Рішення № 52342598, 13.10.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/4037/15-ц

Провадження № 2/505/1901/2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"13" жовтня 2015 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вергопуло А.К.,

секретаря судового засідання Чебан О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Котовської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Котовської міської ради Одеської області, стверджуючи, що 30 червня 1999 року померла його мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді 32/100 частини житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Ворошилова, 46, м. Котовськ, Одеська область. Позивач фактично прийняв спадщину, оскільки на день смерті матері проживав у вказаному будинку. Проте, оскільки на день смерті матері позивачу було 6 років, він не мав змоги отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно.

Позивач просить визнати за ним право приватної власності на спадщину, яка відкрилась після смерті 30 червня 1999 року ОСОБА_2, у вигляді 32/100 частини житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Ворошилова, 46, м. Котовськ, Одеська область.

Позивач у судове засідання не зявився, надав суду заяву, у якій позовні вимоги підтримував, просив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник Котовської міської ради Одеської області у судове засідання не зявився, про причин неявки суду не повідомили.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 30 червня 1999 року померла ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 32/100 частини житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Ворошилова, 46, м. Котовськ, Одеська область.

Згідно рішення Котовського міського народного суду Одеської області від 07 вересня 1987 року житловий будинок, що розташований по вул. Ворошилова, 46 у м. Котовську, Одеської області був розділений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2 виділено 32/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Ворошилова, 46 у м. Котовську, Одеської області.

ОСОБА_2 заповіт не складала, тому успадкування спадщини, яка відкрилась після її смерті, має здійснюватись за законом.

Позивач був сином спадкодавиці ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії V-ЖД №427927.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має.

На день смерті ОСОБА_2 позивачу було 6 років.

Рішенням в виконавчого комітету Котовської міської ради Одеської області №274 від 30 липня 2007 року ОСОБА_4, було призначено опікуном над неповнолітнім онуком ОСОБА_1 Закріплено за неповнолітнім ОСОБА_1 право на житло в м. Котовськ, вул. Ворошилова, 46.

Згідно довідки державного нотаріуса Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_2, померлої 30 червня 1999 року, з заявою про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право власності на спадщину не видавалось.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийнятгя спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 померла 1999 року, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, до виниклих правовідносин слід застосовувати правила та положення ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 1268 ч. 4 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивач через свій малолітній вік на день смерті матері не зміг самостійно захистити свої законні права, суд вважає, що вказане не може перешкоджати позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину на законних підставах.

Із зазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем першої черги за законом право приватної власності на спадщину, яка відкрилась після смерті 30 червня 1999 року ОСОБА_2, у вигляді 32/100 частини житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Ворошилова, 46, м. Котовськ, Одеська область, та складається з: житлового будинку загальною площею 42,0 кв.м, житловою площею 33,1 кв.м, позначеного під літ. «В», та господарчих споруд: погріб під частиною будівлі літ. « під в1, під К», веранди літ. «в», прибудов «в1, В1, в2», гаражу літ. «Б», сараїв літ. «К, М, Н, Ф, Я», літня кухня літ. «Л», убиральні літ. «Т. У», вимощення І, колонка питна ІІ, огорожа №1, №4, хвіртка №2, воріт №3.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії та у випадку якщо ним не було подано до суду першої інстанції у встановлені ст. 228 ЦПК України строки заяви про його перегляд.

Суддя