Ухвала суду № 52341273, 12.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3906/15 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/783/4835/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія: 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,

секретаря: Симець В.І.,

з участю: представника третьої особи - ЛКП «Старий Львів» - Лютої І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Галицького районного відділу у м. Львові Державної міграційної служби у Львівській області, третя особа - ЛКП «Старий Львів», про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, -

встановила:

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 квітня 2015 року в задоволені вказаному вище позові відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_3, просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, зокрема, апелянт зазначає, що відповідачі значаться зареєстрованими у спірній квартирі, однак в такій не проживають, що підтверджується актами, складеними ЛКП «Старий Львів». Посилаючись на те, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном та те, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, апелянт просить задовольнити позовні вимоги.

Апелянт в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи.

За таких обставин, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, її неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені вимог позивачам районний суд виходив з того, що правових підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням, немає. З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Так, відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Встановлено, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, квартира № 9, що в будинку АДРЕСА_2 у м. Львові належить на праві спільної сумісної власності позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_6 (а.с.5).

У вказаній квартирі значаться зареєстрованими позивачі та відповідачі (а.с.10).

Встановлено, що ОСОБА_7 був членом сім'ї співвласника ОСОБА_3, шлюб між якими розірвано рішенням Галицького районного суду м. Львова 06 січня 2015 року (а.с.7).

Як на підставу своїх вимог позивачі посилались, зокрема, на ст. 405 ЦК України, яка передбачає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до акту, складеним працівниками ЛКП «Старий Львів» від 22.01.2015 року, який є балансоутримувачем будинку, в якому знаходиться спірна квартира, встановлено, що ОСОБА_7 не є власником квартири, але зареєстрований в ній, однак не проживає в даній квартирі (а.с. 9). З якого часу не проживає ОСОБА_7 в квартирі в акті не зазначено, а представник ЛКП в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердила, що це єдиний акт, який був складений, а з якого часу не проживає відповідач не відомо.

В акті, складеному працівниками ЛКП «Старий Львів» від 16.03.2015 року, зафіксовано, що ОСОБА_6 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2, однак не проживає в даній квартирі. З якого часу не проживає не значиться (а.с.8).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Ні Цивільним кодексом, ні Житловим кодексом не передбачено визнання співвласника житла таким, що втратив право користування своїм житлом.

Встановлено, що ОСОБА_6 є співвласником спірної квартири.

Що стосується бувшого члена сім'ї - ОСОБА_7, то будь-яких даних про те, що він без поважних причин відсутній понад один рік у спірній квартирі, немає.

Вирішення питання про наявність правових підстав для виселення особи із жилого будинку (квартири) залежить, зокрема, від вирішення питання про правомірність набуття права користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, від ставлення до своїх обов'язків по утриманню житла, а також відношення до прав та свобод інших співмешканців.

Підстави виселення членів сім'ї (колишніх членів сім'ї) власника будинку передбачені ст. 157 ЖК та ч. 1 ст. 116 ЖК.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий : Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.