Постанова № 52383440, 21.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

справа № 2а- 14667/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 листопада 2011 р.

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., за участю секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В., представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до гр. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, гр. ОСОБА_2, заборгованість в сумі 4.100,89 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. 26.08.2010 року гр. ОСОБА_2 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Богодухівського районного центру зайнятості, де була зареєстрована з відкриттям персональної картки №201611810082600001. 02.09.2010 р. відповідачем була подана заява про надання статусу безробітного. Наказом №НТ 100902 від 02.09.2010 р. відповідачу було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. Однак, як з'ясувалось, гр. ОСОБА_2 з 18.08.2010 р. по 04.09.2010 р. виконувала роботи за цивільним договором про надання послуг у ТОВ "ВК Маркет", тобто була зайнятою особою, а відтак не має права на отримання допомоги по безробіттю. Згідно наказів Богодухівського районного центру зайнятості від 28.04.2011 р. №141 та від 05.09.2011 р. №289 гр. ОСОБА_2 була зобов'язана повернути кошти у сумі 4.100,89 грн. Вказаний наказ є діючим, але добровільно відповідач його приписів не виконав, безпідставно отримані кошти у повному обсязі не повернув, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов та стягнути з відповідача суму заборгованості.

Відповідач, гр. ОСОБА_2, позов не визнала, проте своїх письмових заперечень до суду не надала. У судовому засіданні просила відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст. 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

Як з'ясовано судом, наказом Богодухівського районного центру зайнятості №НТ 100902 від 02.09.2010 р. відповідачу, гр. ОСОБА_2, було надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю. Наказом №НТ101118 від 18.11.2010 р. гр. ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги та знято з обліку у зв"язку з працевлаштуванням.. Таким чином, виплата допомоги у спірних правовідносинах була розпочата 02.09.2010 р. та тривала до 17.11.2010 р.

Матеріалами справи доведено, що відповідач у спірних правовідносинах отримав кошти в розмірі 4.266,07 грн. як допомогу по безробіттю.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що комісією органу державної служби зайнятості населення була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр. ОСОБА_2 Результати перевірки оформлені актом від 19.04.2011р. №524-ДПА, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_2 на момент отримання статусу безробітного приховала факт працевлаштування, а саме виконання робіт у період з 18.08.2010 р. по 04.09.2010 р. за договором надання послуг №533 від 18.08.2010 р. у ТОВ "ВК Маркет". Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного гр. ОСОБА_2 мала статус зайнятої особи.

З посиланням на вказаний акт перевірки Богодухівським районним центром зайнятості було видано накази №141 від 28.04.2011р та №289 від 05.09.2011р., якими на відповідача покладено обовязок повернути кошти, одержані як допомога по безробіттю.

Доказів оскарження вказаних наказів, а також доказів недостовірності відомостей про наявність факту працевлаштування на час набуття правового статусу безробітного, відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявив.

Проте, як свідчать долучені до матеріалів справи документи, на виконання зазначених наказів відповідач сплатив кошти в сумі 165,18 грн. в рахунок погашення спірної суми заборгованості, тобто не у повному обсязі виконав покладений на нього обов"язок, внаслідок чого сума заборгованості складає 4.100,89 грн.

Оскільки положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

Отже, відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, бо як працевлаштована особа згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до гр. ОСОБА_2 про стягнення суми задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - Україна, Харківська область, м. Богодухів, вул. Пархоменко, буд. 26) на користь Харківського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код - 03491277; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул. Броненосця "Потьомкін", буд. 1а; р/р 37178304900001 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість у сумі 4.100 (чотири тисячі сто) грн. 89 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 22.11.2011 р.

Суддя Сліденко А.В.