Ухвала суду № 52348450, 08.10.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 676/3454/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1886/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Власенка О.В.,

суддів: Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,

при секретарі: Шевчук Ю.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц/792/1886/15 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення боргу за договором банківського вкладу.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) про стягнення боргу за договором банківського вкладу. Посилаючись на те, що 03.12.2014 року між ним та Банком було укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші". За умовами договору позивач вніс на вкладний рахунок грошові кошти в національній валюті в сумі 99863 грн. на три місяці - з 03.12.2014 року по 03.03.2015 року під 25 % річних. 04.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про повернення банківського вкладу. У відповідь на заяву, Банк надіслав лист, яким повідомив, що повернення суми вкладу та процентів за користування вкладом можливе лише у межах 150000 грн. на добу на одного клієнта, за наявності достатніх коштів в касі відділення. Оскільки відповідачем порушено умови договору, тому, на думку позивача, з нього підлягають стягненню сума вкладу - 99863 грн., відсотки за користування вкладом - 12243 грн. 60 коп., індекс інфляції - 2244 грн. 50 коп., 3 % річних від простроченої суми - 721 грн. 60 коп., 1000 грн. моральної шкоди та 5000 грн. витрат на правову допомогу, які й просив стягнути позивач на свою користь.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

Головуючий у першій інстанції - Семенюк В.В. Провадження № 22-ц/792/1886/15

Доповідач - Власенко О.В. Категорія № 19,27

від 3 серпня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1: вклад у розмірі 99863 грн., 25 % річних за користування вкладом за період з 04.02.2015 року по 31.05.2015 року включно в розмірі 7343 грн. 60 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 2244 грн. 50 коп. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 721 грн. 60 коп.

Стягнуто з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ "Банк "Фінанси та Кредит" вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати його і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України, рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає повністю.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Встановлено, що 3 грудня 2014 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір № 300131/141847/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші", за яким позивач вніс відповідачу кошти в національній валюті на вкладний рахунок сумі 99863 грн. Термін дії договору закінчився 03.03.2015 року.

Згідно з п.п.6, 7 договору, після закінчення строку, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п. 5.1 основних умов. Строк розміщення вкладу, визначений цим договором, не може бути продовжений сторонами.

Встановлено також, що 4 березня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення банківського вкладу (а.с.11), на яку, 25.03.2015 року отримав відповідь (а.с.9), що повернення вкладів фізичних осіб, залучених в національній валюті, строк розміщення яких закінчився, може здійснюватись у готівковій формі в національній валюті у межах до 150000 грн. на добу на одного клієнта, за наявності достатніх коштів в касі відділення, тобто грошові кошти позивачу виплачені (повернуті) не були.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач істотно порушив свої зобов'язання по договору банківського вкладу, прострочивши виконання грошового зобов`язання і своєчасно не повернувши на його вимогу суму банківського вкладу, тобто, фактично позбавивши позивача його законного права на повернення вкладу у розмірі 99863 грн., тому він зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. У ч. 3 ст. 1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (гл. 72 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст. 1058 ЦК України, яка регулює правовідносини, що випливають з договору банківського вкладу, зобов'язання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися вкладом на свій розсуд.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 25% річних за користування вкладом в період з 04.02.2015 року по 31.05.2015 року в розмірі 7343 грн. 60 коп., оскільки станом на 04.02.2015 року відповідач повернув позивачу 4900 грн, що не заперечував позивач, а тому період з 04.12.2014 року по 03.02.2015 року обґрунтовано виключений судом з періоду, за який необхідно стягувати проценти.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат в розмірі 2244 грн. 50 коп., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 721 грн. 60 коп. та судові витрати на користь держави в розмірі 243 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається (а.с. 40,41), що представники АТ "Банк "Фінанси та Кредит" були своєчасно повідомлені про час та місце розгляду справи, однак, правом на участь в засіданні суду не скористалися, про причини неявки суду не повідомили. Будь яких заперечень щодо безпідставності заявлених позовних вимог, чи правильності проведених розрахунків представником АТ "Банк "Фінанси та Кредит" подано не було, не зазначені вони і в апеляційній скарзі, а тому доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення та неможливість подати власні розрахунки є безпідставними.

Крім цього, колегія суддів вважає, що не заслуговують на уваги і посилання апелянта на ряд соціально-політичних факторів, наявних в державі, оскільки це не звільняє від виконання цивільно-правових зобов'язань.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.В. Власенко