Ухвала суду № 52340049, 12.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22ц/778/4653/ 2015 р.

Є.У.№336/2995/15-ц

Головуючий у 1 інстанції:Щаслива О.В

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

при секретарі: Евальд Д..Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» про стягнення заборгованості по заробітній платі, втрат від інфляції за час прострочення, . моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом уточнивши його зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 4 листопада 2011 року до 20 серпня 2012 року, працюючи апаратником синтезу. Наказом № 98 від 20.08.2012 року звільнений за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. При звільненні підприємство не здійснило з ним розрахунку по заробітній платі. Сума заборгованості по заробітній платі складає 4179 грн. 24 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім зазначеної суми, позивач просить стягнути з відповідача на його користь на підставі ст. 625 ЦК України втрати від інфляції за весь час прострочення у сумі 3187 грн. 50 коп., три відсотки річних у сумі 344 грн. 79 коп., а також 2000 грн. моральної шкоди. Моральну шкоду пояснює емоційними переживаннями через позбавлення його права на отримання заробітку за виконану роботу, які посилюються усвідомленням відповідальності за добробут сім'ї, неможливістю організувати нормальну життєдіяльність власну та своєї родини.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», на користь ОСОБА_3, 4179 грн. 24 коп. заборгованості по заробітній плати, 1000 моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у позові ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Запорізьким державним підприємством « Кремнійполімер» з 04 листопада 2011 року до 20 серпня 2012 року, працюючи апаратником синтезу.

Наказом № 98 від 20.08.2012 року звільнений за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати на час звільнення складає 4179 грн. 24 коп, що підтверджується довідкою Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер» № 112 від 20.03.2015 року ( а.с. 3).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення.

В силу ч. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року на підставі індексу інфляції проводиться, зокрема, нарахування індексації заробітної плати.

Виходячи з наведених положень закону встановлений індекс інфляції враховується саме при нарахуванні заробітної плати, і як випливає з наданих суду розрахункових листків за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року позивачу нараховано як індексацію заробітної плати, так і доплату за затримку виплати заробітної плати ( а.с. 29-29).

Такі саме листки за 2011 рік, протягом якого величина індексу споживчих цін перевищувала поріг інфляції в розмірі 101 відсотка в березні ( 101, 4%) і квітні ( 101,3%), мастять відомості про нарахування індексації заробітної плати в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні ( а.с. 30-32), що свідчить про виконання відповідачем вимог зазначеного Закону.

Сума заборгованості по заробітній платі в розмірі 4179 грн. 24 коп. з урахуванням як індексації заробітної плати так і компенсації у зв"язку з порушенням терміну виплати заробітної плати позивачем не оспорюється.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, санкції за невиконання власником або уповноваженим ним органу вимог ст. 116 КЗпП України щодо виплати належних звільненому працівникові сум передбачені ст. 117 КЗпП України, тобто спірні правовідносини врегульовані спеціальним законодавством про працю України.

Натомість, такі вимоги позивачем не заявлялися.

В уточненій позовній заяві позивач зазначає, що невиплачена заборгованість в сумі 4179 грн. 24 коп зазнала втрат від інфляції, тому просив стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час що минув після звільнення за період з 01.09.2012 року по 01.06.2015 року, що складає 3187 грн. 50 коп , та три відсотки річних в сумі 344 грн. 79 коп. При цьому позивач обгрунтовує свої вимоги з посиланням на ст. 625 ЦК України ( а.с. 40).

Водночас, як вбачається з розрахунку заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 зазначена сума заборгованості в розмірі 4179 грн. 24 коп. включає в себе індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати, яка була проведена відповідачем за період його роботи на підприємстві до часу його звільнення..

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення втрат від інфляції за період з 01.09.2012 року по 01.06.2015 року, що складає 3187 грн. 50 коп. та три відсотки річних в розмірі 344 грн. 79 коп., оскільки спірні правовідносини врегульовані законодавством про працю України, а ст. 625 ЦК України на яку посилається позивач в уточненій позовній заяві регулює правовідносини щодо порушення грошового зобов"язання, які виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 зазначена сума заборгованості в розмірі 4179 грн. 24 коп. включає в себе індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати, яка була проведена відповідачем за період його роботи на підприємстві.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Аргументи апеляційної скарги не є виправданими та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: