Ухвала суду № 52343437, 15.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6341/15

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.

при секретарі: Добряк Н.І.,

за участю: представника позивача ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2015 року про закриття провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом примусового звільнення місця для розтушування тимчасових споруд,

в с т а н о в и л а:

15 вересня 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, який 18 травня 2015 року остаточно уточнила, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець 02 липня 2002 року державним реєстратором Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області. Їй на праві власності належить 1/3 частка нежитлового приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2006 року у справі №2а-3951/06 та свідоцтва про право на спадщину від 20 вересня 2002 року, зареєстрованих КП «ОМБТІ та РОН» 21 червня 2007 року у книзі 65-неж, на стор. 71, номер запису 3457, реєстраційний номер 19301122. 23 березня 2012 року між нею та ТОВ «РСК ЛТД» в особі директора Ільєнко С.В., діючого на підставі Статуту, укладено договір оренди виробничих приміщень та літнього майданчику, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Фактичний контроль над господарською діяльністю ТОВ «РСК ЛТД» здійснює відповідачка ОСОБА_6 і саме в її інтересах 23 березня 2012 року було укладено вказаний договір. У зв'язку з систематичним невиконанням ТОВ «РСК ЛТД» умов договору оренди у січні 2014 року договір був розірваний на її вимогу. Управлінням архітектуру та містобудування Одеської міської ради їй видано паспорт прив'язки на тимчасову споруду - літній майданчик кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 01-06/495, з терміном дії з 10 червня 2014 року по 10 червня 2015 року. 13 серпня 2014 року між нею та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради укладено договір №тс-113/14 на право тимчасового користування місцями розтушування тимчасових споруд - відкритого майданчика, загальною площею 33,10 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Однак відповідачка ОСОБА_6 перешкоджає їй у користуванні належним їй місцем для розтушування відкритого майданчика кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом недопущення на цю територію та до речей, що знаходяться в тимчасовій споруді, зміни замків від вхідних дверей, а також самочинного зведення загородження, що у сукупності перешкоджає у здійсненні підприємницької діяльності. Крім того, згідно із Декларацією про готовність об'єкту до експлуатації відповідач, ФОП ОСОБА_5, провів незаконні будівельні роботи за вказаною адресою.

Посилаючись на ці обставини, на ст. ст. 391, 396 ЦК України, позивачка, ФОП ОСОБА_3, просила суд усунути їй перешкоди у користуванні місцем для розташування тимчасових споруд, загальною площею 33,10 кв.м., по АДРЕСА_1 шляхом примусового звільнення відповідачами ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_5 місця для розтушування тимчасових споруд, загальною площею 33,10 кв.м., по АДРЕСА_1 (а.с. 1-4, 83-84).

02 червня 2015 року представник відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_9, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки фізична особа, відповідачка ОСОБА_6, не є суб'єктом спірних правовідносин у сфері господарювання, спір виник між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 (а.с. 114).

Представник позивачки ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4, проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечував, мотивуючи тим, що між сторонами виник спір про право цивільне та однією із сторін у справі є фізична особа ОСОБА_6, вимоги пов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий (а.с. 115).

Ухвалою суду першої інстанції провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, його пояснення на апеляцію, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню за таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитьсь неможливо, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У пунктах 2 та 3 постанови №3 Пленуму "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз'яснив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із пп. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік справ, підвідомчих господарському суду, наведений у ст. 12 ГПК України. Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, 2) справи про банкрутство;3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Крім того, згідно зі ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства

розглядаються справи, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа, а справи,

в яких сторонами є виключно юридичні особи, підвідомчі не місцевим судам

загальної юрисдикції, а господарським судам.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне

провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів

судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є порушення відповідачами, фізичною особою, відповідачкою ОСОБА_6, та відповідачем ФОП ОСОБА_5, права користування місцем розтушування тимчасових споруд - відкритого майданчика - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 33,10 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, способом захисту порушеного права є вимоги про усунення перешкод у користуванні на підставі ст. ст. 391, 396ЦК України.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що у даному випадку в наявності спір про право цивільне, однією зі сторін у спорі є фізична особа ОСОБА_6, до якої заявлені вимоги, та те, що вимоги до відповідачів взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, ухвала суду про закриття провадження у справі перешкоджає подальшому руху справи й у відповідності до ч. 4 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 324 ЦПК України ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому руху справи і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч. 1 п. 4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2015 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції подальшому оскарження не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік