Постанова № 52383245, 24.05.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2051/12

"24" травня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Бабюка П.М. при секретарі Михайловській Н.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1; відповідач не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості по страхових внесках в сумі 1666,80 грн. за 3-4 квартал 2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідач у повному обсязі не проводив сплату внесків до Пенсійного фонду України, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1666,80 грн. за період липень-грудень 2010 року.

Відповідач в суд не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Через канцелярію суду надав до справи заперечення на позов, клопотання про витребування доказів та заяву про злочин, які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ч.4 ст. 128 КАС України.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 24 травня 2012 року в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено, а заява про злочин супровідним листом від 23 травня 2012 року №7376 була надіслана за належністю в Прокуратуру Тернопільської області для розгляду по суті.

Крім пояснення представника позивача, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Враховуючи норми пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 року (надалі Закон № 1058-IV).

Положеннями статті 64 Закону №1058-ІV контролюючим органом стосовно нарахування, обчислення та сплати страхових внесків є головні управління та управління Пенсійного фонду (територіальні органи виконавчої дирекції Пенсійного фонду України), які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зобовязань платниками страхових внесків та застосовувати фінансові санкції за порушення строків сплати внесків.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом № 1058-IV та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно вимог ст.ст. 11, 14, 15 Закону № 1058-IV відповідач є застрахованою особою, страхувальником і платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відтак, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону № 1058-IV, зобовязаний самостійно нараховувати (обчислювати) страхові внески.

Відповідача було взято на облік в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Тернополі як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за його заявою, копія якої додана позивачем до додаткових пояснень від 23.05.2012 №8369/04 та знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків для страхувальників, зазначених у п.5 ст.14 Закону №1058-ІV, є квартал.

За змістом ч. 2 Указу Президента України, від 03.07.1998, № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують щомісяця єдиний податок, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. З єдиного податку 42 відсотки складає внесок до Пенсійного фонду України.

Відповідач згідно довідки Тернопільської ОДПІ у 3-4 кварталі 2010 року здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок - 42% від якого перераховувалося в рахунок внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абз. 4 п. 8 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.003 року (в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на відсутність повноважень в Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі стягувати страхові внески без наявності заяви складеної за додатком 28 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 виходячи з наступного.

Згідно п. 5.1 Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 застрахована особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та бажає зарахувати неповний місяць роботи до страхового стажу як повний місяць, подає до органів Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії заяву згідно з додатком 28 цієї Інструкції.

Вищенаведені положення п. 5.1 Інструкції стосуються застрахованих осіб які бажають зарахувати неповний місяць роботи до страхового стажу як повний місяць, вданому випадку, ОСОБА_2 як фізична особа підприємець, яка обрала особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) зобовязана сплачувати страхові внески в розмірі визначеному згідно вимог пп.4 п.8 розділу ХV "Прикінцеві положення", а не в добровільному порядку встановленому п. 5.1 Інструкції.

За приписами статті 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Так, згідно статті 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VI від 27.04.2010 року мінімальний розмір заробітної плати становить з 1 липня 2010 року - 888 грн., з 1 жовтня 2010 року - 907 грн., з 1 грудня 2010 року - 922 грн.

У відповідності до абз. 6 п. 4.7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, - для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції (зокрема фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)) розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, - 33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Тобто, відповідач повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України за кожен місяць з 1 липня 2010 році по 30 вересня 2010 році у сумі 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%), з 1 жовтня 2010 році по 30 листопада 2010 році у сумі 301 грн. 12 коп. (907 грн. х 33,2%) за кожен місяць та з грудня 2010 році у сумі 306 грн. 10 коп. (922 грн. х 33,2%).

Однак як свідчить повідомлення-розрахунок від відповідача на рахунок Пенсійного фонду України за період липень - грудень 2010 року надійшло 126,00 грн.

Таким чином, враховуючи розмір мінімального страхото внеску у 3-4 кварталі 2010 року та з урахуванням частини сплачених сум, відповідач повинен здійснити доплату до розміру мінімального страхового внеску в сумі 1666,80 грн.

Всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів відповідач не проводив доплату до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду України, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року на суму 1666,80 грн. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду сторонами не надано.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Стаття 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачає, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70,71,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Тернопіль, вул. Куток,24, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість із сплати страхових внесків в сумі 1666,80 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят шість гривень 80 копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (п/р 2560530200519 у філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 338545, код 21157094).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

В повному обсязі постанова складена 28 травня 2012 року.

Головуючий суддяБаб'юк П.М.

копія вірна

СуддяБаб'юк П.М.