Рішення № 5235631, 14.04.2009, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-610/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем україни

14 квітня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А..

при секретарі - Залєвській Я.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Медар» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 04 грудня 2008 року звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

В поданій до суду заяві посилалася на те, що з 20.10.1998 року по 08.10.2008 року працювала в ТОВ НВП «Медар», звільнена за згодою сторін. В день звільнення відповідач не виплатив заробітну плату з липня по вересень 2008 року в сумі 1871,68 грн. Діями відповідача їй спричинена моральна шкода.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь 1871,68 грн. заборгованості по заробітній платі, 1056,29 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 10000 грн. моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні повністю підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

За таких обставин, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судом справа розглядалася в межах наданих доказів з ухваленням заочного рішення за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1998 року працювала у відповідача, наказом № 45П від 08.10.2008 року звільнена з роботи з посади фіксаторщика за ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законодавством строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом, відповідачем в день звільнення розрахунок з позивачем проведено не було. Загальна сума заборгованості по заробітній платі за період з липня по вересень 2008 року включно становить 1871 грн. 68 коп., що підтверджується довідкою (а.с. 4).

Крім того, відповідач не розрахувався з позивачем по заробітній платі і за період з 01 по 08 жовтня 2008 року. У звязку з ненаданням відповідачем розрахунку заробітної плати за вказаний період, суд обраховує заробітну плату позивача, виходячи з її середньоденного заробітку:

у жовтні 2008 року за період з 01 по 08 жовтня робочих днів 6.

6 р.д. х 28 грн. 81 коп. середньоденний заробіток = 172 грн. 86 коп.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з 01 липня 2008 року по 08 жовтня 2008 року складає 2044 грн. 54 коп. (1871 грн. 68 коп. + 172 грн. 86 коп.

Оскільки з позивачем в день звільнення повного розрахунку відповідачем проведено не було, періодом затримки розрахунку при звільненні є період з 08 жовтня 2008 року (день звільнення) по 14 квітня 2009 року, тобто, 6 місяців 4 робочих дні.

При вирішенні питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку суд бере до уваги довідку, надану відповідачем, та обраховує середній заробіток відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 за наступним розрахунком:

нарахована заробітна плата за останні два повні місяці роботи:

675,84 грн.(серпень 2008 року)+563,20 грн.(вересень 2008 року)=1239,04 грн.;

середньомісячна заробітна плата складає 619 грн. 52 коп.;

середньомісячна кількість робочих днів 21,5 дн.

середньоденна заробітна плата 28 грн. 81 коп. = (619,52 грн. сер.зарпл./21,5 дн. середньоміс. кільк. р.дн.).

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума 3832 грн. 36 коп. (619,52 грн. х 6 місяців + 28,81 х 4 робочих днів) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законних прав позивача ОСОБА_1, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню. Але розмір такої шкоди позивачем дещо перебільшений. Суд, виходячи з засад розумності та справедливості, визначає розмір моральної шкоди в сумі 1500 грн. та приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. Доказів на обґрунтування моральної шкоди в більшому розмірі позивач суду не надала.

Згідно ст. 367 ЦПК України судове рішення в частині присудження заробітної плати, не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справ.

Керуючись ст. ст. 209, 213- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Медар» (360097, м.Полтава, вул.Ю.Кондратенка, 6, ідентифікаційний код 30152201) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2008 року по 08 жовтня 2008 року у розмірі 2044 грн. 54 коп., компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3832 грн. 36 коп., 1500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, всього стягнути 7376 грн. 90 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати в сумі 619 грн., решту суми 6757 грн. 90 коп. стягнути після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Медар» на користь держави державне мито у розмірі 73 грн. 77 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Медар» на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Київським районним судом м.Полтави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня проголошення рішення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий О.А.Самсонова