Ухвала суду № 52340070, 13.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 316/925/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Куценко М.О.

Провадження № 22-ц/778/4551/15 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

при секретарі: Бурак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом до КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Енергодарської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.03.2014 нею було знайдено в під'їзді попередження від 11.03.2014р., яким її повідомлено, що її квартира підлягає обмеженню водопостачання у разі несплати боргу за житлово-комунальні послуги.

26.03.2014 вона з'ясувала, що надання послуг з водовідведення в її квартирі незаконно припинено. Підставою для таких дій є наявність в неї заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Листом від 18.03.2014 року вона повідомила КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради про незаконність таких дій, але отримала відповідь, що дії підприємства є правомірними з посиланням на рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 148 від 20.05.2010 «Про вжиття заходів комунальним підприємством «ВК «ТВК» по захисту цивільних прав у разі несплати населенням за комунальні послуги».

30.03.2014 звернулася зі скаргою до міського голови м. Енергодара та отримала відповідь, що її скарга буде розглянута, проте станом на день подання позову результат розгляду не отримала.

Вважає, що дії КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради щодо припинення надання їй послуг з водовідведення є незаконними та порушують її права як споживача житлово-комунальних послуг.

Посилалась на те, що діючим законодавством передбачена безперебійність надання послуг як обов'язкова складова їх належної якості, та не передбачена можливість відключення споживача від централізованого постачання холодної та гарячої води та водовідведення навіть у разі несвоєчасного внесення ним платежів за надані послуги.

Крім того, заборгованості за комунальні послуги (водопостачання та водовідведення) вона немає.

Внаслідок неналежної якості послуг з водовідведення, а саме їх безперебійності їй завдана істотна моральна шкода, оскільки тривала перерва у наданні вказаних послуг робить неможливим проживання у квартирі. Вона змушена щоденно витрачати додаткові зусилля для організації нормального життя, постійно потерпаючи від незручностей і неможливості здійснювати елементарні побутові дії. Перерва у наданні послуг водовідведення у житловому будинку, обладнаному централізованою системою водовідведення, спричиняє затоплення її квартири каналізаційними стоками, створюючи умови проживання, які не відповідають вимогам санітарних норм і правил і загрожують її здоров'ю та здоров'ю оточуючих мешканців. Крім того, вона є особою похилого віку, пенсіонером, має статус дитини війни та ветерана праці, має слабкий стан здоров'я. Спричинену моральну шкоду оцінює у 10000 грн.

Просила зобов'язати КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради припинити порушення її прав як споживача комунальних послуг на отримання послуг належної якості шляхом поновлення власним коштом безперебійного надання їй послуг з водовідведення у належній їй квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на її користь відшкодування моральної шкоди, спричиненої неналежною якістю послуг, в сумі 10000 грн.

22 січня 2015 року ОСОБА_3 зменшила позовні вимоги в частині поновлення надання їй послуг з водовідведення у зв'язку із задоволенням вказаної вимоги.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в сумі 1200 грн.

Стягнуто з КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду.

Справа розглянута у відсутність осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.117).

Судом також встановлено та підтверджується листами виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 10-08-ш/0352 від 15.04.2014, № 10-08-ш/0354 від 17.04.2014 (а.с. 60,61), висновком Енергодарського МВ ГУМВС від 29.04.2014р. за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 від 31.03.2014 року (а.с.119), показаннями свідка ОСОБА_4, що з 26.03.2014 року по 25.04.2014 року, за адресою проживання ОСОБА_3 відповідачем були виконані роботи з обмеження водовідведення.

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.07.2014р. в адміністративній справі № 316/281/14-а за позовом ОСОБА_4 були визнані протиправними та скасовані рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 148 від 20.05.2010 року "Про вжиття заходів комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" по захисту цивільних прав у разі несплати населенням за комунальні послуги" та п.3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 167 від 29.05.2013 року "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг" в частині надання комунальному підприємству "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради дозволу використовувати та застосовувати у роботі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 148 від 20.05.2010 року "Про вжиття заходів комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал"( а.с.123-124).

Залишаючи без змін Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 17.07.2014р. в зазначеній адміністративній справі, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 03.09.2014р. зазначив, що "…діючим законодавством передбачена безперебійність надання комунальних послуг та не передбачена можливість відключення споживача від централізованого постачання холодної та гарячої води та водовідведення у разі несвоєчасного внесення ним платежів за надані послуги" (а.с.125-127).

За положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. № 4 спори про відшкодування завданої фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди суд посилався на положення статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та врахував роз'яснення пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів".

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що позивач не довела того, що їй було обмежено водовідведення, оскільки не надала суду акту-претензії про ненадання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Частиною 1 ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів вважає, що вказаний довід не спростовують висновки рішення суду, оскільки зі справи видно, що суд у відповідності до норм ЦПК України дослідив надані сторонами докази і належно їх оцінив, виходячи з вимог ст. 212 ЦПК України.

За даною нормою процесуального права суд оцінив докази, а саме: листи виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 10-08-ш/0352 від 15.04.2014, № 10-08-ш/0354 від 17.04.2014 (а.с. 60,61), в яких по результатам звернення ОСОБА_3 щодо неправомірних дій Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради зазначено, «за адресою вашого проживання виконані роботи з обмеження водовідведення, оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги протягом строку, вказаного в попередженні від 11.03.2014 року вами погашена не була», висновки Енергодарського МВ ГУМВС від 29.04.2014р. за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 від 31.03.2014 року (а.с.119), показання свідка ОСОБА_4 за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, при цьому суд виходив з того, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відобразив в рішенні, в якому навів мотиви прийняття певних доказів і відмови в прийнятті інших доказів, зокрема, витягу з карточки абонента.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги карточку абонента, на яку посилається відповідач, оскільки зазначена картка містить інформацію щодо розміру оплати споживачем послуги водовідведення, виходячи з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води та не містить доказів надання зазначеної послуги водовідведення.

Факт отримання послуг водопостачання позивач не заперечувала в суді, проте вказувала на обмеження саме послуги водовідведення.

Свідок ОСОБА_4 також поясняла в судовому засіданні, що позивачці доводилось набирати воду для миття в ємкості, а після використання виливати її з балкону (позивач мешкає на першому поверсі) а також прибирати під балконом.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача, та задовольняючи позов частково, врахував вимоги закону та в повній мірі взяв до уваги роз'яснення п. 4, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Суд визначив розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд, оцінивши характер та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, неможливість відновлення тощо) та з урахував інші обставини. Зокрема, врахував стан здоров'я позивачки, її похилий вік, тяжкість вимушених змін в її життєвих стосунках, вказав, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та навів мотиви прийняття доказів, якими це підтверджується. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин колегія вважає, що ухвалене в справі судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 червня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: