законодавства, а тому накази №№ 18-к від 25.02.2011р. та №20-к від 27.02.2011р. в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 підлягають скасуванню.

03.06.2011р. КП «Первомайський ринок» видано наказ №26-к про звільнення з роботи за прогул без поважних причин ОСОБА_1 На той час обовязки керівника КП «Первомайський ринок» виконував ОСОБА_3 і тільки він мав повноваження на видання такого наказу. В судовому засіданні встановлено, що виконуючий обовязки керівника КП «Первомайський ринок» ОСОБА_3 даний наказ про звільнення з роботи за ч.4 ст.40 КЗпП ОСОБА_1 не підписував, позивачу ОСОБА_1 не пропонувалося дати пояснення стосовно його відсутності на робочому місці 29.05.2011р., в.о. керівника КП «Первомайський ринок» ОСОБА_3 не звертався з поданням до профспілкової організації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи за ч.4 ст.40 КЗпП України, та ОСОБА_1 завчасно не повідомлялося під розписку про накладення на нього стягнення. Також ОСОБА_1 не був запрошений до профоргану на розгляд подання про його звільнення, письмової згоди на розгляд даного питання без нього не надавав.

Відповідно до ч.1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.4 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до п.3. ст.43 КЗпП України, подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд питання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

Як встановлено в судовому засіданні, вимоги ст.ст. 43 та 149 КЗпП України при накладенні стягнення на позивача по справі ОСОБА_1 03.06.2011р. в вигляді звільнення відповідно до наказу №26-к не були дотримані відповідачем по справі, що також є грубим порушенням трудового законодавства, а тому наказ № 26-к від 03.06.2011р. підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на робочому місці з дати звільнення, а саме з 03.06.2011р.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України та п. 4 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення про поновленя на роботі підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, при винесені рішення про поновленні на роботі орган, який розглядає трудовий спор, одночасно приймає рішення про оплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Поскільки позивачу останні чотири місяці взагалі не нараховувались заробітна плата, то при розрахунку суми, що підлягає виплаті позивачу, суд виходить з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011р.», котра відповідно з 01.06. 2011 по 01.10.2011 складає 960грв., а з 01.10.2011р. 985 грв. Таким чином на користь позивача підлягає стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу з 3.06.2011р. по 05.12.2011р. заробіток в розмірі 5810 грв.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 407,5 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст.43, 149,150, 232,235, КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Первомайський ринок», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 , про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, про скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Скасувати накази № 18-к від 25.02.2011р. та №20-к від 27.02.2011р. по КП «Первомайський ринок» в частині накладення дисциплінарного стягнення в вигляді догани на ОСОБА_1.

Скасувати наказ № 26-К від 03.06.2011р. по КП «Первомайський ринок» в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи з 03.06.2011р. на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин, учинений 29 травня 2011р.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заготівельника КП «Первомайський ринок» з 03.06.2011р.

Стягнути з КП «Первомайський ринок», КОД 01560638, р\рахунок 26003301180834, МФО326449 Первомайське відділення Промінвестбанк, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмір 5810 /пятьтисяч вісімсот десять/гривень.

Стягнути з КП «Первомайський ринок» КОД 01560638, р\рахунок 26003301180834, МФО326449 Первомайське відділення Промінвестбанк, на користь держави судовий збір в розмірі 470 /чотириста сімдесят/ гривень 50 копійок.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 367, п.4 ст.149 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котру може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ