Ухвала суду № 52353232, 11.06.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8970/13-ц

Провадження № 4-с/204/27/15

УХВАЛА

11 червня 2015 року м.Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

за участю секретаря Духневича В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа - Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання протиправними дій державного виконавця та начальника Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції,

в с т а н о в и в:

13 травня 2015 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від апеляційного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали вищевказаної скарги, у якій заявник просить визнати протиправними дії субєктів оскарження зі складання постанови про її виселення і закінчення виконавчого провадження, з надсилання цієї умисно неправдивої постанови до суду задля приховування протиправних дій субєктів оскарження з незаконного привласнення мого майна і документів; визнати протиправними дії субєкта оскарження начальника ВДВС ОСОБА_2 зі складання та направлення до Красногвардійського районного суду умисно неправдивого листа про звільнення квартири АДРЕСА_1 від її майна, оскільки зазначену квартиру від її майна досі не звільнено, іншого від неї місцезнаходження майна начальник ВДВС їй не повідомив, майна не повернув, охоронця досі не призначив.

Скарга обґрунтована тим, що попри те, що квартира так і не була звільнена від майна заявника, субєкти оскарження склали лист за підписом начальника ВДВС ОСОБА_2 про закінчення виконавчих дій та її виселення, а також ОСОБА_3 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, до якої вніс умисно неправдиві відомості про її виселення. Зазначені сфальшовані документи субєкти оскарження направили до Красногвардійського районного суду для долучення до справи як фальшиві докази. Майна досі їй не повернули, своїх сфальшованих документів не відкликали, а продовжували у 2007-2011 p.p. надавати судові умисно неправдиві відомості, створюючи все нові та нові фальшиві докази задля приховування факту незаконного заволодіння субєктами оскарження її майном і документами. Доказів звільнення квартири від її майна, доказів призначення охоронця майна, номера ліцензії такого охоронця, досі не надали, майно повернути відмовились, відшкодувати вартість майна відмовились.

У судове засідання заявник не зявилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, на адресу, зазначену у скарзі.

У звязку із встановленим ч.1 ст.386 ЦПК України скороченим строком розгляду скарги та відсутністю засобів звязку заявника, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі заявника, оскільки вона призначалась до розгляду двічі (судова повістка була направлена заявникові 21 травня 2015р. на 29 травня 2015р., а отримана нею 02 червня 2015р., а друга 02 червня 2015р. на 11 червня 2015р., а отримана нею шістнадцятого червня 2015р.). Таким чином, суд доходить висновку про небажання заявника зявлятись у судові засідання, оскільки вона не зазначила у скарзі засобів звязку, через які її можна було б викликати терміново, а після отримання першої судової повістки вона не цікавилася рухом своєї скарги у суді.

Державний виконавець у судові засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив таке.

Поняття доказів наводиться у ст.57 ЦПК України, згідно з якою доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, до матеріалів скарги заявник не надала жодних доказів на підтвердження вказаних нею обставин та навіть не зазначила, якими доказами вони можуть бути підтверджені.

Заявником не було доведено, що її права чи свободи було якимось чином порушено.

Отже, суд доходить висновку, що державний виконавець та начальник Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції діяли в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», судове рішення було виконано (згідно з актом вилучення виконавчих проваджень для знищення від 09.02.2011р., виконавче провадження 2-0025 кр.р.с., боржник ОСОБА_1, стягувач ОСОБА_4 про виселення було знищене (а.с.188), тож виконавче провадження було закінчене у звязку із його повним виконанням), а скарга є необґрунтованою та безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.384-388 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Тітова