Ухвала суду № 52343355, 07.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4940/15

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2015 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Черевка П.М., Суворова В.О.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 - «Про стягнення заборгованості», -

ВСТАНОВИЛА:

14.05.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулись до суду із зазначеним позовом, по якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 04.03.2008 року у розмірі 72161,52 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 721,62 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги. Позивач посилався на те, що 04.03.2008 року між ЗАТ «Приватбанк» та відповідачем був укладений строковий кредитний договір № ODXRRX12670681, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 12478,79 грн. до 04.03.2010 року із сплатою 1% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з порушеннями зобов'язань відповідачем за кредитним договором станом на 02.04.2013 року виникла заборгованість у розмірі 72161.52 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14.01.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.06.2014 року зазначені рішення районного суду та ухвала апеляційного суду скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача до суду не з'явився, надав до суду заяву, по якій просив справу слухати за його відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду не з'явилась, належним чином про дату та місце судового засідання повідомлялася, про причини неявки суд не повідомила.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задоволений, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 72161,52 грн. та судовий збір у розмірі 1587,56 грн.

22.04.2015 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить рішення районного суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

04.03.2008 року між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений строковий кредитний договір № ODXRRX12670681, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 12478,79 грн. до 04.03.2010 року із сплатою 1% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка». Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші втирати згідно умов договору.

Представником позивача до позовної заяви додано Умови і Правила надання банківських послуг, згідно з якими строк позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, склав 50 років (п.1.7.31).

Під час повторного розгляду справи, судом апеляційної інстанції були витребувані та долучені до матеріалів справи Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт), які діяли на час укладання банком 4 березня 2008 року кредитного договору з відповідачем. Дані Умови… були затверджені наказом №РR-2007-1247 від 20.12.2007 року голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ( а.с.228-235).

Згідно п.п.5.5. зазначених Умов… терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Таким чином, з матеріалів справи, зокрема, при дослідженні вищезазначених Умов, було встановлено, що відповідач при оформленні заяви позичальника № ODXRRX12670681 була ознайомлена з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт), оскільки при заповненні заяви зазначені відповідні пункти та підпункти саме цих умов.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що Умови і Правила надання банківських послуг, помилково надані представником позивача в додатках до позовної заяви, згідно з якими строк позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, склав 50 років (п.1.7.31).

Додатково, представником позивача апеляційному суду були надані докази того, що дані Умови і Правила дійсно були затверджені наказом голови правління банку № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та діяли для ПриватБанка і всіх дочірніх банків ( а.с. 236-239).

Отже, позивачем було доведено, що у зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 02.04.2013 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту у розмірі 72161,52 грн., в межах 5-рчного строку позовної давності, яка складається з наступного: 9386,79 грн. - заборгованість за кредитом; 950,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2312,80 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 55598,50 грн. - пеня за несвоєчасність викконання забов'язань за договором; 500,00 грн. - штраф ( фіксована частина); 3412,45 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачем по справі були надані належні допустимі письмові докази на підтвердження доводів та позовних вимог.

Право на захист є складовою частиною самого суб'єктивного права поряд із правом на власні дії, а також правом вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб.

Цивільний інтерес підлягає захисту, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає, що районний суд, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до правильного обґрунтованого висновку, що твердження позивача є доведеними та підтвердженими, у зв'язку з чим підлягаючими задоволенню.

Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильним по суті, відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

П.М. Черевко

В.О. Суворов

07.10.2015 року м. Одеса