Ухвала суду № 52341567, 01.09.2015, Березанський районний суд Миколаївської області

01.09.2015 Справа№469/824/14-ц 2/469/17/15

У х в а л а

01 вересня 2015 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді - Старчеус О.П.

при секретарі - Горбенко Н.С.

за участі прокурорапрокуратури

Березанського району - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Березанського району в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов»язання повернути земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

01 вересня 2015 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшло клопотання про розєднання позовів та про визнання прокурора неналежним представником, мотивоване тим, що судом прийнято до спільного провадження позовні вимоги Миколаївської ОДА до Березанської РДА про визнання незаконним та скасування розпоряджень та позовні вимоги ДП «Очаківське ЛМГ» до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту та повернення земельної при тому що, скасування розпоряджень та визнання недійсним державних актів не впливають на права сторін і мають для них виключно інформативний характер.

Вислухавши думку прокурора, який вважав, що немає підстав для задоволення клопотань, суд вважає, що клопотання не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Що стосується першого клопотання, то воно не підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 126 ЦПК України залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про розєднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Оскільки, спільний розгляд вимог, поєднаних в даному провадженні не ускладнює вирішення справи, то суд не бачить підстав для їх розєднання у самостійні провадження.

Що стосується другого клопотання про визнання прокурора неналежним представником, то воно також не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст. 45 ЦПК УкраїниЗ метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Частиною 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 зазначеної статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Оскільки, в своїй позовній заяві прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави в особі позивачів, то суд вважає, що немає підстав для задоволення цього клопотання.

Що стосується доводів представника відповідача в клопотанні проте, що прокурор не має права звертатися з позовом в інтересах держави в особі державної компанії, а саме Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство», то суд вважає, що прокурор мав право звернутися в інтересах ДП «Очаківське ЛМГ», оскільки з матеріалів справи вбачається, що ДП «Очаківське» ЛМГ є державним підприємством «Очаківське лісомисливське господарство», а не компанією.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 168, 208, 209 ЦПК України,

У х в а л и в:

В задоволенні клопотань представнику відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя