Ухвала суду № 52340825, 15.10.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8364/15-к

пр.№ 1-кп/464/385/15

У Х В А Л А

15.10.2015 року колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова в складі: головуючого-судді Чорна С.З., суддів Дулебко Н.І., Радченко Е.А., при секретарі Дзюба І.В., з участю прокурора Букаловського Р.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9, представника потерпілого ОСОБА_10 „Транспортно-торгівельна компанія „Сармат, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання прокурора прокуратури м.Львова ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 та про продовження строку покладення на ОСОБА_4 процесуальних обовязків у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

органом досудового розслідування обвинувачуються ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст.185 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на строк 60 днів, оскільки термін такого доходить кінця, а жодні обставини, на підставі яких йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали та відповідно існуючі ризики, наявність яких встановлено судами, не зменшились.

Крім того, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 на строк 60 днів, оскільки термін такого доходить кінця, а жодні обставини, на підставі яких їй було обрано вказаний запобіжний захід не відпали та відповідно існуючі ризики, наявність яких встановлено судами, не зменшились.

Крім того, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку покладених на ОСОБА_4 процесуальних обовязків на строк 60 днів, оскільки термін їх дії доходить кінця, а жодні обставини, на підставі яких на нього такі обовязки були покладені на даний час не відпали та відповідно існуючі ризики, наявність яких встановлено судами, не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 заперечили проти клопотання прокурора про подальше тримання обвинуваченого під вартою, вважають таке безпідставним та необгрунтованим, клопочуть про заміну діючого запобіжного заходу більш мяким, просять застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, а в задоволені клопотання прокурора просять відмовити.

Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечили проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважають таке безпідставним та необгрунтованим, а тому в задоволені такого просять відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив проти заявленого прокурором клопотання про продовження строку покладених процесуальних обовязків.

Зясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути зазначене питання.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 28.08.2015р. ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 26.10.2015 року включно.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд звертає увагу на те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за умисні злочини, обвинувачується у скоєнні під час іспитового строку кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого та особливо тяжкого, офіційно не працевлаштований, а також беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, суд приходить до висновку, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозвязку дають підстави вважати, що на даний час обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду (ін. правоохоронних органів), продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати іншим чином обєктивному зясуванню обставин справи.

Таким чином, ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, що виправдовує тримання ОСОБА_3 під вартою, застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу за даних обставин буде недоцільним. Задоволення клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою виключає можливість задоволення клопотання захисника про заміну обвинуваченому запобіжного заходу більш мяким, а саме на домашній арешт.

За змістом ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15.09.2015р. ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 15.10.2015 року включно.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6, суд звертає увагу на те, що остання офіційно не працевлаштована, обвинувачується у вчиненні інкримінованого їй злочину, який є тяжким, а також беручи до уваги дані про особу обвинуваченої, її вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, суд приходить до висновку, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозвязку дають підстави вважати, що на даний час обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду (ін. правоохоронних органів), продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати іншим чином обєктивному зясуванню обставин справи.

Таким чином, ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зменшилися, що виправдовує застосування такого до обвинуваченої, крім того, з урахуванням обставин, викладених у ст.178 КПК України, доведено, що у даному випадку достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обовязків та запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Відповідно ч.6 ст.194 КПК України, обовязки, передбачені ч.5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обовязки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обовязки скасовуються.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18.09.2015р. ОСОБА_4 продовжено строк покладених на нього процесуальних обовязків до 18.10.2015 року включно.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку покладених на ОСОБА_4 процесуальних обовязків, суд звертає увагу на те, що останній обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину, який є тяжким, офіційно не працевлаштований, а також беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, суд приходить до висновку, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозвязку дають підстави вважати, що на даний час обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду (ін. правоохоронних органів), продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати іншим чином обєктивному зясуванню обставин справи.

Таким чином, ризики, що існували на час покладення на обвинуваченого передбачених законом процесуальних обовязків на даний час не зменшилися, що виправдовує застосування таких до обвинуваченого, а відтак, до йому слід продовжити строк покладених обовязків раніше визначених ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 18.09.2015р. про продовження строку дій обовязків, покладених на підозрюваного, передбачених ст.194 КПК України, зокрема, прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

З метою ефективного розгляду даної справи та одночасного вирішення питання строку дії запобіжних заходів (процесуальних обовязків) усім обвинуваченим, суд, вважає доцільним продовження застосування таких до 08.12.2015року.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в :

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, 13.08.1990р.н., зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити до 08.12.2015 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 задовольнити частково.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_6, 16.10.1991р.н., зареєстрованій та проживаючій за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати продовженим.

Клопотання прокурора про продовження строку покладених на ОСОБА_4 процесуальних обовязків задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4, 14.09.1980р.н., зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на термін 60 днів, який обраховувати з 19.10.2015 року і до 17.12.2015 року, строк дії процесуальних обовязків: прибувати до суду за першим викликом, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну, у разі наявності таких.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: