Рішення № 52352321, 16.03.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2012 Справа №1915/612/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря Сесик Х.Я.,

та прокурора Житовецької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави - Державного казначейства України в особі Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-

в с т а н о в и в:

Тернопільський транспортний прокурор звернувся в суд в інтересах держави - Державного казначейства України в особі Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 липня 2009 року ОСОБА_1, перебуваючи на залізничному вокзалі у м.Тернополі та висловлюючи своє обурення стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності, наніс удари працівнику ЛВ міліції на ст.Тернопіль ОСОБА_2, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин лівої вилично-скроневої ділянки, струсу головного мозку, травматичного періодантиту 7-го зуба. З даними тілесними ушкодженням ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «Відділкова клінічна лікарня ст.Тернопіль»ДТГО «Львівська залізниця»з 07 липня 2009 року по 28 липня 2009 року, а всього 21 ліжко-день. Вартість лікування за вказаний період становить 804,47 грн. По даному факту відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу. Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Судом встановлено, що шкода здоровю ОСОБА_2 заподіяна ОСОБА_1 умисно у звязку із виконанням працівником міліції службових обовязків. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 804,47 грн. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Прокурор в судовому засідання позов підтримав та просив суд його задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 04,47 грн. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Відповідач ОСОБА_1 судове засідання не зявився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, оскільки відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Заслухавши прокурора, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 2000 грн.

Як вбачається із довідки №1524 від 28 жовтня 2011 року, виданої державним закладом «Відділкова клінічна лікарня ст.Тернопіль»ДТГО «Львівська залізниця», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ ВКЛ ст.Тернопіль ДТГО «ЛЗ»з 07 липня 2009 року по 28 липня 2009 року з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій мяких тканин біля вискової ділянки зліва, травматичний періодантит 7-го зуба, травматична ангіопатія лівого ока. Проведено 21 ліжко-день.

Згідно розрахунку, загальний розмір затрат на лікування хворого ОСОБА_2, пацієнта хірургічного відділення ДЗ «ВКЛ ст.Тернопіль ДТГО «ЛЗ»з 07 липня 2009 року по 28 липня 2009 року, становить 804,47 грн.

Фактичні витрати закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545.

Як передбачено п.1 цього Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоровя, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоровя або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати на стаціонарне лікування потерпілого від цього злочину, а в разі, якщо лікування проводиться закладом охорони здоровя, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_1 804,47 грн. в дохід Державного бюджету України, затрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2

В силу ст.88 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути 214,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.4, 10, 60, 61, 88, 169, 209, 213-215, 217, 218, 223-226, 232-233, 294, 295 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 804 (вісімсот чотири) грн. 47 (сорок сім) коп.. в дохід Державного бюджету України за реквізитами: одержувач УДК у м.Тернополі, 21080600, р/р 31112102700002, код одержувача 23588119, банк одержувача ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 808012, затрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуюча О.Герчаківська