Рішення № 5238961, 06.05.2009, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 2-1054\09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2009 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого - судді Гордійка Ю.Г.

при секретарі Боргамин К.Є.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Чернігівського міського центру зайнятості – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 про захист трудових прав –

В С Т А Н О В И В :

11.02.2009 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 про захист трудових прав (а.с.3-4), який згодом уточнила (а.с.54-55), мотивуючи свої вимоги наступним.

Вона з червня 2007 р. знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, який постійно порушував відносно неї законодавство про працю. Так, з 08.10.2008 р. вона знаходилась на лікарняному у зв’язку з вагітністю та пологах, листок непрацездатності був одразу переданий нею бухгалтеру відповідача. Проте, вчасно допомогу по вагітності і пологах, вона не отримала. Чернігівське відділення Фонду соціального страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не в змозі нарахувати та виплатити їй допомогу, оскільки роботодавцем не надані документи, що є підставою для призначення допомоги. Територіальною державною інспекцією праці у Чернігівській області було проведено перевірку дотримання законодавства про працю ФОП ОСОБА_5 та видано припис щодо усунення порушень та складено протокол згідно ч. 1 ст. 41 КУпАП з метою притягнення його до адміністративної відповідальності. 22.12.2008 р. ЧМВ УМВС України в Чернігівській області було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Тільки 25.12.2008 р. вона отримала вищезазначену допомогу. З червня 2007 р. по жовтень 2008 р. вона працювала повний робочий день, а саме з 9 до 18 години, проте вже пізніше дізналася, що за договором була оформлена на півставки, тобто отримувала 1/2 мінімальної заробітної плати. Своїми діями, а саме невиплатою їй допомоги по вагітності та пологах, відповідач спричинив їй моральну шкоду, що призвело до душевних страждань та розладу здоров’я. Через це вона потрапила до лікарні із загрозою передчасних пологів. На підставі ст.ст. 29, 56 КЗпП України просила: - визнати недійсним п. 3 трудового договору від 09.06.2007 р., укладеного між нею і відповідачем та зареєстрований в центрі зайнятості, де зазначено, що «Фізична особа зобов’язується оплачувати працю працівника у розмірі 1/2 мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством»; - зобов’язати відповідача зробити перерахунок заробітної плати за період з червня 2007 р. по жовтень 2008 р. з врахування роботи протягом повного робочого дня; - стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату за вищевказаний період з врахуванням роботи протягом повного робочого дня; - зобов’язати відповідача зробити перерахунок допомоги по вагітності та пологах з врахуванням заробітної плати за повний робочий день; - стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн.; - судові витрати покласти на відповідача.

В ході розгляду справи ухвалено вважати, що третьою особою є не Чернігівське відділення Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; що треті особи: виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Чернігівський міський центр зайнятості, територіальна державна інспекція праці в Чернігівській області є третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала за вимогами, викладеними в заяві про уточнення позовних вимог(а.с.54-55), та пояснила, що позивачка трудовий договір від 09.06.2007 р. підписала, але його копію не отримала; права її порушені з часу укладання трудового договору – з 09.06.2007 р.; за позовною вимогою щодо визнання недійсним п. 3 трудового договору від 09.06.2007 р. строк звернення до суду позивачка не пропустила; яка тривалість цього строк встановлена законом – вказати не може; початок перебігу строку з 08.10.2008 р.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав відповідно до письмових заперечень(а.с.24-25). Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи - Чернігівського міського центру зайнятості - ОСОБА_3 вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Позивачка, представники третіх осіб: Чернігівського міського центру зайнятості та виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судове засідання не з’явились. Про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка 09.06.2007 (на той час маючи прізвище Кир»як–а.с.30) 09.06.2007 р. уклала з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 трудовий договір, згідно якого зобов’язалась виконувати обов’язки експерта з продажу, а відповідно до п. 3 цього договору ОСОБА_5 зобов’язався оплачувати працю працівнику у розмірі 1/2 мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством(а.с.26-27,56).

Відповідно до положень ст. 24-1 КЗпП України у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у держаній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Відповідно до п.п. 8-9 „Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою від 08.06.2001 р.”, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, трудовий договір набирає чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у договорі, але не пізніше дня фактичного допущення працівника до роботи. Трудовий договір повинен бути зареєстрований фізичною особою у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Даний договір 19.06.2007 р. був зареєстрований в Чернігівському міському центрі зайнятості за № 21096(а.с.56).

ОСОБА_4 з 08.10.2008 р. знаходилась на лікарняному у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відсутні правові підстави для визнання недійсним п. 3 вказаного трудового договору від 09.06.2007 р., де зазначено, що «Фізична особа зобов’язується оплачувати працю працівника у розмірі 1/2 мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством», оскільки позивачка при підписанні цього договору добровільно погодилась на такі умови праці, знала про такий розмір оплати своєї праці, розписуючись у платіжних відомостях при отриманні заробітної плати(а.с.31-41), не довела, що працювала більше ніж 20 годин на тиждень. ОСОБА_5 того, вона пропустила тримісячний строк звернення до суду з цією позовною вимогою, помилково вважає, що цей строк не пропущено та поновити його не просить. Початок перебігу цього строку - з часу укладання трудового договору, тобто з 09.06.2007 р., а до суду подано позов тільки 11.02.2009 р. По трудових спорах строк звернення до суду з позовом застосовується в не залежності від заяв сторін про це.

В зв’язку з відмовою в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним п. 3 вказаного трудового договору від 09.06.2007 р. не підлягають задоволенню всі інші позовні вимоги, оскільки їх задоволення залежить від вирішення позовної вимоги про недійсним п. 3 вказаного трудового договору від 09.06.2007 р.; нарахування заробітної плати і допомоги по вагітності та пологах було проведено відповідно до трудового договору від 09.06.2007 р. ОСОБА_5 того, позивачка не довела факт заподіяння їй моральної шкоди.

В зв’язку з повною відмовою в задоволенні позову необхідно стягнути з позивачки на користь державного бюджету м. Чернігова витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 22,50 грн.(30-7,50).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 21, 24-1, 50, 56, 94, 95, 179, 221, 233, 237-1 КЗпП України –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 про захист трудових прав – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Чернігова на р/р 31214259700002 код ЄДРПОУ 22825965 МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області в розмірі 22 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова, заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова Ю.Г.Гордійко